Йов 12
1 А Йов відповів та й сказав:
Y respondió Job, y dijo:
2 „Справді, — то ж ви́ тільки люди, і мудрість із вами помре́!
Ciertamente que vosotros sois el pueblo; y con vosotros morirá la sabiduría.
3 Таж і я маю розум, як ви, — я не нижчий від вас! І в ко́го немає такого, як це?
También tengo yo seso como vosotros; no soy yo menos que vosotros; ¿y quién habrá que no pueda decir otro tanto?
4 Посміхо́вищем став я для друга свого, я, що кли́кав до Бога, і Він мені відповіда́в, — посміхо́вищем став справедливий, невинний.
El que invoca a Dios, y él le responde, es burlado de su amigo; y el justo y perfecto es escarnecido.
5 Нещасли́вцю погорда, — на думку спокійного, — пригото́влена для спотика́ння ноги́!
La antorcha es tenida en poco en el pensamiento del próspero; la cual se aparejó contra las caídas de los pies.
6 Спокійні намети грабіжників, і безпечність у тих, хто Бога гніви́ть, у то́го, хто ніби то Бога прова́дить рукою своєю.
Las tiendas de los ladrones están en paz; y los que provocan a Dios, y los que traen dioses en sus manos viven seguros.
7 Але запитай хоч худо́бу — і навчить тебе, і пта́ство небесне — й тобі розповість.
Y en efecto, pregunta ahora a las bestias, que ellas te enseñarán; y a las aves de los cielos, que ellas te lo mostrarán;
8 Або говори до землі — й вона ви́вчить тебе, і розкажуть тобі риби мо́рські.
o habla a la tierra, que ella te enseñará; los peces del mar te lo declararán también.
9 Хто б із цьо́го всього́ не пізнав, що Господня рука це вчинила?
¿Qué cosa de todas éstas no entiende que la mano del SEÑOR la hizo?
10 Що в Ньо́го в руці душа всього живого й дух кожного лю́дського тіла?
En su mano está el alma de todo viviente, y el espíritu de toda carne humana.
11 Чи ж не ухо слова́ розбирає, піднебі́ння ж смакує для себе пожи́ву?
Ciertamente el oído prueba las palabras, y el paladar gusta las viandas.
12 Мудрість — у ста́рших, бо до́вгість днів — розум.
En los viejos está la ciencia, y en la larga edad la inteligencia.
13 Мудрість та сила — у Нього, Його рада та розум.
Con Dios está la sabiduría y la fortaleza; suyo es el consejo y la inteligencia.
14 Ось Він зруйнує — й не буде воно відбудо́ване, замкне́ чоловіка — й не буде він ви́пущений.
He aquí, él derribará, y no será edificado; encerrará al hombre, y no habrá quien le abra.
15 Ось Він стримає во́ди — і висохнуть, Він їх пустить — то землю вони переве́рнуть.
He aquí, él detendrá las aguas, y se secarán; él las enviará, y destruirán la tierra.
16 В Нього сила та за́дум, у Нього заблу́джений і той, хто призво́дить до блу́ду.
Con él está la fortaleza y la existencia; suyo es el que yerra, y el que hace errar.
17 Він уво́дить у по́милку ра́дників, і обезу́млює су́ддів,
El hace andar a los consejeros desnudos de consejo, y hace enloquecer a los jueces.
18 Він розв'язує пу́та царів і припері́зує по́яса на їхні сте́гна.
El suelta la atadura de los tiranos, y les ata el cinto a sus lomos.
19 Він провадить священиків босо, і потужних повалює,
El lleva despojados a los príncipes, y trastorna a los valientes.
20 Він надійним уста́ відіймає й забирає від ста́рших розумність.
El impide el labio a los que dicen verdad, y quita a los ancianos el consejo.
21 На достойників ллє Він погорду, а пояса можним ослаблює.
El derrama menosprecio sobre los príncipes, y enflaquece la fuerza de los esforzados.
22 Відкриває Він речі глибокі із те́мряви, а темне прова́дить на світло.
El descubre las profundidades de las tinieblas, y saca a luz la sombra de muerte.
23 Він робить наро́ди поту́жними — й знову їх нищить, Він наро́ди поши́рює, й потім виво́дить в неволю.
El multiplica los gentiles, y él las destruye; esparce los gentiles, y las torna a recoger.
24 Відіймає Він розум в наро́дніх голі́в на землі та блука́ти їх змушує по бездоро́жній пусте́лі, —
El quita el seso de las cabezas del pueblo de la tierra, y les hace que se pierdan vagando sin camino;
25 вони ходять навпо́мацки в те́мряві темній, і Він упроваджує їх в блукани́ну, мов п'я́ного!
que palpen las tinieblas, y no la luz; y los hace errar como borrachos.
