Йов 8
1 І заговорив шух'я́нин Білда́д та й сказав:
Y respondió Bildad suhita, y dijo:
2 „Аж доки ти бу́деш таке тереве́нити? І доки слова́ твоїх уст будуть вітром бурхли́вим?
¿Hasta cuándo hablarás tales cosas, y las palabras de tu boca serán como un viento fuerte?
3 Чи Бог скри́влює суд, і хіба Всемогу́тній викри́влює правду?
¿Por ventura pervertirá Dios el derecho, o el Todopoderoso pervertirá la justicia?
4 Якщо твої діти згріши́ли Йому, то Він їх віддав в руку їх беззако́ння!
Porque tus hijos pecaron contra él, él los echó en el lugar de su pecado.
5 Якщо ти зверта́тися будеш до Бога, і бу́деш блага́ти Всемогу́тнього,
Si tú de mañana buscares a Dios, y rogares al Todopoderoso;
6 якщо чистий ти та безневи́нний, — то тепер Він тобі Свою милість пробу́дить, і напо́внить оселю твою справедли́вістю,
si fueres limpio y derecho, cierto luego se despertará sobre ti, y hará próspera la morada de tu justicia.
7 і хоч твій поча́ток нужде́нний, але́ твій кінець буде ве́льми великий!
De tal manera que tu principio habrá sido pequeño, en comparación del grande crecimiento de tu postrimería.
8 Поспитай в покоління давні́шого, і міцно збагни́ батьків їхніх, —
Porque pregunta ahora a la edad pasada, y disponte para inquirir de sus padres de ellos;
9 бо ми ж учора́шні, й нічо́го не знаєм, бо тінь — наші дні на землі, —
porque nosotros somos desde ayer, y no sabemos, siendo nuestros días sobre la tierra como sombra.
10 отож вони на́вчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойо́го слова́ подаду́ть:
¿Por ventura ellos no te enseñarán, te dirán, y de su corazón sacarán estas palabras?
11 Чи папі́рус росте без болота? Чи росте очере́т без води?
¿Crece el junco sin lodo? ¿Crece el prado sin agua?
12 Він іще в доспіва́нні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіля́ку траву:
Aun él en su verdor sin haber sido cortado, y antes de toda hierba se seca.
13 отакі то доро́ги всіх тих, хто забува́є про Бога! І згине надія безбожного,
Tales son los caminos de todos los que olvidan a Dios; y la esperanza del impío perecerá.
14 бо його споді́вання — як те павути́ння, і як дім павукі́в — його певність
Porque su esperanza será cortada, y su confianza es casa de araña.
15 На свій дім опира́ється, та не встоїть, тримається міцно за ньо́го, — й не вде́ржиться він.
El se apoyará sobre su casa, pero no permanecerá en pie; se asirá a ella, más no se afirmará.
16 Він зеленіє на сонці, й галу́зки його випина́ються понад садка́ його, —
A manera de un árbol, está verde delante del sol, y sus renuevos salen sobre su huerto;
17 на купі каміння сплело́ся коріння його, воно між камі́ння вросло́:
se van entretejiendo sus raíces junto a una fuente, y enlazándose hasta un lugar pedregoso.
18 Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його́: тебе я не бачило!
Si le arrancaren de su lugar, éste le negará entonces, diciendo: Nunca te vi.
19 Така радість дороги його, а з по́роху інші ростуть.
Ciertamente este será el gozo de su camino; y de la tierra de donde se traspusiere, retoñecerán otros.
20 Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за ру́ку злочи́нців,
He aquí, Dios no aborrece al perfecto, ni toma la mano de los malignos.
21 аж напо́внить уста́ твої сміхом, а губи твої — криком радости...
Aun llenará tu boca de risa, y tus labios de júbilo.
22 Твої ненави́сники в сором зодя́гнуться, і намету безбожних не буде!“
Los que te aborrecen, serán vestidos de confusión; y la habitación de los impíos perecerá.
