Йов 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

Además respondió Eliú, y dijo:

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

Oíd, sabios, mis palabras; y vosotros, doctos, estadme atentos.

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

Porque el oído prueba las palabras, como el paladar gusta para comer.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

Escojamos para nosotros el juicio, conozcamos entre nosotros cuál sea lo bueno;

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

porque Job ha dicho: Yo soy justo, y Dios me ha quitado mi derecho.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

En mi juicio fue mentiroso, mi saeta es gravosa sin haber yo prevaricado.

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

¿Qué hombre hay como Job, que bebe el escarnio como agua?

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

Y va en compañía con los que obran iniquidad, y anda con los hombres maliciosos.

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

Porque dijo: De nada servirá al hombre el conformar su voluntad con Dios.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

Por tanto, varones de entendimiento, oídme: Lejos esté de Dios la impiedad, y del Omnipotente la iniquidad.

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

Porque él pagará al hombre según su obra, y él le hará hallar conforme a su camino.

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

Sí, por cierto, Dios no hará injusticia, y el Omnipotente no pervertirá el derecho.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

¿Quién visitó por él la tierra? ¿Y quién puso en orden todo el mundo?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

Si él pusiese sobre el hombre su corazón, y recogiese así su espíritu y su aliento,

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

toda carne perecería juntamente, y el hombre se tornaría en polvo.

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Si pues hay en ti entendimiento, oye esto: Escucha la voz de mis palabras.

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

¿Por ventura se enseñoreará el que aborrece el juicio? ¿Y condenarás tú al poderoso siendo justo?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

¿Por ventura se ha de decir al rey: Perverso; y a los príncipes: Impíos?

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

Cuánto menos a aquél que no hace acepción de personas de príncipes, ni el rico es de él más respetado que el pobre; porque todos son obras de sus manos.

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

En un momento mueren, y a media noche se alborotarán los pueblos, y pasarán, y sin mano será quitado el poderoso.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

Porque sus ojos están puestos sobre los caminos del hombre, y ve todos sus pasos.

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

No hay tinieblas, ni sombra de muerte donde se encubran los que obran maldad.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

No carga pues él al hombre más de lo justo, para que vaya con Dios a juicio.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

El quebrantará a los fuertes sin pesquisa, y hará estar a otros en su lugar.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

Por tanto él hará notorias las obras de ellos, cuando trastornará en noche, y serán quebrantados.

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

Como a malos los herirá en lugar donde sean vistos;

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

por cuanto así se apartaron de él, y no consideraron todos sus caminos;

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

haciendo venir delante de sí el clamor del pobre, y oyendo el clamor de los necesitados.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

Y si él diere reposo, ¿quién inquietará? Si escondiere el rostro, ¿quién lo mirará? Esto sobre una nación, y lo mismo sobre un hombre;

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

haciendo que reine el hombre hipócrita para escándalos del pueblo.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

Porque de Dios es decir: Yo perdoné, no destruiré.

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

Enséñame tú lo que yo no veo; que si hice mal, no lo haré más.

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

¿Por ventura acabará por ti su obra, que no quieras tú, o quieras, o yo? Di lo que sabes.

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Los hombres de entendimiento dirán conmigo, y el hombre sabio me oirá:

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

Que Job no habla con sabiduría, y sus palabras no son con entendimiento.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

Deseo yo que Job sea probado ampliamente, para que haya respuestas contra los hombres inicuos.

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Porque a su pecado añadió impiedad; bate las manos entre nosotros, y contra Dios multiplica sus palabras.