Psalms 147
1 Alleluia, [a Psalm] of Aggaeus and Zacharias. Praise you the Lord: for psalmody is a good thing; let praise be sweetly sung to our God.
Хваліть Господа, — добрий бо Він, виспівуйте нашому Богу, — приємний бо Він, — Йому подоба́є хвала́!
2 The Lord builds up Jerusalem; and he will gather together the dispersed of Israel.
Господь Єрусалима будує, збирає вигна́нців Ізраїлевих.
3 He heals the broken in heart, and binds up their wounds.
Він зламаносе́рдих лікує, і їхні рани болю́чі обв'я́зує,
4 He numbers the multitudes of stars; and calls them all by names.
вирахо́вує Він число зо́рям, і кожній із них дає йме́ння.
5 Great is our Lord, and great is his strength; and his understanding is infinite.
Великий Господь наш, та дужий на силі, Його мудрости міри нема!
6 The Lord lifts up the meek; but brings sinners down to the ground.
Господь підіймає слухня́них, безбожних понижує аж до землі.
7 Begin [the song] with thanksgiving to the Lord; sing praises on the harp to our God:
Дайте відповідь Господу нашому вдячною піснею, заграйте для нашого Бога на гу́слах:
8 who covers the heaven with clouds, who prepares rain for the earth, who causes grass to spring up on the mountains, [[and green herb for the service of men; ]]
Він хмарами небо вкриває, пригото́влює дощ для землі, обро́щує гори травою,
9 and gives cattle their food, and to the young ravens that call upon him.
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!
10 He will not take pleasure in the strength of a horse; neither is he well-pleased with the legs of a man.
Не в силі коня уподо́ба Його, і не в чле́нах люди́ни Його закоха́ння, —
11 The Lord takes pleasure in them that fear him, and in all that hope in his mercy.
Госпо́дь любить тих, хто боїться Його, хто наді́ю склада́є на милість Його!
12 Alleluia, a Psalm of Aggaeus and Zacharias. Praise the Lord, O Jerusalem; praise your God, O Sion.
Хвали Господа, Єрусалиме, прославляй Свого Бога, Сіоне,
13 For he has strengthened the bars of your gates; he has blessed your children within you.
бо зміцняє Він за́суви брам твоїх, синів твоїх благословляє в тобі,
14 He makes your borders peaceful, and fills you with the flour of wheat.
чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,
15 He sends his oracle to the earth: his word will run swiftly.
посилає на землю нака́за Свого, — дуже швидко летить Його Слово!
16 He gives snow like wool: he scatters the mist like ashes.
Дає сніг, немов во́вну, розпоро́шує па́морозь, буцім то по́рох,
17 Casting [forth] his ice like morsels: who shall stand before his cold?
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?
18 He shall send out his word, and melt them: he shall blow [with] his wind, and the waters shall flow.
Та Він пошле́ Своє слово, — та й розто́пить його, Своїм вітром повіє, — вода потече!
19 He sends his word to Jacob, his ordinances and judgments to Israel.
Своє слово звіщає Він Якову, постано́ви Свої та Свої правосуддя — Ізраїлю:
20 He has not done so to any [other] nation; and he has not shown them his judgments.
для жодного люду Він так не зробив, — той не знають вони правосуддя Його! Алілуя!
