Psalms 141

1 A Psalm of David. O Lord, I have cried to you; hear me: attend to the voice of my supplication, when I cry to you.

Псалом Давидів.

2 Let my prayer be set forth before you as incense; the lifting up of my hands [as] an evening sacrifice.

Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

3 Set a watch, O Lord, on my mouth, and a strong door about by lips.

Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

4 Incline not my heart to evil things, to employ pretexts for sins, with me who work iniquity: and I will not. let me not unite with their choice ones.

Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

5 The righteous shall chasten me with mercy, and reprove me: but let not the oil of the sinner anoint my head: for yet shall my prayer also be in their pleasures.

Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

6 Their mighty ones have been swallowed up near the rock: they shall hear my words, for they are sweet.

Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

7 As a lump of earth is crushed upon the ground, our bones have been scattered by the [mouth of] the grave. (Sheol h7585)

Як дро́ва руба́ють й розко́люють їх на землі, так розки́дані наші кістки́ над отво́ром шео́лу. (Sheol h7585)

8 For mine eyes are to you, O Lord God: I have hoped in you; take not away my life.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе наді́юсь — не зруйно́вуй мого життя!

9 Keep me from the snare which they have set for me, and from the stumbling blocks of them that work iniquity.

Бережи Ти від па́стки мене, що на мене поставили, та від тене́т переступників!

10 Sinners shall fall by their own net: I am alone until I shall escape.

Хай безбожні попа́дають ра́зом до сі́тки своєї, а я промину́!