< امثال 24 >

بر مردان شریر حسد مبر، و آرزو مدارتا با ایشان معاشرت نمایی، ۱ 1
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
زیرا که دل ایشان در ظلم تفکر می‌کند ولبهای ایشان درباره مشقت تکلم می‌نماید. ۲ 2
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
خانه به حکمت بنا می‌شود، و با فطانت استوار می‌گردد، ۳ 3
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
و به معرفت اطاقها پر می‌شود، از هر گونه اموال گرانبها و نفایس. ۴ 4
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
مرد حکیم در قدرت می‌ماند، و صاحب معرفت در توانایی ترقی می‌کند، ۵ 5
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
زیرا که با حسن تدبیر باید جنگ بکنی، و ازکثرت مشورت دهندگان نصرت است. ۶ 6
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
حکمت برای احمق زیاده بلند است، دهان خود را در دربار باز نمی کند. ۷ 7
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
هر‌که برای بدی تفکر می‌کند، او را فتنه انگیزمی گویند. ۸ 8
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
فکر احمقان گناه است، و استهزاکننده نزد آدمیان مکروه است. ۹ 9
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
اگر در روز تنگی سستی نمایی، قوت توتنگ می‌شود. ۱۰ 10
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
آنانی را که برای موت برده شوند خلاص کن، و از رهانیدن آنانی که برای قتل مهیااندکوتاهی منما. ۱۱ 11
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
اگر گویی که این را ندانستیم، آیا آزماینده دلها نمی فهمد؟ و حافظ جان تو نمی داند؟ و به هرکس برحسب اعمالش مکافات نخواهد داد؟ ۱۲ 12
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
‌ای پسر من عسل را بخور زیرا که خوب است، و‌شان عسل را چونکه به کامت شیرین است. ۱۳ 13
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
همچنین حکمت را برای جان خود بیاموز، اگر آن را بیابی آنگاه اجرت خواهد بود، و امید تومنقطع نخواهد شد. ۱۴ 14
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
‌ای شریر برای منزل مرد عادل در کمین مباش، و آرامگاه او را خراب مکن، ۱۵ 15
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
زیرا مرد عادل اگر‌چه هفت مرتبه بیفتدخواهد برخاست، اما شریران در بلا خواهندافتاد. ۱۶ 16
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
چون دشمنت بیفتد شادی مکن، و چون بلغزد دلت وجد ننماید، ۱۷ 17
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
مبادا خداوند این را ببیند و در نظرش ناپسند آید، و غضب خود را از او برگرداند. ۱۸ 18
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
خویشتن را به‌سبب بدکاران رنجیده مساز، و بر شریران حسد مبر، ۱۹ 19
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
زیرا که به جهت بدکاران اجر نخواهد بود، و چراغ شریران خاموش خواهد گردید. ۲۰ 20
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
‌ای پسر من از خداوند و پادشاه بترس، و بامفسدان معاشرت منما، ۲۱ 21
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
زیرا که مصیبت ایشان ناگهان خواهدبرخاست، و عاقبت سالهای ایشان را کیست که بداند؟ ۲۲ 22
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
اینها نیز از (سخنان ) حکیمان است طرفداری در داوری نیکو نیست. ۲۳ 23
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
کسی‌که به شریر بگوید تو عادل هستی، امت‌ها او را لعنت خواهند کرد و طوایف از اونفرت خواهند نمود. ۲۴ 24
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
اما برای آنانی که او را توبیخ نمایندشادمانی خواهد بود، و برکت نیکو به ایشان خواهد رسید. ۲۵ 25
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
آنکه به کلام راست جواب گوید لبها رامی بوسد. ۲۶ 26
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
کار خود را در خارج آراسته کن، و آن را درملک مهیا ساز، و بعد از آن خانه خویش را بنا نما. ۲۷ 27
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
بر همسایه خود بی‌جهت شهادت مده، و بالبهای خود فریب مده، ۲۸ 28
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
و مگو به طوری که او به من عمل کرد من نیزبا وی عمل خواهم نمود، و مرد را بر‌حسب اعمالش پاداش خواهم داد. ۲۹ 29
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
از مزرعه مرد کاهل، و از تاکستان شخص ناقص العقل گذشتم. ۳۰ 30
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
و اینک بر تمامی آن خارها می‌رویید، وخس تمامی روی آن را می‌پوشانید، و دیوارسنگیش خراب شده بود، ۳۱ 31
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
پس من نگریسته متفکر شدم، ملاحظه کردم و ادب آموختم. ۳۲ 32
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
اندکی خفت و اندکی خواب، و اندکی بر هم نهادن دستها به جهت خواب. ۳۳ 33
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
پس فقر تو مثل راهزن بر تو خواهد آمد، ونیازمندی تو مانند مرد مسلح. ۳۴ 34
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“

< امثال 24 >