Psalms 74
1 [A Psalm] of instruction for Asaph. Therefore have you rejected [us], O God, for ever? [therefore] is your wrath kindled against the sheep of your pasture?
Псалом навча́льний, Аса́фів.
2 Remember your congregation which you have purchased from the beginning; you did ransom the rod of your inheritance; this mount Sion wherein you have lived.
Спогадай про громаду Свою, яку Ти відда́вна набув, про племе́но спа́дку Свого, що його Ти був ви́купив, про ту го́ру Сіон, що на ній осели́вся, —
3 Lift up your hands against their pride continually; [because of] all that the enemy has done wickedly in your holy places.
підійми ж Свої сто́пи до вічних руї́н, бо во́рог усе зруйнував у святині!
4 And they that hate you have boasted in the midst of your feast; they have set up their standards for signs,
Ревіли Твої вороги́ у святині Твоїй, умісти́ли знаки́ за озна́ки свої, —
5 ignorantly as it were in the entrance above;
виглядало то так, якби хто догори́ підійма́в був соки́ри в гуща́вині де́рева.
6 they cut down its doors at once with axes as in a wood of trees; they have broken it down with hatchet and stone cutter.
А тепер її рі́зьби ура́з розбивають вони молотко́м та соки́рами,
7 They have burnt your sanctuary with fire to the ground; they have profaned the habitation of your name.
Святиню Твою на огонь віддали́, осе́лю Твого Йме́ння аж доще́нту збезче́стили.
8 They have said in their heart, [even] all their kindred together, Come, let us abolish the feasts of the Lord from the earth.
Сказали вони в своїм серці: „Зруйнуймо їх ра́зом!“і спали́ли в краю́ всі місця Божих зборів...
9 We have not seen our signs; there is no longer a prophet; and [God] will not know us any more.
Наших озна́к ми не бачимо, нема вже пророка, і між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде ...
10 How long, O God, shall the enemy reproach? shall the enemy provoke your name forever?
Аж доки, о Боже, гноби́тель знуща́тися буде, зневажа́тиме ворог навіки Ім'я́ Твоє?
11 Therefore turn you away your hand, and your right hand from the midst of your bosom for ever?
Для чого притри́муєш руку Свою та прави́цю Свою? З сере́дини ло́ня Свого їх пони́щ!
12 But God is our King of old; he has wrought salvation in the midst of the earth.
А Ти, Боже, відда́вна мій Цар, Ти чиниш спасі́ння посе́ред землі!
13 You did establish the sea, in your might, you did break to pieces the heads of the dragons in the water.
Розділив Ти був море Своєю поту́гою, побив го́лови змі́ям на во́дах,
14 You did break to pieces the heads of the dragon; you did give him [for] meat to the Ethiopian nations.
Ти левіята́нові го́лову був поторо́щив, його Ти віддав був на їжу наро́дові пустині,
15 You did cleave fountains and torrents; you dried up mighty rivers.
Ти був розділи́в джерело́ та поті́к, Ти ви́сушив рі́ки великі!
16 The day is your, and the night is your; you have prepared the sun and the moon.
Твій день, а також Твоя ніч, приготовив Ти світло та сонце,
17 You have made all the borders of the earth; you have made summer and spring.
всі грани́ці землі Ти поставив, Ти літо та зи́му створи́в!
18 Remember this your creation: an enemy has reproached the Lord, and a foolish people has provoked your name.
Пам'ятай же про це: во́рог знуща́ється з Господа, а наро́д нерозумний знева́жує Йме́ння Твоє!“
19 Deliver not to the wild beasts a soul that gives praise to you: forget not for ever the souls of your poor.
Не віддай звірині́ душі Своєї го́рлиці, живої Твоїх бідарі́в не забудь же наза́вжди!
20 Look upon your covenant: for the dark [places] of the earth are filled with the habitations of iniquity.
Споглянь же на Свій заповіт, бо темно́ти землі повні ме́шкань насилля!
21 let not the afflicted and shamed one be rejected: the poor and needy shall praise your name.
Нехай не відхо́дить пригно́блений посоро́мленим, бідний та вбогий нехай прославля́ють Іме́ння Твоє!
22 Arise, O God, plead your cause: remember your reproaches that come from the foolish one all the day.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
23 Forget not the voice of your suppliants: let the pride of them that hate you continually ascend before you.
Не забудь же про ве́реск Своїх ворогів, про га́лас бунтівникі́в проти Тебе, що за́вжди зростає!
