Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Izay mitokana ho azy dia mitady ny mahafinaritra ny tenany ihany, Misafoaka manohitra izay hevitra mahasoa rehetra izy.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Ny adala tsy mba finaritra amin’ ny fahalalana, Fa ta-haneho izay ao am-pony.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Raha avy ny ratsy fanahy, dia avy ny fanamavoana; Ary miaraka amin’ ny fahafaham-baraka ny henatra.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Rano lalina ny teny aloaky ny vavan’ ny olona, Ary rano miboiboika ny loharanon’ ny fahendrena,
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Tsy mety raha manohana ny ratsy fanahy Handresy ny marina amin’ ny fitsarana.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Ny molotry ny adala manatona ny fifandirana, Ary ny vavany mihantsy kapoka.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Ny vavan’ ny adala no fandringanana azy, Ary ny molony ihany no fandriky ny fanahiny.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Ny tenin’ ny mpifosafosa dia toy ny hanim-py Ka mikorotsaka ao anaty kibo indrindra.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Ary izay malaina amin’ ny asany Dia rahalahin’ ny mpanimba.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Ny anaran’ i Jehovah dia tilikambo mafy; Ny marina miezaka ho ao aminy ka voavonjy.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Ny haren’ ny manan-karena no vohiny mafy, Ary raha araka ny fiheviny, dia toa manda avo izany.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Ny fireharehan’ ny fon’ ny olona mialoha ny fahasimbana; Fa ny fanetren-tena kosa mialoha ny voninahitra.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Izay mamaly teny mbola tsy re, Dia hadalana sy henatra ho azy izany.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Ny faharariany dia zakan’ ny fanahin’ ny olona ihany; Fa ny fanahy kivy, iza no mahazaka izany?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Ny fon’ ny manan-tsaina mahazo fahalalana; Ary ny sofin’ ny hendry mitady izany.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Ny fanomezan’ ny olona dia mahalalaka ny alehany, Hahatonga azy eo anatrehan’ ny lehibe.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Izay mandahatra aloha no toa marina; Fa nony avy kosa ny an-daniny, dia mamaly ny teniny.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Ny filokana mampitsahatra ady Ary mampisaraka ny samy mahery.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Ny mampionona ny rahalahy voaisy ratsy dia sarotra noho ny manafaka vohitra mafy, Ary ny fifandirana aminy dia tahaka ny hidin’ ny lapan’ ny mpanjaka.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Ny vokatry ny vavan’ ny olona no mahavoky soa azy; Eny, ny vokatry ny molony no mahavoky azy.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Ny mahafaty sy ny mahavelona samy hain’ ny lela, Koa izay manarana azy dia hihinana ny vokany.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Izay lehilahy mahazo vady dia mahazo zava-tsoa Sady mahita sitraka amin’ i Jehovah.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Fitarainana no ataon’ ny malahelo; Nefa ny manan-karena kosa dia mamaly mahery.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Izay maro sakaiza tsy maintsy tra-pahoriana; Fa misy sakaiza tia, izay mifikitra noho ny rahalahy aza.
