Job 33
1 Howbeit hear, Job, my words, and listen to my speech.
Але слухай но, Йо́ве, промови мої, і візьми́ до ушей всі слова́ мої.
2 For behold, I have opened my mouth, and my tongue has spoken.
Ось я уста свої відкрива́ю, в моїх устах говорить язик мій.
3 My heart [shall be found] pure by [my] words; and the understanding of my lips shall meditate purity.
Простота́ мого серця — слова́ мої, і ви́словлять ясно знання́ мої уста.
4 The Divine Spirit is that which formed me, and the breath of the Almighty that which teaches me.
Дух Божий мене учинив, й оживляє мене Всемогутнього по́дих.
5 If you can, give me an answer: wait therefore; stand against me, and I [will stand] against you.
Якщо можеш, то дай мені відповідь, ви́шикуйсь передо мною, поста́вся!
6 You are formed out of the clay as also I: we have been formed out of the same [substance].
Тож Божий і я, як і ти, — з глини ви́тиснений теж і я!
7 My fear shall not terrify you, neither shall my hand be heavy upon you.
Ото страх мій тебе не настра́шить, і не буде тяжко́ю рука моя на тобі.
8 But you have said in mine ears, (I have heard the voice of your words; ) because you say, I am pure, not having sinned;
Отож, говорив до моїх ушей ти, і я чув голос слів:
9 I am blameless, for I have not transgressed.
„Чистий я, без гріха, я невинний, і немає провини в мені!
10 Yet he has discovered a charge against me, and he has reckoned me as an adversary.
Оце Сам Він причини на мене знахо́дить, уважає мене Собі ворогом.
11 And he has put my foot in the stocks, and has watched all my ways.
У кайда́ни закув мої но́ги, усі стежки́ мої Він стереже“.
12 For how say you, I am righteous, yet he has not listened to me? for he that is above mortals is eternal.
Ось у цьому ти не справедливий! Відповім я тобі, бо більший же Бог за люди́ну!
13 But you say, Why has he not heard every word of my cause?
Чого Ти із Ним спереча́єшся, що про всі Свої справи Він відповіді не дає?
14 For when the Lord speaks once, or a second time,
Бо Бог промовляє і раз, і два ра́зи, та люди́на не бачить того́:
15 [sending] a dream, or in the meditation of the night; (as when a dreadful alarm happens to fall upon men, in slumberings on the bed: )
у сні, у виді́нні нічно́му, коли міцний сой на людей напада́є, в дрімо́тах на ложі, —
16 then opens he the understanding of men: he scares them with such fearful visions:
тоді відкриває Він ухо людей, і настра́шує їх осторо́гою,
17 to turn a man from unrighteousness, and he delivers his body from a fall.
щоб відве́сти люди́ну від чину її́, і Він гордість від мужа ховає,
18 He spares also his soul from death, and [suffers] him not to fall in war.
щоб від гро́бу повстримати душу його́, а живая його щоб не впала на ра́тище.
19 And again, he chastens him with sickness on his bed, and the multitude of his bones is benumbed.
І карається хворістю він на посте́лі своїй, а в костя́х його сва́рка міцна́.
20 And he shall not be able to take any food, though his soul shall desire meat;
І жива його бри́диться хлібом, а душа його — стравою влю́бленою.
21 until his flesh shall be consumed, and he shall show his bones bare.
Гине тіло його, аж не видно його, і вистають його кості, що пе́рше не видні були́.
22 His soul also draws near to death, and his life is in Hades.
І до гро́бу душа його збли́жується, а живая його — до померлих іде.
23 Though there should be a thousand messengers of death, not one of them shall wound him: if he should purpose in his heart to turn to the Lord, and declare to man his fault, and show his folly;
Якщо ж Ангол-засту́пник при нім, один з тисячі, щоб предста́вити люди́ні її правоту,
24 he will support him, that he should not perish, and will restore his body as [fresh] plaster upon a wall; and he will fill his bones with morrow.
то Він буде йому милосердний та й скаже: „Звільни ти його, щоб до гро́бу не йшов він, — Я ви́куп знайшов“.
25 And he will make his flesh tender as that of a babe, and he will restore him among men in [his] full strength.
Тоді відмоло́диться тіло його, пове́рне до днів його ю́ности.
26 And he shall pray to the Lord, and his prayer shall be accepted of him; he shall enter with a cheerful countenance, with a full expression [of praise]: for he will render to men [their] due.
Він благатиме Бога, й його Собі Він уподо́бає, і обличчя його буде бачити з окликом радости, і чоловікові верне його справедливість.
27 Even then a man shall blame himself, saying, What kind of things have I done? and he has not punished me according to the full amount of my sins.
Він диви́тиметься на людей й говоритиме: „Я грішив був і правду кривив, та мені не відплачено.
28 Deliver my soul, that it may not go to destruction, and my life shall see the light.
Він викупив душу мою, щоб до гро́бу не йшла, і буде бачити світло живая моя“.
29 Behold, all these things, the Mighty One works in a threefold manner with a man.
Бог робить це все дві́чі-три́чі з люди́ною,
30 And he has delivered my soul from death, that my life may praise him in the light.
щоб душу її відвернути від гро́бу, щоб він був освітлений світлом живих.
31 Listen, Job, and hear me: be silent, and I will speak.
Уважай, Йове, слухай мене, мовчи, а я промовля́тиму!
32 If you have words, answer me: speak, for I desire you to be justified.
Коли маєш слова́, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправда́ння.
33 If not, do you hear me: be silent, and I will teach you.
Якщо ні — ти послухай мене; помовчи, й я навчу́ тебе мудрости!“
