< امثال 24 >
بر مردان شریر حسد مبر، و آرزو مدارتا با ایشان معاشرت نمایی، | ۱ 1 |
Не зави́дуй злим лю́дям, не бажай бути з ними,
زیرا که دل ایشان در ظلم تفکر میکند ولبهای ایشان درباره مشقت تکلم مینماید. | ۲ 2 |
бо їхнє серце говорить про зди́рство, а у́ста їхні мовлять про зло.
خانه به حکمت بنا میشود، و با فطانت استوار میگردد، | ۳ 3 |
Дім будується мудрістю, і розумом ста́виться міцно.
و به معرفت اطاقها پر میشود، از هر گونه اموال گرانبها و نفایس. | ۴ 4 |
А через пізна́ння кімна́ти напо́внюються усіля́ким має́тком цінни́м та приє́мним.
مرد حکیم در قدرت میماند، و صاحب معرفت در توانایی ترقی میکند، | ۵ 5 |
Мудрий сильніший від сильного, а люди́на розумна — від повносилого.
زیرا که با حسن تدبیر باید جنگ بکنی، و ازکثرت مشورت دهندگان نصرت است. | ۶ 6 |
Тому́ то провадь війну мудрими ра́дами, бо спасі́ння — в числе́нності ра́дників.
حکمت برای احمق زیاده بلند است، دهان خود را در دربار باز نمی کند. | ۷ 7 |
Для безумного мудрість за надто висока, — своїх уст не розкриє при брамі.
هرکه برای بدی تفکر میکند، او را فتنه انگیزمی گویند. | ۸ 8 |
Хто чини́ти лихе заміря́є, того́ звуть лукавим.
فکر احمقان گناه است، و استهزاکننده نزد آدمیان مکروه است. | ۹ 9 |
Замір глупо́ти — то гріх, а насмі́шник — оги́да люди́ні.
اگر در روز تنگی سستی نمایی، قوت توتنگ میشود. | ۱۰ 10 |
Якщо ти в день недолі знеси́лився, то мала́ твоя сила.
آنانی را که برای موت برده شوند خلاص کن، و از رهانیدن آنانی که برای قتل مهیااندکوتاهی منما. | ۱۱ 11 |
Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на стра́чення хи́литься, — хіба не підтри́маєш їх?
اگر گویی که این را ندانستیم، آیا آزماینده دلها نمی فهمد؟ و حافظ جان تو نمی داند؟ و به هرکس برحسب اعمالش مکافات نخواهد داد؟ | ۱۲ 12 |
Якщо скажеш: „Цього́ ми не знали!“— чи ж Той, хто серця́ випробо́вує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і Він знає про це, і пове́рне люди́ні за чином її.
ای پسر من عسل را بخور زیرا که خوب است، وشان عسل را چونکه به کامت شیرین است. | ۱۳ 13 |
Їж, си́ну мій, мед, бо він добрий, а мед щільнико́вий — солодкий він на піднебі́нні твоїм, —
همچنین حکمت را برای جان خود بیاموز، اگر آن را بیابی آنگاه اجرت خواهد بود، و امید تومنقطع نخواهد شد. | ۱۴ 14 |
отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо зна́йдеш її, то ти маєш майбу́тність, і надія твоя не пони́щиться!
ای شریر برای منزل مرد عادل در کمین مباش، و آرامگاه او را خراب مکن، | ۱۵ 15 |
Не чату́й на поме́шкання праведного, ти безбожнику, не огра́блюй мешка́ння його,
زیرا مرد عادل اگرچه هفت مرتبه بیفتدخواهد برخاست، اما شریران در بلا خواهندافتاد. | ۱۶ 16 |
бо праведний сім раз впаде́ — та зведе́ться, а безбожний в погибіль впаде́!
چون دشمنت بیفتد شادی مکن، و چون بلغزد دلت وجد ننماید، | ۱۷ 17 |
Не тішся, як ворог твій па́дає, а коли він спіткне́ться, — хай серце твоє не радіє,
مبادا خداوند این را ببیند و در نظرش ناپسند آید، و غضب خود را از او برگرداند. | ۱۸ 18 |
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
خویشتن را بهسبب بدکاران رنجیده مساز، و بر شریران حسد مبر، | ۱۹ 19 |
Не пались на злочинців, не заздри безбожним,
زیرا که به جهت بدکاران اجر نخواهد بود، و چراغ شریران خاموش خواهد گردید. | ۲۰ 20 |
бо злому не буде майбу́тности, світильник безбожних погасне.
ای پسر من از خداوند و پادشاه بترس، و بامفسدان معاشرت منما، | ۲۱ 21 |
Бійся, сину мій, Господа та царя́, не водися з непе́вними,
زیرا که مصیبت ایشان ناگهان خواهدبرخاست، و عاقبت سالهای ایشان را کیست که بداند؟ | ۲۲ 22 |
бо погибіль їхня на́гло постане, а біду від обох тих хто знає?
اینها نیز از (سخنان ) حکیمان است طرفداری در داوری نیکو نیست. | ۲۳ 23 |
І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді́ на обличчя — не добре.
کسیکه به شریر بگوید تو عادل هستی، امتها او را لعنت خواهند کرد و طوایف از اونفرت خواهند نمود. | ۲۴ 24 |
Хто буде казати безбожному: „Праведний ти!“того проклина́тимуть люди, і гніватись будуть на того наро́ди.
اما برای آنانی که او را توبیخ نمایندشادمانی خواهد بود، و برکت نیکو به ایشان خواهد رسید. | ۲۵ 25 |
А тим, хто картає його, буде миле оце́, і при́йде на них благослове́ння добра!
آنکه به کلام راست جواب گوید لبها رامی بوسد. | ۲۶ 26 |
Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.
کار خود را در خارج آراسته کن، و آن را درملک مهیا ساز، و بعد از آن خانه خویش را بنا نما. | ۲۷ 27 |
Приготуй свою працю надво́рі, й оброби собі поле, а по́тім збудуєш свій дім.
بر همسایه خود بیجهت شهادت مده، و بالبهای خود فریب مده، | ۲۸ 28 |
Не будь ложним сві́дком на свого ближнього, і не підгово́рюй уста́ми своїми.
و مگو به طوری که او به من عمل کرد من نیزبا وی عمل خواهم نمود، و مرد را برحسب اعمالش پاداش خواهم داد. | ۲۹ 29 |
Не кажи: „Як зробив він мені, так зроблю́ я йому, — верну́ люди́ні за чином її!“
از مزرعه مرد کاهل، و از تاکستان شخص ناقص العقل گذشتم. | ۳۰ 30 |
Я прохо́див край поля люди́ни лінивої, та край виноградника недоу́мкуватого, —
و اینک بر تمامی آن خارها میرویید، وخس تمامی روی آن را میپوشانید، و دیوارسنگیش خراب شده بود، | ۳۱ 31 |
і о́сь все воно позаро́стало те́рням, будяка́ми покрита поверхня його, камі́нний же мур його був поруйно́ваний.
پس من نگریسته متفکر شدم، ملاحظه کردم و ادب آموختم. | ۳۲ 32 |
І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поу́ку собі:
اندکی خفت و اندکی خواب، و اندکی بر هم نهادن دستها به جهت خواب. | ۳۳ 33 |
„Ще тро́хи поспа́ти, подріма́ти ще тро́хи, руки трохи зложи́ти, щоб поле́жати, —
پس فقر تو مثل راهزن بر تو خواهد آمد، ونیازمندی تو مانند مرد مسلح. | ۳۴ 34 |
і прихо́дить, немов мандрівни́к, незамо́жність твоя, і ну́жда твоя, як озбро́єний муж!“