Приповісті 17
1 Ліпший черствий кусок зо споко́єм, ніж дім, повний у́чти м'ясної зо сваркою.
Tsara ny sombi-mofo maina misy fiadanana Noho ny trano feno hena misy fifandirana.
2 Раб розумний панує над сином безпутнім, і серед братів він поділить спа́док.
Ny mpanompo hendry dia hanapaka ny zanaka manao izay mahamenatra Sady hizara lova amin’ ny mpirahalahy.
3 Для срі́бла — топи́льна посу́дина, а го́рно — для золота, Господь же серця випробо́вує.
Ny memy ho an’ ny volafotsy, ary ny fatana fandrendrehana ho an’ ny volamena; Fa Jehovah ihany no Mpamantatra ny fo.
4 Лиходій слухається уст безбожних, слухає неправдомо́в язика лиході́йного.
Ny mpanao ratsy mampandry sofina amin’ ny molotra mandainga; Ary ny mpandainga mihaino ny lela mampidi-doza.
5 Хто сміється з убогого, той ображає свого Творця, хто радіє з нещастя, — не буде такий без вини.
Izay mihomehy ny malahelo manala baraka ny Mpanao azy; Ary izay faly amin’ ny fahorian’ ny sasany dia tsy maintsy hampijalina.
6 Корона для ста́рших — ону́ки, а пишно́та дітей — їхні батьки́.
Satroboninahitry ny antitra ny zafiny; Ary voninahitry ny zanaka ny rainy.
7 Не присто́йна безумному мова поважна, а тим більше шляхе́тному — мова брехли́ва.
Ny teny jadona tsy tandrifiny halahatry ny adala, Koa mainka fa tsy tokony ho an’ ny zanak’ andriana ny molotra mandainga.
8 Хабар в о́чах його власника́ — самоцві́т: до всьо́го, до чого пове́рнеться, буде щасти́ти йому́.
Ny kolikoly dia toy ny vato soa eo imason’ izay mahazo azy, Ka na aiza na aiza alehany dia ambinina ihany.
9 Хто шукає любови — провину ховає, хто ж про неї повто́рює, розго́нює дру́зів.
Izay te-ho be fitiavana dia manaron-keloka; Fa izay mamohafoha teny mampisaraka ny tena mpisakaiza.
10 На розумного більше впливає одне остере́ження, як на глупака́ сто ударів.
Ny anatra dia manan-kery kokoa amin’ ny hendry Noho ny kapoka injato amin’ ny adala.
11 Злий шукає лише неслухня́ности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.
Ny maditra dia fatra-pitady ny ratsy, Ka dia iraka lozabe no irahina hamely azy.
12 Ліпше спітка́ти обезді́тнену ведмедицю, що кидається на люди́ну, аніж нерозумного в глупо́ті його.
Aleo mifanena amin’ ny bera very anaka Toy izay amin’ ny adala feno hadalana.
13 Хто відплачує злом за добро, — не відступить лихе з його дому.
Izay mamaly ratsy ny soa, Ny ratsy tsy hiala ao an-tranony.
14 Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
Ny fiandohan’ ny ady dia toy ny manata-drano, Koa ilaozy ny fifandirana, dieny tsy mbola mifandramatra.
15 Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, — оби́два вони Господе́ві оги́дні.
Izay manamarina ny meloka, na izay manameloka ny marina, Dia samy fahavetavetana eo imason’ i Jehovah.
16 На́що ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мо́зку нема?
Hatao inona re ity vola an-tànan’ ny adala? Hamidy fahendrena va? tsy manan-tsaina izy.
17 Правдивий друг любить за всякого ча́су, в недолі ж він робиться братом.
Izay tena sakaiza tokoa dia tia amin’ ny andro rehetra, Sady miseho ho rahalahy hamonjy amin’ ny fahoriana.
18 Люди́на, позба́влена розуму, ру́читься, — пору́ку дає за друга свого.
Olona tsy ampy saina izay mifandray tanana Hiantoka eo anatrehan’ ny sakaizany.
19 Хто сварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уста свої, той шукає нещастя.
Izay tia ady dia tia heloka; Ary izay manao vavahady avo mitady fahasimbana.
20 Люди́на лукавого серця не зна́йде добра, хто ж лука́вить своїм язико́м, упаде в зло.
Izay madi-po tsy hahita soa; Ary izay manana lela mandainga hivarina any amin’ ny loza.
21 Хто родить безумного, родить на смуток собі, і не поті́шиться батько безглуздого.
Izay miteraka adala hahazo alahelo; Ary ny rain’ ny adala tsy ho faly.
22 Серце радісне добре лікує, а пригно́блений дух сушить ко́сті.
Ny fo ravoravo mahasalama tsara; Fa ny fanahy kivy mahamaina ny taolana.
23 Безбожний таємно бере хабара́, щоб зігнути путі правосу́ддя.
Ny ratsy fanahy mandray kolikoly avy any anaty lamba Ho entiny mamadika ny rariny.
24 З обличчям розумного — мудрість, а очі глупця́ — аж на кінці землі.
Eo anoloan’ ny manan-tsaina ny fahendrena; Fa ny mason’ ny adala dia mibirioka any amin’ ny faran’ ny tany.
25 Нерозумний син — смуток для батька, для своєї ж родительки — гі́ркість.
Ny zanaka adala mampalahelo ny rainy Sady fahoriana mangidy amin’ ny reniny niteraka azy.
26 Не добре карати справедливого, бити шляхе́тних за щирість!
Tsy mety raha mampijaly ny marina, Na mamely ny manan-kaja noho ny fahamarinany.
27 Хто слова́ свої стримує, той знає пізна́ння, і холоднокро́вний — розумна люди́на.
Izay mahafihim-bava no manam-pahalalana; Ary izay mahatsindry fo no manan-tsaina.
28 І глупа́к, як мовчить, уважається мудрим, а як у́ста свої закриває — розумним.
Na ny adala aza, raha tsy miteny, dia atao ho hendry, Ary izay mahafihim-bava dia toa manan-tsaina.
