Дії 3
1 Петр та Йоан ійшли вкупі до церкви на молитву о девятій годинї.
One day Peter and John were going up together to the temple at the hour of prayer, the ninth hour.
2 І несено одного чоловіка, що був кривий від утроби матери своєї, котрого кладено що дня перед церковними дверима, званими Гарними, просити милостині в тих, що входили в церкву.
And a man who was lame from his mother's womb was being carried in. Every day people would lay him at the gate of the temple called the Beautiful Gate so that he could ask for alms from those who were entering the temple courts.
3 Побачивши він Петра та Йоана, що хотїли ввійти в церкву, просив милостині.
When he saw Peter and John about to enter the temple courts, he began asking for alms.
4 Споглянувши ж Петр на него з Йоаном, рече: Подивись на нас.
But Peter, along with John, looked at him intently and said, “Look at us.”
5 Він же дивив ся пильно на них, сподіваючись що від них прийняти.
So the man gave them his attention, expecting to receive something from them.
6 Рече ж Петр: Срібла та золота нема в мене; що ж маю, се тобі даю. В імя Ісуса Христа Назорея встань і ходи.
But Peter said, “I have no silver or gold, but what I do have I give to yoʋ. In the name of Jesus Christ of Nazareth, rise up and walk.”
7 І, взявши його за праву руку, звів угору, і зараз його ноги й колїна окрепились,
Then Peter took hold of him by the right hand and raised him up, and at once his feet and ankles were strengthened.
8 і підскочивши, став та ходив, і ввійшов із ними в церкву, походжаючи, та скачучи, та хвалячи Бога.
Leaping up, he stood and began walking. Then he entered the temple courts with them, walking and leaping and praising God.
9 І видів його ввесь народ ходячого й хвалячого Бога.
When all the people saw him walking and praising God,
10 А знали його, що се той, що для милостинї сидїв коло Гарних дверей церковних, і сповнили ся страхом і дивом над тим, що сталось йому.
they recognized him as the man who used to sit at the Beautiful Gate of the temple asking for alms. And they were filled with wonder and amazement at what had happened to him.
11 Як же держав ся сцїлений кривий коло Петра та Йоана, збіг ся до них увесь народ у ходник званий Соломонів, дивуючись.
As the lame man who had been healed clung to Peter and John, all the people ran together to them at the portico called Solomon's, utterly astonished.
12 І вбачаючи се Петр, озвав ся до народу: Мужі Ізраїльскі, чого ви чудуєте ся сим? або чого так пильно до нас дивитись, мов би своєю силою або побожністю зробили ми, щоб ходив він?
When Peter saw this, he addressed the people: “Men of Israel, why are you amazed at this, or why are you staring at us as though by our own power or godliness we have made this man walk?
13 Бог Авраамів, та Ісааків, та Яковів. Бог отцїв наших, прославив Сина свого Ісуса, що ви видали та відреклись Його перед Пилатом, як судив він відпустити Його.
The God of Abraham, Isaac, and Jacob, the God of our fathers, has glorified his servant Jesus, whom you delivered up and denied in the presence of Pilate, even though Pilate had decided to release him.
14 Ви ні Сьвятого й Праведного відреклись, і просили дарувати вам чоловіка душогубця,
Yes, you denied the Holy and Righteous One and asked for a murderer to be granted to you.
15 а Князя життя убили, котрого Бог воскресив з мертвих; Йому ми сьвідки.
You put to death the Author of life, whom God raised from the dead, of which we are witnesses.
16 І через віру в імя Його, сього, що бачите й знаєте, окрепило імя Його, і віра, що через Него, дала йому се сцїленнє перед усїма вами.
By faith in his name, his name has strengthened this man whom you see and know, and the faith that is through Jesus has given him this perfect health in the presence of you all.
17 І тепер, брати, знаю, що через незнаннє зробили ви, як і князї ваші.
“Now, brothers, I know that you acted in ignorance, as did your rulers also.
18 Бог же, що наперед звістив устами всїх пророків своїх про муки Христові, сповнив так.
But in this way God fulfilled what he had foretold through the mouths of all his prophets, that the Christ would suffer.
19 Покайте ся ж і навернїть ся, щоб очистились од гріхів ваших, як прийде час покріплення від лиця Господнього,
Therefore repent and turn back so that your sins may be wiped away, that times of refreshing may come from the presence of the Lord,
20 і пішле наперед проповіданого вам Ісуса Христа,
and that he may send Jesus, the Christ who has been appointed for you.
21 котрого мусїло небо прийняти аж до часу новонастання всього, що глаголав Бог устами всїх сьвятих своїх пророків од віку. (aiōn g165)
Heaven must receive him until the time comes for the restoration of all things, which God declared by the mouth of all his holy prophets long ago. (aiōn g165)
22 Мойсей бо до отцїв промовив: Що пророка підійме вам Господь Бог ваш із братів ваших, як мене. Сього слухайте у всьому, що глаголати ме вам.
For Moses said to our fathers, ‘The Lord our God will raise up for you a prophet like me from among your brothers. You must listen to everything he tells you.
23 Буде ж, що всяка душа, котра не слухати ме пророка того, погубить ся з народу.
Every soul who does not listen to that prophet will be utterly destroyed from among the people.’
24 І всї пророки від Самуїла й після сих, скільки їх промовляло, також наперед сповіщали про днї сесї.
Indeed, all the prophets who have spoken, beginning with Samuel and continuing with those who came afterward, also proclaimed these days.
25 Ви ж сини пророків і завіту, що положив Бог з отцями нашими, глаголючи Авраамові: І в насїннї твоїм благословенні будуть усї народи землї.
You are the sons of the prophets and of the covenant that God made with our fathers when he said to Abraham, ‘In yoʋr offspring all the families of the earth will be blessed.’
26 Вам найперше, піднявши Бог Сина свого Ісуса, післав Його благословити вас, щоб кожен одвернувсь од лукавства свого.
God raised up his servant Jesus and sent him first to you, to bless you by turning each of you from your evil ways.”
