Mathai 27
1 Khawnbang phak naah loe, kalen koek qaima hoi rangpui kacoehtanawk boih amkhueng o moe, Jesu hum hanah lok aram o:
А коли настав ра́нок, усі первосвященики й старші наро́ду зібрали нараду супроти Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть.
2 anih to taoengh o pacoengah, hoih o moe, prae ukkung Pilat khaeah paek o.
І, зв'язавши Його, повели́, та й По́нтію Пилату намісникові віддали́.
3 Anih angphat taak, Judah mah Jesu hum hanah lokkhaeh o boeh, tiah panoek naah, dawnpakhuem moe, phoisa quithumto to qaima hoi kacoehtanawk khaeah a sin let,
Тоді Юда, що ви́дав Його, як побачив, що Його засудили, розкаявся, і вернув тридцять срібнякі́в первосвященикам і старшим,
4 ka sakpazae boeh, zaehaih tawn ai kami ih athii to kang phat taak moeng boeh, tiah a thuih. Nihcae mah, Kaicae hoi timaw asaenghaih oh? Nang mah kaa boeh ni, tiah a naa o.
та й сказав: „Я згрішив, невинну кров ви́давши“. Вони ж відказали: „А нам що до того? Дивись собі сам“.
5 Judah mah phoisa to tempul thungah vah moe, caehtaak ving pacoengah, angmah hoi angmah to amhnawh.
І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.
6 Kalen koek qaima mah phoisa to lak moe, athii tho ah oh pongah, phoisa patunghaih thungah suek han ciim ai, tiah thuih.
А первосвященики, як взяли срібняки́, то сказали: „Цього не годи́ться покласти до сховку церковного, — це ж бо заплата за кров“.
7 Nihcae mah lok aram o pacoengah, kadueh angvinnawk aphum hanah, to phoisa hoiah long laom sahkung ih lawk to a qan o.
А порадившись, купили на них поле ганча́рське, щоб мандрівників ховати,
8 To pongah to lawk to, Athii lawk, tiah vaihni ni khoek to kawk o.
чому й зветься те поле „полем крови“аж до сьогодні.
9 Tahmaa Jeremiah mah, Israel caanawk loe anih hoi katingah khaeh o ih, phoisa quithumto lak o moe,
Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремі́я, промовляючи: „І взяли вони тридцять срібнякі́в, заплату Оціненого, що Його оцінили сини Ізраїлеві,
10 Angraeng mah paek ih lok baktih toengah, nihcae mah long laom sahkung ih lawk qan hanah patoh o, tiah thuih ih lok to akoep boeh.
і дали́ їх за поле ганча́рське, як Господь наказав був мені“.
11 Jesu prae ukkung hmaa ah angdoet naah, prae ukkung mah anih to lokdueng: nang loe Judahnawk ih siangpahrang maw? tiah a naa. To naah Jesu mah anih khaeah, Na thuih ih baktih toengah ka oh, tiah a naa.
Ісус же став перед намісником. І намі́сник Його запитав і сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“Ісус же йому відказав: „Ти кажеш“.
12 Kalen koek qaihma hoi kacoehtanawk mah zaehaih net o naah, lok pakha to doeh pathim pae ai.
Коли ж первосвященики й старші Його винуватили, Він нічо́го на те не відказував.
13 Pilat mah anih khaeah, Na zaehaih net kami hnukung nazetto maw oh o, tito na thai ai maw? tiah a naa.
Тоді каже до Нього Пила́т: „Чи не чуєш, — як багато на Тебе свідку́ють?“
14 Toe anih mah lok pakha to doeh pathim pae ai; to pongah prae ukkung loe paroeai dawnrai.
А Він ні на одне слово йому не відказував, так що намісник був ду́же здивований.
15 To poih thungah rangpui mah koeh ih thongkrah kami maeto, ukkung mah prawt pae han ih atawk to oh.
Мав же намісник звича́й відпускати на свято наро́дові в'я́зня одно́го, котро́го хотіли вони.
16 To nathuem ah ahmin kamthang Barabba, tiah kawk ih thongkrah kami loe thongim thungah oh.
Був тоді в'я́зень відо́мий, що звався Вара́вва.
17 To pongah rangpuinawk nawnto amkhueng o naah, Pilat mah mi maw kang prawt pae o han? Barabba maw, to tih ai boeh loe Kri, tiah kawk ih Jesu? tiah dueng.
І, як зібрались вони, то сказав їм Пилат: „Котрого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву, чи Ісуса, що зветься Христос?“
18 Anih nuiah uthaih tawnh o pongah ni Jesu anih khaeah thak o, tito Pilat mah panoek.
Бо він знав, що Його через за́здрощі видали.
19 Pilat lokcaekhaih tangkhang nuiah anghnut naah, to Katoeng Kami nuiah tidoeh sah hmah, tiah a zu mah lokpat pae, anih pongah vaihni ih amang ah paroeai ka patangh, tiah a naa.
Коли ж він сидів на судде́вім сиді́нні, його дружи́на прислала сказати йому: „Нічо́го не май з отим Праведником, бо сьогодні вві сні я багато терпіла з-за Нього“.
20 Toe kalen koek qaima hoi kacoehtanawk mah, Barabba to prawt moe, Jesu hum hanah rangpuinawk to pacuek.
А первосвященики й старші попідмовля́ли наро́д, щоб просити за Варавву, а Ісусові смерть заподі́яти.
21 Prae ukkung mah nihcae khaeah, kami hnetto thungah mi maw kang prawt pae o han? tiah dueng. To naah nihcae mah, Barabba, tiah a naa o.
Намісник тоді відповів і сказав їм: „Котро́го ж із двох ви бажаєте, щоб я вам відпустив?“Вони ж відказали: „Варавву“.
22 To tiah nahaeloe Kri, tiah kawk ih Jesu loe kawbangah maw ka sak han? tiah Pilat mah dueng. Nihcae boih mah anih khaeah, Anih loe thinglam pongah takhing ah, tiah a naa o.
Пилат каже до них: „А що́ ж маю зробити з Ісусом, що зветься Христос?“Усі закричали: „Нехай ро́зп'ятий бу́де!“
23 Prae ukkung mah, Tipongah, tih zaehaih maw a sak loe? tiah a naa. Toe nihcae mah, Anih to thinglam pongah takhing ah, tiah kanung aep ah hang o.
А намісник спитав: „Яке ж зло Він зробив?“Вони ж зачали́ ще сильніше кричати й казати: „Нехай ро́зп'ятий буде!“
24 Kawbangah doeh pazawk thai ai boeh, angpop kaminawk set aep hanah ni oh boeh, tiah Pilat mah panoek naah, tui to lak moe, rangpui hma ah ban amsaeh, kai loe hae katoeng Kami ih athii pongah zaehaih ka tawn ai: nangmacae kaa boeh ni, tiah a naa.
І, як побачив Пила́т, що нічо́го не вдіє, а неспо́кій ще більший стається, набрав він води, та й перед народом умив свої руки й сказав: „Я невинний у крові Його! Самі ви побачите“.
25 Rangpuinawk boih mah, Anih ih athii loe kaicae nui hoi ka caanawk nuiah om nasoe, tiah pathim o.
А ввесь наро́д відповів і сказав: „На нас Його кров і на наших дітей!“
26 To pongah Barabba to nihcae khaeah prawt pae: anih mah Jesu to boh pacoengah, thinglam pongah takhing hanah nihcae khaeah paek.
Тоді відпустив їм Варавву, а Ісуса, збичувавши, він видав, щоб ро́зп'ятий був.
27 To pongah prae ukkung ih misa toep kaminawk mah Jesu to impui thungah caeh o haih, misa toep kaminawk boih anih taengah angpop o.
Тоді то намісникові вояки́, до прето́рія взявши Ісуса, зібрали на Нього ввесь відділ.
28 Kahni to khring pae o moe, kahni kathim to angkhuk o sak.
І, роздягнувши Його, багряни́цю наділи на Нього.
29 Soekhring lumuek to lu ah angmuet o sak moe, cunghet to bantang ban ah sin o sak: anih hma ah cangkrawn pae o moe, pahnui o thuih, Judah Siangpahrang! tiah a naa o.
І, сплівши з терни́ни вінка, покла́ли Йому на голову, а трости́ну в прави́цю Його. І, навко́лішки падаючи перед Ним, сміялися з Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“
30 Anih to tamtui hoi pathoih o, cunghet to lak pae o moe, a lu ah boh o.
І, плювавши на Нього, хапали тростину, та й по голові Його били.
31 To tiah pahnui o thuih pacoengah, kahni khring pae o moe, angmah ih kahni to angkhuk o sak let, to pacoengah thinglam pongah takhing hanah caeh o haih.
А коли назнущалися з Нього, зняли́ з Нього плаща́, і зодягнули в одежу Його. І повели́ Його на розп'яття́.
32 Nihcae caeh o naah, Cyrene ah kaom Simon, tiah kawk ih kami to a hnuk o: anih to thinglam aput o sak nganga.
А виходячи, стріли одного кіріне́янина, — Си́мон на йме́ння, — його змусили не́сти для Нього хреста.
33 Luhuh ahmuen, tiah thuih o ih Golgotha a phak o naah loe,
І, прибувши на місце, що зветься Голго́фа, цебто сказати „Черепо́вище“,
34 kakhaa tui hoi abaeh ih misurtui kathaw to naek o sak: pataeng naah anih mah naek han koeh ai.
дали́ Йому пити вина, із гірко́тою змішаного, — та, покуштувавши, Він пити не схотів.
35 Nihcae mah anih to thinglam pongah takhing o moe, taham khethaih phoisa vah o pacoengah, anih ih kahni to amzet o: taham khethaih phoisa vah o moe, kai ih kahni to amzet o, tiah tahmaa mah thuih ih lok to akoep han ih ni to tiah oh.
А розп'я́вши Його, вони поділили одежу Його, кинувши же́реба.
36 Nihcae loe anghnut o moe, anih to toep o;
І, посідавши, стерегли́ Його там.
37 a lu nuiah, HAE LOE JUDAH SIANGPAHRANG JESU, tiah zae nethaih ca to tarik o moe, takhing pae o.
І напис провини Його помістили над Його головою: „Це Ісус, Цар Юдейський“.
38 Kamqu hnetto doeh, maeto bantang bang, maeto banqoi bangah, anih hoi nawnto thinglam pongah takhing o.
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників: одного право́руч, а одного ліво́руч.
39 To ahmuen a taengah caeh kaminawk mah Anih to padaeng o, lu haek o thuih moe,
А хто побіч прохо́див, Його лихосло́вили та головами своїми хитали,
40 tempul to phraek moe, ni thumto thungah sah let thaih kami, nangmah hoi nangmah to amhlong ah! Sithaw Capa ah na oh nahaeloe, thinglam nui hoiah anghum tathuk khae, tiah a naa o.
і казали: „Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, — спаси Само́го Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста!“
41 Qaima, ca tarik kaminawk hoi kacoehtanawk mah doeh to tiah naa o toeng.
Так само ж і первосвященики з книжниками та старши́ми, насміхаючися, говорили:
42 Minawk kalah loe pahlong, angmah hoi angmah loe amhlong thai ai. Israel Siangpahrang ah na oh nahaeloe, vaihi thinglam nui hoiah anghum nasoe, to tiah nahaeloe anih to ka tang o han.
„Він інших спасав, — а Само́го Себе не може спасти́! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зі́йде тепер із хреста, — і ми повіримо Йому!
43 Anih mah Sithaw oephaih ka tawnh, tiah thuih; Sithaw mah anih koehhaih tawn nahaeloe, anih to vaihi pahlong nasoe: Kai loe Sithaw Capa ni, tiah a thuih na ai maw, tiah a naa o.
Покладав Він надію на Бога, — нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому́. Бо Він говорив: „Я — Син Божий“.
44 Angmah hoi nawnto thinglam nuiah takhing ih kamqu hnik mah doeh, to tiah a naa hoi toeng.
Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були ро́зп'яті.
45 Atue tarukto hoi takawt karoek to long pum ah khoving.
А від години шостої аж до години дев'ятої — те́мрява сталась по ці́лій землі!
46 Atue takawtto naah Jesus loe Eli, Eli, lama sabaktha ni, tiah tha hoiah hangh, a thuih koehhaih loe, Ka Sithaw, Ka Sithaw, tipongah nang caehtaak ving loe, tih haih ih ni.
А коло години дев'ятої скрикнув Ісус гучни́м голосом, кажучи: „Елі́, Елі́, лама́ савахта́ні?“цебто: „Боже Мій, Боже Мій, на́що Мене Ти покинув?“
47 To ahmuen ah angdoe thoemto kaminawk mah to lok to thaih o naah, Hae kami mah Elijah to kawk, tiah thuih o.
Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю́.
48 Nihcae thung ih kami maeto mah cawnh moe, laprawn kanaem to lak, kathaw misurtui thungah a nup, cunghet pongah takaek pacoengah, naek hanah Jesu to a paek.
А один із них зараз побіг і взяв гу́бку та, оцтом її напо́внивши, настромив на трости́ну й давав Йому пити.
49 To ah kaom kaminawk mah, angmah koeh ah om nasoe, anih pahlong hanah Elijah angzo tih vai, khen o noek si, tiah thui o.
Інші казали: „Чекай но, поба́чмо, — чи при́йде Ілля визволяти Його“.
50 Jesu tha hoiah hangh let, to naah hinghaih qui to apet.
А Ісус знову голосом гучним скрикнув, — і духа віддав.
51 To naah khenah, tempul thungah payang ih kahni loe tadong hoi takung khoek to hnetto ah angsih; talih hnawh moe, lungsongnawk doeh koih o;
І ось заві́са у храмі роздерлась надво́є — від ве́рху аж додолу, і земля потрясла́ся, і зачали́ розпада́тися скелі,
52 taprongnawk am-ongh o moe, pop parai kadueh kaciim kaminawk ih takpum to angthawk o;
і повідкривались гроби́, і повставало багато тіл спочилих святих,
53 Anih angthawk pacoengah nihcae loe taprong thung hoiah angthawk o, kaciim vangpui thungah caeh o moe, paroeai kaminawk khaeah amtueng pae o.
а з гробів повиходивши, по Його воскресінні, до міста святого ввійшли, і багатьо́м з'явились.
54 Misa toep angraeng hoi Jesu toep a taengah kaom kaminawk mah talihnawhaih hoi to ah kaom hmuennawk to hnuk o naah, paroeai zit o moe, Hae kami loe Sithaw Capa tangtang ni, tiah thuih o.
А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли́, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися ду́же й казали: „Він був справді Син Божий!“
55 Kalili ah Jesu hnukbang kami, anih khenzawn kami pop parai nongpatanawk doeh to ah oh o, ahmuen kangthla hoiah a khet o:
Було там багато й жінок, що дивилися зда́лека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуго́вували.
56 nihcae thungah Meri Magdalene, Jakob, Joseph amno Meri hoi Zebedi caanawk ih amno cae to oh o.
Між ними була́ Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йо́сипа, і мати синів Зеведе́євих.
57 Duembang phak naah loe, Jesu hnukbang kami maeto, Joseph, tiah ahmin kaom, Arimathea avang ih angraeng maeto angzoh:
А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Аримате́ї, на ім'я́ Йо́сип, що й сам був навчався в Ісуса.
58 anih mah Pilat khaeah caeh moe, Jesu ih qok to hnik, to pacoengah Pilat mah Jesu ih qok anih khaeah paek hanah lok a paek.
Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати.
59 Joseph mah Jesu ih qok to lak moe, kaciim puu kahni hoiah ayaw pacoengah,
І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його в чисте полотно́,
60 thlung pongah thuuk ih, kangtha angmah ih taprong thungah pasongh: taprong to kalen parai thlung hoiah kraeng moe, a caehtaak.
і поклав його в гробі ново́му своїм, що був висік у скелі. До дверей гробови́х привалив він великого каменя, та й відійшов.
61 Meri Magdalene hoi kalah maeto Meri loe taprong hma ah anghnut hoi.
Була́ ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насу́проти гро́бу.
62 Amprikcaihaih ni to boeng moe, khawnbang phak naah loe, kalen koek qaima hoi Farasinawk Pilat khaeah caeh o,
А наступного дня, що за п'ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї,
63 Angraeng, to aling thaih kami loe a hing naah, ni thumto pacoengah kang thawk let han, tiah thuih ih lok to ka pahnet o ai, tiah a naa o.
і сказали: „Пригадали ми, пане, собі, що обма́нець отой, як живий іще був, то сказав: „По трьох днях Я воскре́сну“.
64 To pongah ni thumto karoek to taprong kahoihah toep o hanah lokpaek ah, to tih ai nahaeloe a hnukbang kaminawk mah aqum ah caeh o ueloe, qok to paqu o ving tih, to pacoengah kaminawk khaeah anih loe duekhaih thung hoi angthawk let boeh, tiah thui o tih: to naah hnukkhuem sakpazaehaih loe hmaloe ih pongah nung kue tih, tiah a naa o.
Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали наро́дові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу“.
65 Pilat mah nihcae khaeah, Katoep misatuh kami na suek o boeh to loe: caeh oh loe, na sak o thai thung taprong to kahoihah toep o sak khae, tiah a naa.
Відказав їм Пилат: „Сторо́жу ви маєте, — ідіть, забезпечте, як знаєте“.
66 Nihcae caeh o moe, taprong to kahoihah sak o, thlung nuiah angmathaih tacik to daeng o pacoengah, katoep misatuh kaminawk to suek o.
І вони відійшли, і, запеча́тавши каменя, біля гро́бу сторожу поставили.
