Йов 19
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered,
2 „Аж до́ки смути́ти ви бу́дете душу мою, та души́ти словами мене?
"How long will you torment me, and crush me with words?
3 Десять раз це мене ви соро́мите, гноби́ти мене не стида́єтесь!
You have reproached me ten times. You aren't ashamed that you attack me.
4 Якщо справді зблуди́в я, то мій гріх при мені позоста́не.
If it is true that I have erred, my error remains with myself.
5 Чи ви велича́єтесь справді над мною, і виказуєте мою га́ньбу на мене?
If indeed you will magnify yourselves against me, and plead my disgrace against me;
6 Знайте тоді, що Бог скри́вдив мене, і тене́та Свої розточи́в надо мною!
know now that God has subverted me, and has surrounded me with his net.
7 Ось „ґвалт!“я кричу́, та не відповідає ніхто, голошу́, — та немає суду!
"Look, I cry out 'Injustice.' but there is no justice.
8 Він дорогу мою оточи́в — і я не перейду́, Він поклав на стежки́ мої те́мряву!
He has walled up my way so that I can't pass, and has set darkness in my paths.
9 Він стягнув з мене славу мою і вінця́ зняв мені з голови!
He has stripped me of my glory, and taken the crown from my head.
10 Звідусі́ль Він ламає мене, — і я йду, наді́ю мою, як те дерево, ви́вернув Він.
He has broken me down on every side, and I am gone. My hope he has plucked up like a tree.
11 І на мене Свій гнів запали́в, і зарахува́в Він мене до Своїх ворогів:
He has also kindled his wrath against me. He counts me among his adversaries.
12 полки́ Його ра́зом прихо́дять, і тору́ють на ме́не доро́гу свою, і табору́ють навко́ло наме́ту мого.
His troops come on together, build a siege ramp against me, and camp around my tent.
13 Віддали́в Він від мене братів моїх, а знайо́мі мої почужі́ли для мене,
"He has put my brothers far from me. My acquaintances are wholly estranged from me.
14 мої ближні відста́ли, і забу́ли про мене знайо́мі мої.
My relatives have gone away. My familiar friends have forgotten me.
15 Ме́шканці дому мого́, і служниці мої за чужого вважають мене́, — чужако́м я став в їхніх оча́х.
Those who dwell in my house, and my maids, count me for a stranger. I am a foreigner in their sight.
16 Я кличу свойо́го раба — і він відповіді не дає, хоч своїми уста́ми благаю його́.
I call to my servant, and he gives me no answer. I beg him with my mouth.
17 Мій дух став бридки́й для моєї дружи́ни, а мій за́пах — синам моєї утро́би.
My breath is offensive to my wife. I am loathsome to the children of my own mother.
18 Навіть діти малі зневажають мене, — коли я встаю, то глузу́ють із мене.
Even young children despise me. If I arise, they speak against me.
19 Мої всі пові́рники бри́дяться мною, а кого я кохав — оберну́лись на мене.
All my familiar friends abhor me. They whom I loved have turned against me.
20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя.
My bones stick to my skin and to my flesh. I have escaped by the skin of my teeth.
21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкну́лась мене!
"Have pity on me, have pity on me, you my friends; for the hand of God has touched me.
22 Чого́ ви мене переслідуєте, немов Бог, і не наси́чуєтесь моїм тілом?
Why do you persecute me as God, and are not satisfied with my flesh?
23 О, коли б записати слова́ мої, о, коли б були в книжці вони позазна́чувані,
"Oh that my words were now written. Oh that they were inscribed in a scroll.
24 коли б ри́льцем залізним та о́ливом в скелі навіки вони були ви́тесані!
That with an iron pen and lead they were engraved in the rock forever.
25 Та я знаю, що мій Викупи́тель живий, і останнього дня Він піді́йме із пороху
But as for me, I know that my Redeemer lives. In the end, he will stand upon the earth.
26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,
After my skin is destroyed, then in my flesh shall I see God,
27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі. Тануть ни́рки мої в моїм ну́трі!
Whom I, even I, shall see on my side. My eyes shall see, and not as a stranger. My heart is consumed within me.
28 Коли скажете ви: „На́що будемо гнати його́, коли́ корень справи знахо́диться в ньому!“
If you say, 'How we will persecute him, because the root of the matter is found in him.'
29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину — то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!“
Be afraid of the sword, for wrath brings the punishments of the sword, that you may know there is a judgment."
