Marka 1
1 Sithaw Capa, kahoih Jesu Kri tamthanglok AMTONGHAIH loe hae tiah oh;
Поча́ток Єва́нгелії Ісуса Христа, Сина Божого.
2 tahmaanawk mah hae tiah tarik ih oh, Khenah, na hma ah tamthanglok sinkung kang patoeh, anih mah na hma ah na loklam to tuh tih.
Як у пророка Ісаї написано: „Ось перед обличчя Твоє посилаю Свого посланця́, який перед Тобою дорогу Твою приготу́є.
3 Praezaek ah hang kami mah, Nangcae mah Angraeng ih loklam to paroep oh loe, a caehhaih loklamnawk to patoengh oh, tiah thuih.
Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки́ Йому!“—
4 Johan mah praezaek ah tuinuemhaih to paek moe, zaehaihnawk tahmen hanah, dawnpakhuem tuinuemhaih lok to thuih.
виступив був так Іван, що в пустині христив та проповідував хрищення на покая́ння — для про́щення гріхів.
5 Judea prae kaminawk boih hoi Jerusalem ih kaminawk loe anih khaeah caeh o moe, angmacae zaehaihnawk to taphong o pacoengah, anih mah Jordan vapui ah tuinuemhaih to paek boih.
І до нього прихо́дила вся країна Юдейська та всі єрусали́мляни, і в річці Йорда́ні від нього христились вони, і визнава́ли гріхи свої.
6 Johan loe kaengkuu hrang moihin to angkhuk moe, moihin kaengkaeh to kaengah angzaeng; pakhuh hoi khoitui to buh ah a caak;
А Іван зодягався в одежу з верблю́жого во́лосу, і мав пояс ремі́нний на сте́гнах своїх, а їв сарану́ та мед польови́й.
7 anih mah, Kai pongah kalen kue kami loe ka hnuk ah angzoh, kai loe takhum moe, anih ih khokpanai qui khram pae han mataeng doeh kam cuk ai.
І він проповідував, кажучи: „Услід за мною йде Поту́жніший від мене, що Йому я негідний, нагнувшись, розв'язати ремінця́ від узуття Його.
8 Kai mah loe tui hoiah ni tuinuemhaih kang paek o: toe anih mah loe Kacai Muithla hoiah tuinuemhaih na paek o tih, tiah a thuih.
Я христив вас водою, а Той вас христи́тиме Духом Святим“.
9 Jesu loe Kalili prae Nazareth vangpui hoiah angzoh moe, Jordan vapui ah Johan mah tuinuemhaih to paek.
І сталося тими днями, — прийшов Ісус з Назаре́ту Галілейського, і від Івана христився в Йорда́ні.
10 Jesu tui thung hoi angthawk tahang naah, vannawk to am-ongh moe, a nuiah anghum tathuk pahu baktih Muithla to a hnuk:
І зараз, коли Він виходив із води, то побачив Іван небо розкрите, і Духа, як голуба, що схо́див на Нього.
11 to naah van hoiah, Nang loe ka palung duek ih Capa ah na oh, a nuiah kang hoe parai, tiah lok angzoh tathuk.
І голос із неба почувся: „Ти Син Мій Улю́блений, що Я вподо́бав Його!“
12 Akra ai ah Muithla mah Anih to praezaek ah caeh haih.
І зараз повів Його Дух у пустиню.
13 Anih loe ni quipalito thung praezaek ah oh moe, Setan pacuekhaih to a tongh; kasan moinawk hoi nawnto a oh; van kaminawk mah anih ih tok to sak pae o.
І Він був сорок днів у пустині, випробо́вуваний від сатани́, і перебував зо звірино́ю. І служили Йому анголи́.
14 Johan thongim krak pacoengah, Jesu Kalili prae ah angzoh moe, Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae ih kahoih tamthanglok to taphong.
А коли Іван ви́даний був, то прийшов Ісус до Галілеї, і проповідував Божу Єва́нгелію,
15 Atue akoep boeh, Sithaw mah siangpahrang ah ukhaih prae loe zoi boeh: dawnpakhuem oh loe, kahoih tamthanglok to tang oh, tiah taphong.
і говорив: „Збулися часи, — і Боже Царство набли́зилось. Покайтеся, і віруйте в Єва́нгелію!“
16 Anih Kalili tuipui taengah caeh naah, tuipui thungah palok haeng Simon hoi amnawk Andru to a hnuk, nihnik loe tanga naeh kami ah oh hoi.
А коли Він проходив біля Галіле́йського моря, то побачив Си́мона та Андрія, брата Си́монового, що не́вода в море закида́ли, — бо риба́лки були́.
17 Jesu mah nihnik khaeah, Ka hnukah bang hoih, kami naehkung ah kang sak hoi han, tiah a naa.
I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.
18 Nihnik mah angmah hnik ih palok to a caeh hoi taak moe, Anih hnukah bang hoi.
І зараз вони свого не́вода кинули, — та й пішли вслід за Ним.
19 To ahmuen hoi kangthla kue ah a caeh pacoengah, palong thungah angmah hnik ih palok pading, Zebedi ih caa Jakob hoi amnawk Johan to a hnuk.
А коли недалеко прийшов, то побачив Він Якова Зеведе́євого та брата його Івана, що й вони в чо́вні не́вода ла́годили.
20 Nihnik to a kawk roep: nihnik loe ampa Zebedi hoi tamnanawk to caeh hoi taak moe, Anih hnukah caeh hoi.
І зараз покликав Він їх. І вони залишили батька свого Зеведе́я в чо́вні з робі́тниками, — і пішли вслід за Ним.
21 Nihcae loe Kapernuam vangpui ah caeh o; Sabbath niah loe Sineko thungah akun moe, kaminawk to patuk.
І приходять вони в Капернау́м. І негайно в суботу ввійшов Він у синагогу, і навчати зачав.
22 Anih loe ca tarik kaminawk baktiah patuk ai, sakthaihaih tawn kami baktiah patuk pongah, anih patukhaih to nihcae mah dawrai o.
І дивувались науці Його, бо навчав Він їх, як можновла́дний, а не як ті книжники.
23 Nihcae ih Sineko thungah taqawk sae tawn kami maeto oh; anih loe hang moe,
І зараз у їхній синагозі знайшовся один чоловік, що мав духа нечистого, і він закричав,
24 nang Nazareth Jesu, kaimacae hmawk ah om o ue; kaicae hoi nang asaenghaih timaw oh? Kaicae amroksak han ih maw nang zoh? Nang loe mi maw, tito ka panoek, Ciimcai Sithaw Maeto, tiah a naa.
і сказав: „Що́ Тобі до нас, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто́ Ти, — Божий Святий“.
25 Jesu mah, anghngai duem ah loe, anih takoh thung hoi tacawt ah, tiah zoeh.
Ісус же йому заказав: „Замовчи, і вийди з нього!“
26 Taqawk sae mah anih to asoek naah, anih loe tha hoi hangh moe, anih takoh thung hoiah tacawt.
І затряс дух нечистий того, і, скрикнувши голосом гучни́м, вийшов із нього.
27 To naah nihcae boih dawnrai o, hae loe kawbaktih hmuen maw? Kawbaktih patukhaih kangtha maw? Anih mah sakthaihaih hoiah lok to thuih naah, kahoih ai taqawknawk mah mataeng doeh anih ih lok to tahngaih pae o, tiah angmacae hoi angmacae lok angdueng o.
І жахну́лися всі, — аж питали вони один о́дного, кажучи: „Що це таке? Нова наука із потугою! Навіть ду́хам нечистим наказує Він, — і вони Його слухають“.
28 Akra ai ah anih kawng to Kalili prae boih ah amthang.
І чутка про Нього пішла хвилі тієї по всій Галіле́йській країні.
29 Sineko hoi tacawt o pacoengah, Jakob, Johan, Simon hoi nawnto Andru im ah a caeh o.
І вийшли вони із синагоги неба́вом, і прийшли з Яковом та Іваном до дому Си́монового й Андрієвого.
30 Toe Simon amsae nongpata loe ngannat moe, angsong sut, tiah nihcae mah Jesu khaeah thuih pae o.
А те́ща Си́монова лежала в гаря́чці; і зараз сказали про неї Йому.
31 Anih loe angzoh moe, nongpata ih ban to patawnh pae pacoengah, pathawk tahang; to naah nongpata loe ngantui roep moe, nihcae khetzawnhaih tok to a sak pae.
І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.
32 Duembang, ni akun naah loe nathaih congca tawn kaminawk hoi taqawk sae tawn kaminawk anih khaeah angzoh o haih.
А як вечір настав, коли сонце зайшло, то стали прино́сити до Нього недужих усіх та біснува́тих.
33 Vangpui kaminawk boih thok taengah amkhueng o.
І все місто зібралося перед двери́ма.
34 Anih mah nathaih congca tawn pop parai kaminawk to ngan a tuisak, pop parai kahoih ai taqawknawk to a haek; nihcae mah anih loe mi maw tito panoek o pongah, taqawknawk to lok apae sak ai.
І Він уздоро́вив багатьох, на різні хвороби недужих, і багатьох де́монів повиганяв. А демонам не дозволяв Він казати, що знають Його.
35 Anih loe akhawnbang khawnthaw, khodai ai naah angthawk moe, kamding rue ahmuen ah caeh pacoengah, to ah lawk a thuih.
А над ранком, як дуже ще темно було́, уставши, Він вийшов і пішов у місце самі́тне, і там молився.
36 Simon hoi nawnto kaom kaminawk mah anih to pakrong o.
А Си́мон та ті, що були з ним, поспішили за Ним.
37 Anih to hnuk o naah, kaminawk boih mah nang ang pakrong o, tiah a thuih pae o.
І, знайшовши Його, вони кажуть Йому: „Усі шукають Тебе“.
38 Anih mah nihcae khaeah, A taengah kaom vangpui ah caeh o si, to ah tamthanglok ka thuih han, tiah a naa.
А Він промовляє до них: „Ходім в інше місце, до сіл та око́лишніх міст, щоб і там проповідувати, бо на те Я прийшов“.
39 Anih loe Kalili prae thung ih Sineko boih ah tamthanglok to thuih moe, taqawknawk to a haek.
І пішов, і проповідував в їхніх синаго́гах по всій Галілеї. І демонів Він виганяв.
40 Ngansae man kami maeto anih khaeah angzoh moe, khokkhu cangkrawn pacoengah, anih khaeah, Na koeh nahaeloe, kai hae nang ciimsak thaih, tiah a naa.
І приходить до Нього прокаже́ний, благає Його, і на коліна впадає та й каже Йому: „Коли хочеш, — Ти можеш очи́стити мене!“
41 Jesu mah tahmen pongah, a ban payangh moe, anih to sui, anih khaeah, Ka koeh; ciim lai ah, tiah a naa.
І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“
42 To tiah a thuih pacoeng akra ai ah, ngansae nathaih to hoih pae roep, anih loe kaciim ah oh.
І проказа зійшла з нього хвилі тієї, — і чистим він став.
43 Anih mah kahoihah lokthuih pae moe, to kami to patoeh ving;
А Він, погрози́вши йому, зараз вислав його,
44 to kami khaeah, Mi khaeah doeh thui hmah; toe caeh ah loe qaima khaeah ngan na tuihaih to patuek ah, nihcae khaeah hnukung ah oh hanah, Mosi mah paek ih kaalok baktih toengah hmuenpaekhaih to sah ah, tiah a naa.
і йому́ наказав: „Гляди, — не оповіда́й нічо́го ніко́му. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очи́щення, що Мойсей заповів, їм на свідо́цтво“.
45 Toe anih loe tasa bangah caeh moe, to kawng to thuih thai tawk a thuih pongah, ahmuen kruekah amthang, to pongah Jesu loe vangpui thungah kamtueng ah akun thai ai boeh, toe anih loe vangpui tasa bang ih kamding rue ahmuen ah oh: ahmuen kruek ih kaminawk anih khaeah angzoh o.
А він, вийшовши, став багато оповіда́ти й говори́ти про поді́ю, так що Він не міг явно ввійти вже до міста, але перебува́в віддалік по самі́тних місцях. І схо́дилися звідусюди до Нього.
