Psalms 19
1 For the end, a Psalm of David. The heavens declare the glory of God; and the firmament proclaims the work of his hands.
Для дириґента хору. Псало́м Давидів. Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозві́д.
2 Day to day utters speech, and night to night proclaims knowledge.
Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку, —
3 There are no speeches or words, in which their voices are not heard.
без мови й без слів, не чутни́й їхній голос,
4 Their voice is gone out into all the earth, and their words to the ends of the world.
та по ці́лій землі пішов ві́дголос їхній, і до кра́ю вселе́нної їхні слова́! Для сонця наме́та поставив у них, —
5 In the sun he has set his tabernacle; and he comes forth as a bridegroom out of his chamber: he will exult as a giant to run his course.
а воно, немов той молоди́й, що вихо́дить із-під балдахи́ну свого, — воно ті́шиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 His going forth is from the extremity of heaven, and his circuit to the [other] end of heaven: and no one shall be hidden from his heat.
Вихід його́ з краю неба, а о́біг його — аж на кі́нці його, і від спеки його ніщо не захова́ється.
7 The law of the Lord is perfect, converting souls: the testimony of the Lord is faithful, instructing babes.
Господній Зако́н досконалий, — він змі́цнює душу. Свідчення Господа певне, — воно недосві́дченого умудряє.
8 The ordinances of the Lord are right, rejoicing the heart: the commandment of the Lord is bright, enlightening the eyes.
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселя́ють. Заповідь Господа чиста, — вона очі просвітлює.
9 The fear of the Lord is pure, enduring for ever and ever: the judgments of the Lord are true, [and] justified altogether.
Страх Господа чистий, — він навіки стоїть. При́суди Господа — правда, вони справедливі всі ра́зом,
10 To be desired more than gold, and much precious stone: sweeter also than honey and the honey-comb.
дорожчі вони понад золото і понад бе́зліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільнико́вий, —
11 For your servant keeps to them: in the keeping of them [there is] great reward.
і раб Твій у них бережки́й, а в дотри́манні їх — нагорода велика.
12 Who will understand [his] transgressions? purge you me from my secret [sins].
А по́милки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 And spare your servant [the attack] of strangers: if they do not gain the dominion over me, then shall I be blameless, and I shall be clear from great sin.
і від сваві́льців Свого раба захова́й, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очи́щений.
14 So shall the sayings of my mouth, and the meditation of my heart, be pleasing continually before you, O Lord my helper, and my redeemer.
Нехай бу́дуть із волі Твоє́ї слова́ моїх уст, а думки́ мого серця — перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
