Зәбур 107

1 Аһ, Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтиңлар! Чүнки У меһривандур, әбәдийдур Униң меһир-муһәббити!

Wysławiajcie PANA, bo [jest] dobry, bo jego miłosierdzie [trwa] na wieki.

2 Пәрвәрдигар яв қолидин қутқузғанлар, У һәмҗәмәт болуп қутқузған хәлқи буни давамлиқ баян қилсун —

Niech [to] mówią odkupieni przez PANA, ci, których odkupił z ręki wroga;

3 Йәни У шәриқ билән ғәриптин, шимал билән җәнуптин, Һәр қайси жутлардин жиғивелинғанлар буни ейтсун!

I zgromadził z ziem, ze wschodu i zachodu, z północy i południa.

4 Улар чөл-баяванни кезип пинһан йолда адашти, Адәм маканлашқан һеч бир шәһәрни тапалмастин.

Błądzili po pustyni, po bezdrożnym pustkowiu, nie znajdując miasta, gdzie mogliby zamieszkać.

5 Ач һәмдә уссуз болуп, Җени чиқай дәп қалди.

[Byli] głodni i spragnieni, aż omdlewała w nich dusza.

6 Андин Пәрвәрдигарға пәряд қилди, У уларни мушәққәтлиридин азат қилди.

A gdy zawołali do PANA w swoim utrapieniu, uwolnił ich z ucisku;

7 Маканлашқидәк шәһәргә йәткичә, У уларни түз йолда башлиди.

I prowadził ich prostą drogą, aby doszli do miasta, w którym mogliby zamieszkać.

8 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!

Niech wysławiają PANA [za] jego miłosierdzie i cudowne dzieła [wobec] synów ludzkich;

9 Чүнки У чаңқиған көңүлни қандурди, Ач қалған җанни есил немәтләр билән толдурди.

Bo napoił spragnioną duszę, a głodną duszę napełnił dobrami.

10 Зүлмәттә, өлүм көләңгисидә яшиғанлар, Төмүр кишән селинип, азап чәккәнләрни болса,

Siedzieli w ciemności i w cieniu śmierci, spętani nędzą i żelazem;

11 (Чүнки улар Тәңриниң әмирлиригә қаршилиқ қилди, Һәммидин Алий Болғучиниң несиһәтини кәмситти)

Bo buntowali się przeciw słowom Boga i pogardzili radą Najwyższego.

12 — У уларни җапа-мушәққәт тартқузуп кәмтәр қилди, Улар путлишип жиқилди, уларға ярдәмгә бирисиму йоқ еди.

Dlatego upokorzył ich serce trudem, upadli, a nie było nikogo, kto by im pomógł.

13 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилди, У уларни мушәққәтлиридин азат қилди.

A [gdy] wołali do PANA w swoim utrapieniu, wybawił ich z ucisku;

14 Уларни зулмәт һәм өлүм сайисидин чиқирип, Уларниң зәнҗир-асарәтлирини сундуруп ташлиди.

Wyprowadził ich z ciemności i z cienia śmierci, a ich pęta rozerwał.

15 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!

Niech wysławiają PANA [za] jego miłosierdzie i za cudowne dzieła [wobec] synów ludzkich.

16 Мана У мис дәрвазиларни парә-парә қилип, Төмүр тақақларни кесип ташлиди.

Bo skruszył bramy spiżowe i połamał żelazne rygle.

17 Һамақәтләр өз итаәтсизлик йоллиридин, Қәбиһликлиридин азапларға учрайду;

Głupcy z powodu swej występnej drogi i nieprawości doznają utrapień.

18 Көңлидә һәр хил озуқ-түлүктин бизар болуп, Өлүм дәрвазилириға йеқинлишиду.

Ich dusza brzydzi się wszelkim pokarmem i zbliżają się do bram śmierci.

19 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилиду, У уларни мушәққәтлиридин азат қилиду.

A gdy wołają do PANA w swoim utrapieniu, wybawia ich z udręczeń.

20 У сөз-каламини әвәтип, уларни сақайтиду, Уларни заваллиқлиридин қутқузиду.

Posłał swoje słowo i uzdrowił ich, i wybawił ich z grobu.

21 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Адәм балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!

Niech wysławiają PANA [za] jego miłosierdzie i cudowne dzieła [wobec] synów ludzkich;

22 Қурбанлиқ сүпитидә тәшәккүрләр ейтсун, Униң қилғанлирини тәнтәнилик нахшилар билән баян қилсун!

I niech składają ofiary dziękczynienia, i głoszą z radością jego dzieła.

23 Кемиләрдә деңизға чүшүп қатниғучилар, Улуқ суларда тирикчилик қилғучилар,

Ci, którzy na statkach wyruszają w morze, handlujący na wielkich wodach;

24 Булар Пәрвәрдигарниң ишлириға гувачидур, Чоңқур океанда көрсәткән карамәтләрни көргүчидур.

Widzą dzieła PANA i jego cuda w głębinach.

25 Чүнки У бир сөз биләнла шиддәтлик шамални чиқирип, Долқунлирини өркәшлитиду;

Gdy daje rozkaz, powstaje wicher i podnoszą się fale morskie.

26 Кемичиләр асман-пәләк өрләйду, Суларниң тәһтилиригә чүшиду, Дәһшәттин уларниң җени ерип кетиду.

Oni wstępują aż [do] nieba i zstępują w głębiny, tak że ich dusza mdleje w niebezpieczeństwie.

27 Улар мәс адәмдәк әләң-сәләң ирғаңлайду, Һәр қандақ әқил-чариси түгәйду;

Chwieją się i zataczają jak pijany, a cała ich mądrość zanika.

28 Андин Пәрвәрдигарға йелинип пәряд қилиду, У уларни мушәққәтлиридин азат қилиду.

Gdy wołają do PANA w swoim utrapieniu, wybawia ich z udręczeń.

29 У боранни тиничлитиду, Су долқунлириму җим болиду.

Zamienia burzę w ciszę, tak że uspokajają się jej fale.

30 Шуниң билән улар течлиғидин шатлиниду; У уларни тәшна болған арамгаһиға йетәкләп бариду.

Wtedy oni weselą się, że ucichły; i tak przyprowadza ich do upragnionego portu.

31 Улар Пәрвәрдигарға тәшәккүр ейтсун! Униң өзгәрмәс муһәббити үчүн, Инсан балилириға көрсәткән мөҗизилири үчүн!

Niech wysławiają PANA [za] jego miłosierdzie i cudowne dzieła [wobec] synów ludzkich.

32 Улар хәлиқниң җамаитидиму Уни улуқлисун, Ақсақаллар мәҗлисидә Уни мәдһийилисун.

Niech go wywyższają w zgromadzeniu ludu i w radzie starszych niech go chwalą.

33 У дәрияларни чөлгә, Булақларни қақаслиққа айландуриду.

Zamienia rzeki w pustynię, a źródła wód w suchą ziemię;

34 Аһалисиниң яманлиғи түпәйлидин, Һосуллуқ йәрни шорлуқ қилиду.

Ziemię urodzajną [zamienia] w jałową z powodu niegodziwości tych, którzy w niej mieszkają.

35 У йәнә чөл-баяванни көлгә, Чаңқақ йәрни булақларға айландуриду;

Pustynię zamienia w jezioro, a suchą ziemię w źródła wód.

36 Ачларни шу йәргә җайлаштуруп, Улар олтирақлашқан бир шәһәрни бәрпа қилиду;

I osadza tam głodnych, aby zakładali miasta do zamieszkania;

37 Улар етизларни һайдап-терип, үзүмзарларни бәрпа қилиду; Булар һосул-мәһсулатни мол бериду.

I obsiewali pole, sadzili winnice i zbierali obfity plon.

38 У уларға бәрикәт бериду, Шуниң билән уларниң сани хеләла ешип бариду, У уларниң мал-варанлирини һеч азайтмайду.

Błogosławi im tak, że bardzo się rozmnażają, i nie zmniejsza [liczebności] ich bydła.

39 Улар йәнә җәбир-зулум, бала-қаза һәм дәрд-әләмгә йолуғуп, Сани азийип, пүкүлиду.

Ale potem maleje ich liczba i upokorzeni są uciskiem, nędzą i utrapieniem;

40 У есилзадиләр үстигә кәмситишлирини төкиду, Йолсиз дәшт-сәһрада уларни сәргәрдан қилиду;

On wylewa wzgardę na władców i sprawia, że błądzą po bezdrożach pustkowia.

41 Лекин мискин адәмни җәбир-зулумдин жуқури көтирип сақлайду, Униң аилә-тавабатини қой падисидәк көп қилиду.

Lecz podnosi nędznego z utrapienia i rozmnaża [jego] rodzinę jak stado.

42 Буни көңли дуруслар көрүп шатлиниду; Пасиқларниң ағзи етилиду.

Widząc to, prawi rozweselą się, a wszelka nieprawość zamknie swe usta.

43 Кимки дана болса, буларни байқисун, Пәрвәрдигарниң меһри-шәпқәтлирини чүшәнсун!

Kto jest tak mądry, aby tego upatrywał i rozumiał litość PANA?