Приповісті 23
1 Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
Whanne thou sittist, to ete with the prince, perseyue thou diligentli what thingis ben set bifore thi face,
2 і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
and sette thou a withholding in thi throte. If netheles thou hast power on thi soule,
3 не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
desire thou not of his metis, in whom is the breed of `a leesing.
4 Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
Nyle thou trauele to be maad riche, but sette thou mesure to thi prudence.
5 свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
Reise not thin iyen to richessis, whiche thou maist not haue; for tho schulen make to hem silf pennes, as of an egle, and tho schulen flee in to heuene.
6 не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
Ete thou not with an enuyouse man, and desire thou not hise metis;
7 бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
for at the licnesse of a fals dyuynour and of a coniectere, he gessith that, that he knowith not. He schal seie to thee, Ete thou and drinke; and his soule is not with thee.
8 той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
Thou schalt brake out the metis, whiche thou hast ete; and thou schalt leese thi faire wordis.
9 Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
Speke thou not in the eeris of vnwise men; for thei schulen dispise the teching of thi speche.
10 Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
Touche thou not the termes of litle children; and entre thou not in to the feeld of fadirles and modirles children.
11 бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
For the neiybore of hem is strong, and he schal deme her cause ayens thee.
12 Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
Thin herte entre to techyng, and thin eeris `be redi to the wordis of kunnyng.
13 Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
Nile thou withdrawe chastisyng fro a child; for thouy thou smyte hym with a yerde, he schal not die.
Thou schalt smyte hym with a yerde, and thou schalt delyuere his soule fro helle. (Sheol h7585)
15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
Mi sone, if thi soule is wijs, myn herte schal haue ioye with thee;
16 і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
and my reynes schulen make ful out ioye, whanne thi lippis speken riytful thing.
17 Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
Thin herte sue not synneris; but be thou in the drede of the Lord al dai.
18 бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
For thou schalt haue hope at the laste, and thin abidyng schal not be don awei.
19 Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
Mi sone, here thou, and be thou wijs, and dresse thi soule in the weie.
20 Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
Nyle thou be in the feestis of drinkeris, nether in the ofte etyngis of hem, that bryngen togidere fleischis to ete.
21 бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
For men yyuynge tent to drinkis, and yyuyng mussels togidere, schulen be waastid, and napping schal be clothid with clothis.
22 Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
Here thi fadir, that gendride thee; and dispise not thi modir, whanne sche is eld.
23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
Bie thou treuthe, and nyle thou sille wisdom, and doctryn, and vndurstonding.
24 Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
The fadir of a iust man ioieth ful out with ioie; he that gendride a wijs man, schal be glad in hym.
25 Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
Thi fadir and thi modir haue ioye, and he that gendride thee, make ful out ioye.
26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
My sone, yyue thin herte to me, and thin iyen kepe my weyes.
27 Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
For an hoore is a deep diche, and an alien womman is a streit pit.
28 І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
Sche settith aspie in the weie, as a theef; and sche schal sle hem, whiche sche schal se vnwar.
29 В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
To whom is wo? to whos fadir is wo? to whom ben chidingis? to whom ben dichis? to whom ben woundis with out cause? to whom is puttyng out of iyen?
30 У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
Whether not to hem, that dwellen in wyn, and studien to drynke al of cuppis?
31 Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
Biholde thou not wyn, whanne it sparclith, whanne the colour therof schyneth in a ver.
32 кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
It entrith swetli, but at the laste it schal bite as an eddre doith, and as a cocatrice it schal schede abrood venyms.
33 пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
Thin iyen schulen se straunge wymmen, and thi herte schal speke weiwerd thingis.
34 І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
And thou schalt be as a man slepinge in the myddis of the see, and as a gouernour aslepid, whanne the steere is lost.
35 І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
And thou schalt seie, Thei beeten me, but Y hadde not sorewe; thei drowen me, and Y feelide not; whanne schal Y wake out, and Y schal fynde wynes eft?
