Йов 37

1 Отож, і від цього тремтить моє серце і зру́шилось з місця свого́.

A esto también se espanta mi corazón, y salta de su lugar.

2 Ува́жливо слухайте гук Його голосу, і грім, що несеться із уст Його, —

Oíd atentamente su voz terrible, y la palabra que sale de su boca.

3 його Він пускає попід усім небом, а світло Своє — аж на кі́нці землі.

Debajo de todos los cielos lo enderezará, y su luz se extenderá hasta los fines de la tierra.

4 За Ним грім ричить левом, гримить гу́ком своєї вели́чности, і його Він не стримує, почується голос Його.

Tras de él bramará el sonido, tronará su valiente voz, y aunque sea oída su voz, no los detiene.

5 Бог предивно гримить Своїм голосом, вчиняє великі діла́, яких не розуміємо ми.

Tronará Dios maravillosamente con su voz; él hace grandes cosas, y nosotros no lo entendemos.

6 До снігу говорить Він: „Падай на землю!“а доще́ві та зливі: „Будьте сильні́!“

Porque a la nieve dice: Sé en la tierra; lluvia tras lluvia, y lluvia tras lluvia en su fortaleza.

7 Він руку печа́тає ко́жній люди́ні, щоб пізнали всі люди про ді́ло Його.

Con la vehemencia de la lluvia encierra a todo hombre; para que todos los hombres conozcan su voz.

8 І звір входить у схо́вище, і живе в своїх лі́гвищах.

La bestia se entrará en su escondrijo, y habitará en sus moradas.

9 Із кімна́ти південної буря прихо́дить, а з вітру півні́чного — хо́лод.

Del mediodía viene el torbellino, y de los vientos del norte el frío.

10 Від Божого по́диху лід повстає, і во́дна широкість тужа́віє.

Por el soplo de Dios se da el hielo, y las anchas aguas son constreñidas.

11 Тако́ж Він обтя́жує ві́льгістю ту́чу, і світло своє розпоро́шує хмара,

Además de esto con la claridad fatiga las nubes, y las esparce con su luz.

12 і вона по околицях ходить та блукає за Його про́водом, щоб чинити все те, що накаже Він їй на поверхні вселе́нної, —

Y ellas se revuelven en derredor por sus designios, para hacer sobre la faz del mundo, en la tierra, lo que él les mandó.

13 він наво́дить її чи на кару для кра́ю Свого, чи на милість.

Unas veces por azote, otras por causa de su tierra, otras por misericordia las hará aparecer.

14 Бери, Йове, оце до ушей, уставай і розваж Божі чу́да!

Escucha esto, Job: Repósate, y considera las maravillas de Dios.

15 Чи ти знаєш, що́ Бог накладає на них, і зая́снює світло із хмари Своєї?

¿Supiste tú por ventura, cuando Dios las ponía en concierto, y hacía levantar la luz de su nube?

16 Чи ти знаєш, як но́ситься хмара в повітрі, про чу́да Того, Який має безва́дне знання́,

¿Has conocido tú por ventura las diferencias de las nubes, las maravillas del Perfecto en sabiduría?

17 ти, що ша́ти твої стають теплі, як сти́шується земля з по́лудня?

¿Y eran calientes tus vestidos cuando él daba el reposo a la tierra del mediodía?

18 Чи ти розтягав із Ним хмару, міцну́, немов дзе́ркало лите?

¿Extendiste tú por ventura con él los cielos firmes como un espejo firme?

19 Навчи нас, що скажем Йому́? Через темність ми не впорядку́ємо слова́.

Muéstranos, qué le hemos de decir; para que no hablemos disparates.

20 Чи Йому оповісться, що́ буду казати? Чи зміг хто сказа́ти, що Він знищений буде?

¿Por ventura cuando yo hablare le será contado? ¿Cuando alguno se anegare le será dicho?

21 І тепер ми не бачимо світла, щоб світило у хмарах, та вітер пере́йде — і ви́чистить їх.

También alguna vez no se ve la luz clara en los cielos, y pasa un viento y los limpia.

22 Із півно́чі прихо́дить воно, немов золото те, та над Богом вели́чність страшна́.

De la parte del norte vendrá la serenidad por el Dios terrible de alabanza.

23 Всемогутній, — Його не знайшли ми, Він могутній у силі, але Він не мучить ніко́го судом та великою правдою.

El es Todopoderoso, al cual no alcanzamos; grande en potencia, y en juicio, y en multitud de justicia no aflige.

24 Тому нехай люди бояться Його, бо на всіх мудросе́рдих не дивиться Він“.

Por tanto los hombres lo temerán; todos los sabios de corazón no lo verán.