Proverbes 21

1 Le cœur d'un roi est un ruisseau dans la main de Dieu, qui l'incline partout où Il veut.

Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 Les voies de l'homme sont toutes droites à ses yeux; mais l'Éternel pèse les cœurs.

Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 Faire ce qui est droit et juste, est plus agréable à l'Éternel que les sacrifices.

Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Le regard hautain, et le cœur qui s'enfle, ce flambeau des impies, est un péché.

Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 La circonspection du diligent ne mène qu'à l'abondance: mais celui qui précipite, n'arrive qu'à l'indigence.

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 Les trésors acquis par les mensonges de la langue, sont un souffle qui se dissipe: ils tendent à la mort.

Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 La violence des impies les emporte eux-mêmes, car ils refusent de faire ce qui est juste.

Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 L'homme dont la voie est tortueuse, dévie; mais de l'homme pur la conduite est droite.

Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Mieux vaut habiter un coin du toit, que près d'une femme querelleuse, et un logis commun.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 Ce que veut l'impie, c'est le mal; à ses yeux son ami ne saurait trouver grâce.

Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Le moqueur est-il puni, le faible en devient sage; qu'on instruise le sage, il accueille la science.

Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 Le Juste a l'œil sur la maison de l'impie; Il précipite les impies dans le malheur.

До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 Celui qui ferme son oreille au cri du pauvre, criera aussi, et restera sans réponse.

Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Un don fait en secret fléchit la colère, et un présent glissé dans le sein, un courroux violent.

Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 C'est une joie pour le juste de pratiquer la droiture; mais cela fait peur au méchant.

Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 L'homme qui s'écarte de la voie de la raison, ira reposer dans la société des Ombres.

Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 L'amateur du plaisir tombe dans l'indigence; et celui qui aime le vin et les parfums, ne s'enrichira pas.

Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 L'impie devient une rançon pour le juste; et l'infidèle, pour les hommes droits.

Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Mieux vaut habiter un désert, que d'avoir une femme querelleuse et chagrine.

Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Il y a trésors précieux et huile dans la maison du sage; mais l'insensé absorbe ces choses.

Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 Qui cherche justice et bonté, trouve vie, justice et gloire.

Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 Le sage escalade la ville des héros, et abat le fort auquel ils s'assuraient.

До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 Qui veille sur sa bouche et sa langue, préserve son âme de la détresse.

Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Moqueur est le nom du superbe, du hautain; il agit dans l'excès de son orgueil.

Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 Les désirs du lâche le tuent, car ses mains refusent d'agir,

Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 tout le jour il désire avidement; mais le juste donne, et sans parcimonie.

він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Le sacrifice des impies est abominable; combien plus s'ils l'offrent en pensant au crime!

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 Le témoin menteur périt; mais l'homme qui écoute, pourra toujours parler.

Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 L'impie prend un air effronté; mais l'homme droit règle sa marche.

Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 Il n'y a ni sagesse, ni prudence ni conseil, devant l'Éternel.

Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 Le cheval est équipé pour le jour de la bataille; mais c'est de l'Éternel que vient la victoire.

Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!