Йов 16

1 А Йов відповів та й сказав:

ויען איוב ויאמר

2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!

שמעתי כאלה רבות מנחמי עמל כלכם

3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?

הקץ לדברי-רוח או מה-ימריצך כי תענה

4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,

גם אנכי-- ככם אדברה לו יש נפשכם תחת נפשי-- אחבירה עליכם במלים ואניעה עליכם במו ראשי

5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

אאמצכם במו-פי וניד שפתי יחשך

6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?

אם-אדברה לא-יחשך כאבי ואחדלה מה-מני יהלך

7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,

אך-עתה הלאני השמות כל-עדתי

8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!

ותקמטני לעד היה ויקם בי כחשי בפני יענה

9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...

אפו טרף וישטמני--חרק עלי בשניו צרי ילטש עיניו לי

10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:

פערו עלי בפיהם--בחרפה הכו לחיי יחד עלי יתמלאון

11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.

יסגירני אל אל עויל ועל-ידי רשעים ירטני

12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

שלו הייתי ויפרפרני-- ואחז בערפי ויפצפצני ויקימני לו למטרה

13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.

יסבו עלי רביו-- יפלח כליותי ולא יחמל ישפך לארץ מררתי

14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.

יפרצני פרץ על-פני-פרץ ירץ עלי כגבור

15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.

שק תפרתי עלי גלדי ועללתי בעפר קרני

16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,

פני חמרמרה (חמרמרו) מני-בכי ועל עפעפי צלמות

17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!

על לא-חמס בכפי ותפלתי זכה

18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —

ארץ אל-תכסי דמי ואל-יהי מקום לזעקתי

19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.

גם-עתה הנה-בשמים עדי ושהדי במרמים

20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,

מליצי רעי אל-אלוה דלפה עיני

21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —

ויוכח לגבר עם-אלוה ובן-אדם לרעהו

22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.

כי-שנות מספר יאתיו וארח לא-אשוב אהלך