Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
He that wole go a wei fro a frend, sekith occasiouns; in al tyme he schal be dispisable.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
A fool resseyueth not the wordis of prudence; `no but thou seie tho thingis, that ben turned in his herte.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
A wickid man, whanne he cometh in to depthe of synnes, dispisith; but sclaundre and schenschipe sueth hym.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Deep watir is the wordis of the mouth of a man; and a stronde fletinge ouer is the welle of wisdom.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
It is not good to take the persoone of a wickid man in doom, that thou bowe awei fro the treuthe of dom.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
The lippis of a fool medlen hem silf with chidyngis; and his mouth excitith stryues.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
The mouth of a fool is defoulyng of hym; and hise lippis ben the fallynge of his soule.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
The wordis of a double tungid man ben as symple; and tho comen `til to the ynnere thingis of the wombe. Drede castith doun a slowe man; forsothe the soulis of men turned in to wymmens condicioun schulen haue hungur.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
He that is neisch, and vnstidfast in his werk, is the brother of a man distriynge hise werkis.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
A strongeste tour is the name of the Lord; a iust man renneth to hym, and schal be enhaunsid.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
The catel of a riche man is the citee of his strengthe; and as a stronge wal cumpassinge hym.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
The herte of man is enhaunsid, bifor that it be brokun; and it is maad meke, bifore that it be glorified.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
He that answerith bifore that he herith, shewith hym silf to be a fool; and worthi of schenschipe.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
The spirit of a man susteyneth his feblenesse; but who may susteyne a spirit liyt to be wrooth?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
The herte of a prudent man schal holde stidfastli kunnyng; and the eere of wise men sekith techyng.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
The yift of a man alargith his weie; and makith space to hym bifore princes.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
A iust man is the first accusere of hym silf; his frend cometh, and schal serche hym.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Lot ceessith ayenseiyngis; and demeth also among miyti men.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
A brother that is helpid of a brothir, is as a stidfast citee; and domes ben as the barris of citees.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
A mannus wombe schal be fillid of the fruit of his mouth; and the seedis of hise lippis schulen fille hym.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Deth and lijf ben in the werkis of tunge; thei that louen it, schulen ete the fruytis therof.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
He that fyndith a good womman, fyndith a good thing; and of the Lord he schal drawe vp myrthe. He that puttith a wey a good womman, puttith awei a good thing; but he that holdith auowtresse, is a fool and vnwijs.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
A pore man schal speke with bisechingis; and a riche man schal speke sterneli.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
A man freendli to felouschipe schal more be a frend, than a brothir.
