Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
El vino hace burlador, la cerveza alborotador; y cualquiera que en ellos yerra, no será sabio.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
Como bramido de cachorro de león es el miedo del rey; el que lo hace enojar, peca contra su alma.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
Honra es del hombre dejarse de contienda; mas todo loco se envolverá en ella.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
El perezoso no ara a causa del invierno; pedirá, pues, en la siega, y no hallará.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Como aguas profundas es el consejo en el corazón del hombre; mas el hombre entendido lo alcanzará a sacar.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Muchos hombres publican cada uno su misericordia; mas varón de verdad, ¿quién lo hallará?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
El justo que camina en su integridad, bienaventurados serán sus hijos después de él.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
El rey que se sienta en el trono de juicio, con su mirar disipa todo mal.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
¿Quién podrá decir: Yo he limpiado mi corazón; limpio estoy de mi pecado?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Doble pesa y doble medida, abominación son al SEÑOR ambas cosas.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Aun el niño es conocido por sus obras, si su obra fuere limpia y recta.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
El oído que oye, y el ojo que ve; el SEÑOR hizo ambas cosas.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
No ames el sueño, para que no te empobrezcas; abre tus ojos, y te saciarás de pan.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
El que compra dice: Malo es, malo es; mas cuando se aparta, se alaba.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Hay oro y multitud de piedras preciosas; mas los labios sabios son vaso precioso.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Quítale su ropa al que salió por fiador del extraño; y tómale prenda al que fía la extraña.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Sabroso es al hombre el pan de mentira; mas después su boca será llena de cascajo.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Los pensamientos con el consejo se ordenan; y con sabios consejos se hace la guerra.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
El que descubre el secreto, en chismes anda; no te entremetas, pues, con el que lisonjea con sus labios.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
El que maldice a su padre o a su madre, su candela será apagada en oscuridad tenebrosa.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
La herencia adquirida de prisa al principio, su postrimería no será bendita.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
No digas, yo me vengaré; espera al SEÑOR, y él te salvará.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Abominación son al SEÑOR las pesas dobles; y el peso falso no es bueno.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
Del SEÑOR son los pasos del hombre; ¿cómo, pues, entenderá el hombre su camino?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
Lazo es al hombre el devorar lo santo, y andar pesquisando después de los votos.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
El rey sabio esparce los impíos; y sobre ellos hace rodar la rueda.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
Candela del SEÑOR es el aliento del hombre que escudriña lo secreto del vientre.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Clemencia y verdad guardan al rey; y con misericordia sustenta su trono.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
La gloria de los jóvenes es su fortaleza, y la hermosura de los viejos su vejez.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Las señales de las heridas pasadas son medicina para curar lo malo; y las vivas amonestaciones llegan a lo más secreto del vientre.
