Psalms 41
1 For the end, a Psalm of David. Blessed [is the man] who thinks, on the poor and needy: the Lord shall deliver him in an evil day.
Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його!
2 May the Lord preserve him and keep him alive, and bless him on the earth, and not deliver him into the hands of his enemy.
Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам!
3 May the Lord help him upon the bed of his pain; you have made all his bed in his sickness.
На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його.
4 I said, O Lord, have mercy upon me; heal my soul; for I have sinned against you.
Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!
5 Mine enemies have spoken evil against me, [saying], When shall he die, and his name perish?
Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“
6 And if he came to see [me], his heart spoke vainly; he gathered iniquity to himself; he went forth and spoke in like manner.
А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те.
7 All my enemies whispered against me; against me they devised my hurt.
Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють:
8 They denounced a wicked word against me, [saying], Now that he lies, shall he not rise up again?
„Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“
9 For even the man of my peace, in whom I trusted, who ate my bread, lifted up [his] heel against me.
Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́!
10 But you, O Lord, have compassion upon me, and raise me up, and I shall requite them.
Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, —
11 By this I know that you have delighted in me, because mine enemy shall not rejoice over me.
із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог.
12 But you did help me because of [mine] innocence, and have established me before you for ever.
А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́!
13 Blessed [be] the Lord God of Israel from everlasting, and to everlasting. So be it, so be it.
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!
