Приповісті 26

1 Як літом той сніг, і як дощ у жнива́, — та́к не лицю́є глупце́ві пошана.

כשלג בקיץ--וכמטר בקציר כן לא-נאוה לכסיל כבוד

2 Як пташка літає, як ла́стівка лине, так невинне прокля́ття не спо́вниться.

כצפור לנוד כדרור לעוף-- כן קללת חנם לא (לו) תבא

3 Батіг на коня, обро́ть на осла, а різка на спи́ну глупці́в.

שוט לסוס מתג לחמור ושבט לגו כסילים

4 Нерозумному відповіді не дава́й за нерозум його, щоб і ти не став рівний йому.

אל-תען כסיל כאולתו פן-תשוה-לו גם-אתה

5 Нерозумному відповідь дай за безумством його, щоб він в о́чах своїх не став мудрим.

ענה כסיל כאולתו פן-יהיה חכם בעיניו

6 Хто через глупця́ посилає слова́, той ноги собі обтинає, отру́ту він п'є.

מקצה רגלים חמס שתה-- שלח דברים ביד-כסיל

7 Як воло́чаться но́ги в кульга́вого, так у безумних уста́х припові́стка.

דליו שקים מפסח ומשל בפי כסילים

8 Як прив'я́зувати камінь коштовний до пра́щі, так глупце́ві пошану давати.

כצרור אבן במרגמה-- כן-נותן לכסיל כבוד

9 Як те́рен, що влізе у руку, отак припові́стка в уста́х нерозумного.

חוח עלה ביד-שכור ומשל בפי כסילים

10 Як стрілець, що все ра́нить, так і той, хто наймає глупця́, і наймає усяких прохо́жих.

רב מחולל-כל ושכר כסיל ושכר עברים

11 Як вертається пес до своєї блюво́тини, так глупо́ту свою повторяє глупа́к.

ככלב שב על-קאו-- כסיל שונה באולתו

12 Чи ти бачив люди́ну, що мудра в очах своїх? Більша надія глупце́ві, ніж їй.

ראית--איש חכם בעיניו תקוה לכסיל ממנו

13 Лінивий говорить: „Лев на дорозі! Лев на майда́ні!“

אמר עצל שחל בדרך ארי בין הרחבות

14 Двері обе́ртаються на своєму чопі́, а лінивий — на лі́жку своїм.

הדלת תסוב על-צירה ועצל על-מטתו

15 Свою руку лінивий стромля́є до миски, — та підне́сти до рота її йому тяжко.

טמן עצל ידו בצלחת נלאה להשיבה אל-פיו

16 Лінивий мудріший ув очах своїх за сімох, що відповідають розумно.

חכם עצל בעיניו-- משבעה משיבי טעם

17 Пса за ву́ха хапає, хто, йдучи́, устрява́є до сварки чужої.

מחזיק באזני-כלב-- עבר מתעבר על-ריב לא-לו

18 Як той, хто вдає божевільного, ки́дає і́скри, стрі́ли та смерть,

כמתלהלה הירה זקים-- חצים ומות

19 так і люди́на, що обманює друга свого та каже: „Таж це́ я жартую!“

כן-איש רמה את-רעהו ואמר הלא-משחק אני

20 З браку дров огонь гасне, а без пліткаря́ мовкне сварка.

באפס עצים תכבה-אש ובאין נרגן ישתק מדון

21 Вугі́лля для жару, а дро́ва огне́ві, а люди́на сварли́ва — щоб сварку розпа́лювати.

פחם לגחלים ועצים לאש ואיש מדונים (מדינים) לחרחר-ריב

22 Слова́ обмо́вника — мов ті присма́ки, й у нутро́ живота вони схо́дять.

דברי נרגן כמתלהמים והם ירדו חדרי-בטן

23 Як срі́бло з жу́желицею, на горшкові накла́дене, так полу́м'яні уста, а серце лихе, —

כסף סיגים מצפה על-חרש-- שפתים דלקים ולב-רע

24 устами своїми маску́ється ворог, і ховає оману в своє́му нутрі́:

בשפתו ינכר שונא ובקרבו ישית מרמה

25 коли він говорить лагі́дно — не вір ти йому, бо в серці його сім оги́д!

כי-יחנן קולו אל-תאמן-בו כי שבע תועבות בלבו

26 Як нена́висть прикрита ома́ною, — її зло відкривається в зборі.

תכסה שנאה במשאון תגלה רעתו בקהל

27 Хто яму копа́є, той в неї впаде́, а хто ко́тить камі́ння — на нього воно поверта́ється.

כרה-שחת בה יפול וגולל אבן אליו תשוב

28 Брехливий язик нена́видить своїх ути́скуваних, і уста гладе́нькі до згуби прова́дять.

לשון-שקר ישנא דכיו ופה חלק יעשה מדחה