Псалми 107

1 „Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо наві́ки Його милосердя!“

Alabad al SEÑOR, porque es bueno; porque para siempre es su misericordia.

2 хай так скажуть ті всі, що Госпо́дь урятував їх, що ви́зволив їх з руки ворога,

Diganlo los redimidos del SEÑOR, los que ha redimido del poder del enemigo,

3 і з країв їх зібрав, — від сходу й захо́ду, від пі́вночі й моря!

y los ha congregado de las tierras, del oriente y del occidente, del aquilón y del mar.

4 Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знахо́дили,

Anduvieron perdidos por el desierto, por la soledad sin camino, sin hallar ciudad en dónde vivir.

5 голодні та спра́гнені, і в них їхня душа омліва́ла.

Hambrientos y sedientos, su alma desfallecía en ellos.

6 І в недолі своїй вони Го́спода кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

Y clamaron al SEÑOR en su angustia, los libró de sus aflicciones.

7 І Він їх попрова́див дорогою про́стою, щоб до міста осілого йшли.

Los dirigió por camino derecho, para que viniesen a ciudad de habitación.

8 Нехай же подя́ку складу́ть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

Alaben al SEÑOR por su misericordia; y sus maravillas para con los hijos de los hombres.

9 бо наси́тив Він спра́гнену Душу, а душу голодну напо́внив добром!

Porque sació al alma menesterosa, y llenó de bien al alma hambrienta.

10 Ті, хто перебував був у те́мряві та в сме́ртній ті́ні, то в'я́зні біди та заліза,

Los que moraban en tinieblas y sombra de muerte aprisionados, en aflicción y en hierros,

11 бо вони спротивля́лися Божим слова́м, і відки́нули раду Всевишнього.

por cuanto fueron rebeldes a las palabras del SEÑOR, y aborrecieron el consejo del Altísimo.

12 Та Він упокори́в їхнє серце терпі́нням, спіткну́лись вони — і ніхто не поміг,

Por eso quebrantó él con trabajo sus corazones, cayeron y no hubo quién los ayudase.

13 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволя́в їх від у́тисків їхніх!

Luego que clamaron al SEÑOR en su angustia, los libró de sus aflicciones.

14 І Він вивів їх з те́мряви й мо́року, їхні ж кайда́ни сторо́щив.

Los sacó de las tinieblas, y de la sombra de muerte; y rompió sus prisiones.

15 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його, та за чу́да Його синам лю́дським,

Alaben al SEÑOR por su misericordia, y sus maravillas para con los hijos de los hombres.

16 бо Він полама́в мідні двері, і засу́ви залізні зрубав!

Porque quebrantó las puertas de bronce, y desmenuzó los cerrojos de hierro.

17 Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Los locos, a causa del camino de su rebelión; y a causa de sus maldades fueron afligidos,

18 Душа їхня від усякої їжі відве́рталася, — і дійшли вони аж до брам смерти,

su alma abominó toda vianda; y llegaron hasta las puertas de la muerte.

19 і в недолі своїй вони Господа кли́кали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх, —

Mas clamaron al SEÑOR en su angustia; y los salvó de sus aflicciones.

20 Він послав Своє слово та їх уздоро́вив, і їх урятував з їхньої хвороби!

Envió su palabra, y los curó, y los libró de sus sepulturas.

21 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість Його та за чу́да Його синам лю́дським,

Alaben al SEÑOR por su misericordia, y sus maravillas para con los hijos de los hombres.

22 і хай жертви подяки прино́сять, і хай розповіда́ють зо співом про чи́ни Його!

Y ofrezcan sacrificios de alabanza, y publiquen sus obras con júbilo.

23 Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —

Los que descienden al mar en navíos, y hacen obra en las muchas aguas,

24 вони бачили чи́ни Госпо́дні та чу́да Його в глибині!

ellos han visto las obras del SEÑOR, y sus maravillas en el mar profundo.

25 Він скаже — і буря зривається, і підно́сяться хвилі Його,

El dijo, e hizo saltar el viento de la tempestad, que levanta sus ondas;

26 до неба вони підійма́ються, до безодні спада́ють, — у небезпеці душа їхня хвилюється!

suben a los cielos, descienden a los abismos; sus almas se derriten con el mal.

27 Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яни́й, і вся́ їхня мудрість бенте́житься!

Tiemblan, y titubean como borrachos, y toda su ciencia es perdida;

28 Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!

claman al SEÑOR en su angustia, y los libra de sus aflicciones.

29 Він змінює бурю на ти́шу, — і стихають їхні хвилі,

Hace parar la tempestad en sosiego, y sus ondas cesan.

30 і раділи, що вти́хли вони, і Ві́н їх привів до бажа́ної при́стані.

Se alegran luego porque se reposaron; y él los guía al término de su voluntad.

31 Нехай же подяку складуть Господе́ві за милість, та за чу́да Його синам лю́дським!

Alaben al SEÑOR por su misericordia, y sus maravillas para con los hijos de los hombres.

32 Нехай величають Його на наро́дньому зборі, і нехай вихваля́ють Його на засі́данні старших!

Y ensálcenlo en la congregación del pueblo; y en la reunión de ancianos lo alaben.

33 Він обе́ртає рі́чки в пустиню, а водні джере́ла — на суході́л,

El puso los ríos en desierto, y los manaderos de las aguas en sed;

34 плодю́чу землю — на солонча́к через зло́бу мешка́нців її.

la tierra fructífera en salados; por la maldad de los que la habitan.

35 Він пустиню обе́ртає в водне болото, а землю суху́ — в джерело́,

Vuelve el desierto en estanques de aguas, y la tierra desierta en manaderos de agua.

36 і голодних садо́вить Він там, а вони ставлять місто на ме́шкання,

Y aposenta allí hambrientos, y aderezan allí ciudad para habitación;

37 і поля́ засіва́ють, і виногра́дники са́дять, — і отримують плід урожа́ю!

y siembran campos, y plantan viñas; y rinden fruto de aumento.

38 І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!

Y los bendice, y se multiplican en gran manera; y no disminuye sus bestias.

39 Та змаліли вони й похили́лися з утиску злого та з сму́тку.

Y después son menoscabados, y abatidos de tiranía; de males y congojas.

40 Виливає Він га́ньбу на можних, — і блу́дять вони без дороги в пустині,

El derrama menosprecio sobre los príncipes, y les hace andar errados, vagabundos, sin camino.

41 а вбогого Він підіймає з убо́зтва, і розмно́жує роди, немов ту ота́ру.

Y levanta al pobre de la pobreza, y vuelve las familias como ovejas.

42 Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста́ свої всяке безправ'я.

Vean los rectos, y alégrense; y toda maldad cierre su boca.

43 Хто мудрий, той все це завва́жить, — і пізна́ють вони́ милосердя Господнє!

¿Quién es sabio y guardará estas cosas, y entenderá las misericordias del SEÑOR?