Proverbes 20

1 Le vin est moqueur, la cervoise tumultueuse; qui par eux se laisse étourdir, n'est pas sage.

Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.

2 Tel le rugissement d'un lion, telle est l'épouvante que répand un roi. Qui s'emporte contre lui, pèche contre soi.

Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.

3 C'est une gloire pour l'homme de cesser une querelle: mais tout insensé s'exaspère.

Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.

4 Parce qu'il fait froid, le paresseux ne laboure pas; à la moisson il mendiera, et n'obtiendra rien.

Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.

5 Le projet dans le cœur de l'homme est sous une eau profonde; mais l'intelligent va l'y puiser.

Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.

6 Plusieurs hommes proclament chacun leur bonté; mais un homme fidèle, qui le trouvera?

Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?

7 Le juste marche dans son innocence; heureux les enfants qu'il laisse!

У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!

8 Le roi qui siège sur son tribunal, par son regard met tout mal en fuite.

Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9 Qui dira: J'ai gardé mon cœur pur, et de péché je ne me suis point souillé?

Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“

10 Double poids, double mesure, sont l'un et l'autre l'abomination de l'Éternel.

Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.

11 Déjà dans ce qu'il fait, l'enfant montre ce qu'il est, si sa conduite sera pure et droite.

Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.

12 L'oreille qui entend, et l'œil qui voit, par l'Éternel furent formés l'un et l'autre.

Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.

13 N'aime pas le dormir, afin de ne pas perdre ce que tu as! Aie les yeux ouverts, et tu auras abondance de pain!

Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!

14 Mauvais! mauvais! dit l'acheteur; mais en s'en allant il se félicite.

„Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.

15 Il y a de l'or et beaucoup de perles; mais des lèvres sensées sont une vaisselle de prix.

Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.

16 Prends-lui son manteau, car il a cautionné autrui; et nantis-loi de lui plutôt que de l'étranger.

Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.

17 Le pain du mensonge est doux à l'homme; mais sa bouche finit par se trouver pleine de gravier.

Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.

18 C'est la réflexion qui donne à un plan de la consistance; et sans circonspection ne fais point la guerre.

Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.

19 Il révèle les secrets celui qui va médisant; et de celui qui tient ses lèvres ouvertes, ne fais pas ta société.

Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.

20 De quiconque maudit son père et sa mère, le flambeau s'éteint au sein des ténèbres.

Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!

21 Un héritage abominable à son origine ne finira point par être béni.

Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!

22 Ne dis pas: Je rendrai le mal pour le mal! Compte sur l'Éternel, c'est lui qui t'aidera.

Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Le double poids est l'abomination de l'Éternel; et la balance fausse n'est pas une chose bonne.

Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.

24 C'est l'Éternel qui règle la marche des humains; l'homme! comment découvrirait-il sa voie?

Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Il y a péril pour l'homme à précipiter les choses saintes, et à ne réfléchir qu'après le vœu prononcé.

Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.

26 Un roi sage fait avec le van le triage des méchants, et fait passer sur eux la roue qui foule le blé.

Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.

27 Un flambeau allumé par l'Éternel, telle est l'âme de l'homme, qui sonde les profondeurs de son intérieur.

Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.

28 L'amour et la fidélité sont la garde du roi, et par l'amour il donne un étai à son trône.

Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 La parure des jeunes hommes, c'est leur vigueur; et la gloire des vieillards, leurs cheveux blancs.

Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.

30 Les meurtrissures purifient le méchant, les coups qui pénètrent au fond des entrailles.

Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.