Job 36

1 Weiter fuhr Elihu also fort:

І далі Елігу казав:

2 Warte mir ein wenig, daß ich dich unterweise, denn noch stehen Gott Worte zu Gebote.

„Почекай мені тро́хи, й тобі покажу́, бо ще́ є про Бога слова́.

3 Ich will mein Wissen fernher entnehmen und meinem Schöpfer Recht verschaffen.

Зачну́ виклада́ти я зда́лека, і Творце́ві своєму віддам справедливість.

4 Denn wahrlich, meine Worte lügen nicht; mit einem Manne von vollkommener Erkenntnis hast du's zu thun.

Бо справді слова́ мої не неправдиві, — я з тобою безва́дний в знанні́.

5 Siehe, Gott ist gewaltig, doch verschmäht er niemand, gewaltig an Kraft des Geistes.

Таж Бог си́льний, і не відкидає ніко́го, Він міцни́й в силі серця.

6 Er erhält den Gottlosen nicht am Leben, aber den Elenden gewährt er Recht.

Не лишає безбожного Він при житті, але право для бідних дає.

7 Er zieht seine Augen nicht ab von dem Frommen und bei Königen auf dem Thron - da läßt er sie immerdar sitzen, daß sie erhöht seien.

Від праведного Він очей Своїх не відверта́є, але їх садо́вить з царями на троні наза́вжди, — і вони підвищаються.

8 Und wenn sie mit Ketten gebunden sind, gefangen gehalten werden von Stricken des Elends,

А як тільки вони ланцюга́ми пов'я́зані, і тримаються в пу́тах біди́,

9 und er ihnen ihr Thun vorhält und ihre Sünden, daß sie sich überhoben,

то Він їм представляє їх вчинок та їхні провини, що багато їх стало.

10 und er so ihr Ohr der Warnung aufthut und sie umkehren heißt vom Frevel:

Відкриває Він ухо їх для осторо́ги, та вели́ть, щоб вернулися від беззако́ння.

11 Wenn sie gehorchen und sich unterwerfen, so werden sie ihre Tage im Glück und ihre Jahre in Wonne verbringen.

Якщо тільки послу́хаються, та стануть служити Йому, покі́нчать вони свої дні у добрі, а ро́ки свої у приє́мнощах.

12 Gehorchen sie aber nicht, so fahren sie dahin durch Geschosse und verhauchen in Verblendung.

Коли ж не послухаються, то наскочать на ра́тище, і покі́нчать життя без знання́.

13 Denn als Leute von ruchlosem Sinn hegen sie Zorn, schreien nicht, wenn er sie fesselt;

А злосерді кладуть гнів на себе, не кричать, коли в'яже Він їх.

14 in der Jugendfrische stirbt ihre Seele dahin, und ihr Leben wie das der Lustbuben.

У мо́лодості помирає душа їх, а їхня живая — поміж блудника́ми.

15 Erretten wird er den Elenden durch sein Elend und thut ihnen durch die Drangsal das Ohr auf.

Він визволяє убогого з горя його, а в переслі́дуванні відкриває їм ухо.

16 Und er lockt auch dich aus dem Rachen der Not auf weiten Plan, wo keine Beengung ist, und was auf deinen Tisch kommt, ist reich an Fett.

Також і тебе Він би ви́бавив був із тісноти́ на широ́кість, що в ній нема у́тиску, а те, що на стіл твій поклалося б, повне то́вщу було б.

17 Bist du aber erfüllt vom Urteile des Gottlosen, so werden Urteil und Gericht dich festhalten.

Та правом безбожного ти перепо́внений, право ж та суд підпира́ють люди́ну.

18 Denn Grimm verführe dich nicht zu Hohn, und des Lösegelds Größe verleite dich nicht.

Отож лютість нехай не намо́вить тебе до плеска́ння в долоні, а о́куп великий нехай не заве́рне з дороги тебе.

19 Wird er deinem Schreien anders abhelfen, als durch Bedrängnis und alle Kraftanstrengungen?

Чи в біді допоможе твій зойк та всі змі́цнення сили?

20 Lechze nicht nach der Nacht, daß Völker auffahren an ihrer Stelle,

Не квапся до ночі тієї, коли ви́рвані будуть народи із місця свого́.

21 Hüte dich, wende dich nicht zum Frevel; denn dazu hast du mehr Lust als zum Leiden.

Стережись, не звертайся до зла, яке за́мість біди ти обрав.

22 Siehe, Gott wirkt erhaben in seiner Kraft; wer ist ein Herrscher wie er?

Отож, Бог найвищий у силі Своїй, — хто навчає, як Він?

23 Wer hat ihm seinen Weg vorgeschrieben, und wer gesagt: du hast Unrecht gethan?

Хто дорогу Його Йому вказувати бу́де? І хто скаже: „Ти кривду зробив?“

24 Gedenke, daß du sein Thun erhebst, welches die Menschen besingen!

Пам'ятай, щоб звели́чувати Його вчинок, про якого виспівують люди,

25 Alle Menschen schauen ihre Lust daran; der Sterbliche erblickt es von ferne.

що його бачить всяка люди́на, чоловік приглядається зда́лека.

26 Ja, Gott ist erhaben und unbegreiflich für uns, die Zahl seiner Jahre nicht zu erforschen.

Отож, Бог великий та недовідо́мий, і недосліди́ме число Його літ!

27 Denn er zählt des Wassers Tropfen ab, daß sie infolge seines Nebels Regen sickern,

Бо стягає Він краплі води, і доще́м вони падають з хмари Його,

28 den die Wolken rieseln lassen, auf viele Menschen niederträufeln.

що хмари спускають його, і спада́ють дощем на багато людей.

29 Und vollends, wenn man die Ausbreitungen des Gewölks verstände, das Krachen seines Gezelts!

Також хто зрозуміє розтя́гнення хмари, грім намету Його?

30 Siehe, er breitet um sich aus sein Licht und bedeckt die Wurzeln des Meers.

Отож, розтягає Він світло Своє над Собою і мо́рську глибі́нь закриває,

31 Denn damit richtet er Völker, giebt Speise zugleich im Überfluß.

бо ними Він судить наро́ди, багато поживи дає.

32 Beide Hände bedeckt er mit Licht und entbietet es gegen den Widersacher.

Він тримає в руках Своїх бли́скавку, і керує її проти цілі.

33 Ihn meldet an sein Dröhnen, ihn, der seinen Zorn gegen das Unrecht eifern laßt.

Її гу́ркіт звіщає про неї, і при́хід її відчуває й худо́ба.