Дії 4
1 Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
Ie mbe nisaontsy am’ondatio, le nivotrak’ am’iereo o mpisoroñeo naho ty beim-pigari’ i anjomban’ Añaharey naho o Tsadokeo,
2 сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
nitsimboetse te nañoke ondatio naho t’ie nitaroñe ty fivañonan-ko veloñe amy Iesoà.
3 І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
Nipao-pitañe ama’e iereo le najoñe am-pandrohizañ’ ao ampara’ ty loak’ andro amy te nihaleñe.
4 Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
Fe maro amo nahajanjiñe i tsaraio ty niantoke; va’e lime arivo ty ia’indaty rezay.
5 І сталось, зібрались у ранцї князі їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
Ie amy loak’ àndroy, nivory e Ierosaleme ao o mpifeleke naho roandriañe naho mpanoki-dili’ iareoo
6 та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
naho i Anasy talèm-pisoroñe naho i Kaiafa naho i Jaona naho i Aleksandro vaho ze hene longo’ i talèm-pisoroñey.
7 і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
Aa ie fa nadoke añivo eo, le hoe ty nañontaneañe: ami’ty lili’ ia ndra ami’ty tahina’ ia ty nanoe’ areo o raha zao?
8 Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
Lifotse i Arofo Masiñey t’i Petera nanao ty hoe: O ry mpifehe naho roandria’ ondatio:
9 коли в нас. оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
Naho ty hasoa nanoe’ay amy lahilahy nideme’e nijanganeñey ty añotsohotsoa’ areo anay androany,
10 то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розняли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
le hampahafohine’ay ama’areo naho amo nte Israele iabio te i tahina’ Iesoà nte Nazareta Norizañey, i naradorado’ areo fe natroan’ Añahare amy havilasiiy, ty ijohaña’ t’indaty jangañe toy añatrefa’areo etoa,
11 Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
Ie i vato nadò’ areo mpandrafitsey, naho fa vato-lahi’e henaneo.
12 і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
Le tsy aman’ iaia ila’e ty fandrombahañe, amy te tsy nitolorañe tahinañe ila’e ambane’ i likerañey ondatio, ze maharombak’ antika.
13 Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
Ie nahaisake ty fahasibeha’ i Petera naho i Jaona, naho nahaoniñe te ondaty tsy nianatse naho tsy nioke, le nilatsa vaho nahatiahy t’ie mpiam’ Iesoà.
14 і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
Aa kanao niisake te nindre nijohañe am’iereo i lahilahy nijanganeñey, le tsy nahatìñe aze iereo,
15 Звелівши ж їм вийти з ради, радились між собою,
f’ie nanitak’iareo mb’alafem-pivory ao vaho nisafiry
16 говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
ty hoe: Hataon-tika akore i lahilahy rey? Ie midodea amo hene mpimoneñe e Ierosalemeo t’ie ro nanoañe raha tsitantane, tsy lefe-tika liereñe.
17 Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
Aa, tsy mone ho losotse ty fiboelea’e am’ondatio, antao hañatahata iareo tsy hivolañe i añarañey ama’ ondaty ndra iaia.
18 І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
Le nikanjiañe vaho nililieñe t’ie tsy hivolañe naho tsy hañoke ami’ty tahina’ Iesoà ka.
19 Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш ніж Бога, - судіть.
Fe hoe ty natoi’ i Petera naho i Jaona: Tsakoreo hera ho to am-pivazohoan’ Añahare, t’ie hañaoñe anahareo ambone’ i Andrianañahare?
20 Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
Amy te tsi-mahay tsy taroñe’ay o raha niisa’ay naho jinanji’aio.
21 Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нічого, за що б їх покарати, задля народу; бо всі прославляли Бога за те, що стало ся.
Aa ie nendahañe indraike, le navotsotse, fa tsy eo ty handafàñe iareo ty am’ondatio, ie hene nandrenge an’ Andrianañahare ty amy nitafatendrekey.
22 Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стада ся ся ознака сцїлення.
Nilosotse ty efa-polo taoñe i lahilahy nampiboahañe i vilom-pijangañañeiy.
23 Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
Ie nihaha le nimb’amo mpiama’ iareoo mb’eo nitalily i nisaontsia’ o mpisorom-beioy naho o roandriañeo.
24 Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
Ie nahajanjiñe, le nipoña-peo aman’ Añahare nanao kapindre ty hoe: Ry Iehovà, Ihe ro Andrianamboatse i likerañey naho ty tane toy naho i riakey vaho ze he’e am’iereo ao,
25 котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
le nanoe’o am-palie’ i Davide mpitoro’oy, ty hoe: Ino ty mampidabadoa o kilakila ‘ndatio naho ty ikaboha’ondatio raha kafoake?
26 Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
Miongake o mpanjaka’ ty tane toio, vaho mifanontoñe o mpifelekeo hiatreke Iehovà naho i Noriza’ey.’
27 Бо зібрали ся оправдана сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
Toe ami’ty rova toy ty nifanontona’ i Heroda naho i Pontio Pilato naho o kilakila ondatio mindre amo nte Israeleo, hañatreatre i Mpitoro’o masiñey, Iesoà Noriza’oy.
28 зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
Nanoe’ iereo iaby ze sinafirim-pità’o naho nisatrien’ arofo’o taolo hanoeñe.
29 І нинї. Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
Aa ie henane zao, ry Iehovà, vazohò o hatahata’ iareoo, le toloro fahasibehañe o mpitoro’oo hahafitaroña’ iareo o tsara’oo,
30 і простягай руку Твою на спїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
ie añitia’o fitàñe hampijangañe; vaho anoeñe an-tahina’ Iesoà mpitoro’o masiñey ty viloñe naho raha tsi-tantane.
31 А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
Ie niloloke iereo, le niezeñezeñe i toetse nivoria’ iereoy; le fonga nilifotse i Arofo Masiñey vaho nahasibeke nisaontsy ty tsaran’ Añahare.
32 Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільне.
Songa nitraok’ arofo naho havelo i valobohòm-piantokey, le tsy eo ty nanao te aze o vara’eo fa kila nitraofañe.
33 І З великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
Tan-kafatraram-bey ty nitalilia’ o Firàheñeo i fivañonam-belo’ Iesoà Talèy, vaho am’ iereo iaby ty hasoa mitoabotse.
34 Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
Tsy amam-pisotry iereo, fa ze aman-tane ndra anjomba ro nandeta naho ninday ty vili’ i naletakey,
35 та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
le nibanabana’e am-pandia’ o Firàheñeo vaho hene nitsahareñe am’ondatio songa ty amy paiañey.
36 Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
Teo t’i Josefe, nte-Levy boake Kiprosy, i natao’ o Firàheñeo Barnabasiy, (ze midika: Anam-pañohòañe).
37 мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.
Nanan-tane re, le naleta’e naho nendese’e i volay vaho nazotso’e am-pandia’ o Firàheñeo.
