Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
"Listen diligently to my speech. Let this be your consolation.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Allow me, and I also will speak; After I have spoken, mock on.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
As for me, is my complaint to man? Why shouldn't I be impatient?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Look at me, and be astonished. Lay your hand on your mouth.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
When I remember, I am troubled. Horror takes hold of my flesh.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
"Why do the wicked live, become old, yes, and grow mighty in power?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Their child is established with them in their sight, their offspring before their eyes.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Their houses are safe from fear, neither is the rod of God upon them.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Their bulls breed without fail. Their cows calve, and do not miscarry.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
They send forth their little ones like a flock. Their children dance.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
They sing to the tambourine and harp, and rejoice at the sound of the pipe.
They spend their days in prosperity. In an instant they go down to Sheol. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
They tell God, 'Depart from us, for we do not want to know about your ways.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
What is Shaddai, that we should serve him? What profit should we have, if we pray to him?'
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
Look, their prosperity is not in their hand. The counsel of the wicked is far from me.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
"How often is it that the lamp of the wicked is put out, that their calamity comes on them, that he distributes sorrows in his anger?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
How often is it that they are as stubble before the wind, as chaff that the storm carries away?
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
You say, 'God lays up his iniquity for his children.' Let him recompense it to himself, that he may know it.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Let his own eyes see his destruction. Let him drink of the wrath of Shaddai.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
For what does he care for his house after him, when the number of his months is cut off?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
"Shall any teach God knowledge, seeing he judges those who are high?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
One dies in his full strength, being wholly at ease and quiet.
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
His pails are full of milk. The marrow of his bones is moistened.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Another dies in bitterness of soul, and never tastes of good.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
They lie down alike in the dust. The worm covers them.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
"Look, I know your thoughts, the devices with which you would wrong me.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
For you say, 'Where is the house of the prince? Where is the tent in which the wicked lived?'
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Haven't you asked wayfaring men? Do you not know their evidences,
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
that the evil man is reserved to the day of calamity, That they are led forth to the day of wrath?
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Who shall declare his way to his face? Who shall repay him what he has done?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Yet he will be borne to the grave. Men shall keep watch over the tomb.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
The clods of the valley shall be sweet to him. All men shall draw after him, as there were innumerable before him.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
So how can you comfort me with nonsense, seeing that in your answers there remains only falsehood?"
