Пәнд-несиһәтләр 23
1 Катта әрбаб билән һәмдәстихан болсаң, Алдиңдики ким екәнлигини убдан ойлан.
Gdy usiądziesz do posiłku z władcą, zważaj pilnie, co jest przed tobą;
2 Иштийиң яман болса, Гелиңға пичақ тәңләп турғандәк өзүңни тарт.
I przyłóż nóż do gardła, jeśli jesteś łakomy.
3 Униң назу-немәтлирини тама қилма, Улар адәм алдайдиған тамақлардур.
Nie pragnij jego przysmaków, bo to pokarm zwodniczy.
4 Бай болимән дәп өзүңни упратма; Өзүңниң зеһниңни бу ишқа қаратма.
Nie zabiegaj o bogactwo, porzuć swoją mądrość.
5 [Байлиқларға] көз тикишиң биләнла, улар йоқ болиду; Пул-мал дәрвәқә өзигә қанат ясап, Худди бүркүттәк асманға учуп кетәр.
Czy obrócisz swoje oczy na to, co jest niczym? Bo bogactwa robią sobie skrzydła i ulatują do nieba jak orzeł.
6 Ач көзниң ненини йемә, Униң есил назу-немәтлирини тама қилма;
Nie jedz chleba człowieka, który ma złe oko, ani nie pożądaj jego przysmaków.
7 Чүнки униң көңли қандақ болғандәк, өзиму шундақ. У ағзида: — Қени, алсила, ичсилә! — десиму, Бирақ көңлидә сени ойлиғини йоқ.
Bo jak myśli w swym sercu, taki [on jest]. Jedz i pij – mówi do ciebie, ale jego serce nie jest z tobą.
8 Йегән бир жутум таамниму қусуветисән, Униңға қилған чирайлиқ сөзлириңму бекарға кәткән болиду.
Kęs, który zjadłeś, zwrócisz i utracisz swoje wdzięczne słowa.
9 Ахмаққа йол көрситип салма, Чүнки у әқил сөзлириңни көзгә илмас.
Nie mów do uszu głupca, bo wzgardzi mądrością twoich słów.
10 Қедимдә бекиткән йәрниң пасил ташлирини йөткимә, Житимларниң етизлириғиму аяқ басма;
Nie przesuwaj dawnej granicy i nie wchodź na pole sierot.
11 Чүнки уларниң Һәмҗәмәт-Қутқузғучиси интайин күчлүктур; У Өзи улар үчүн үстүңдин дәва қилар.
Bo ich obrońca jest mocny, przeprowadzi ich sprawę przeciwko tobie.
12 Несиһәткә көңүл қой, Илим-билимләргә қулақ сал.
Nakłoń swoje serce na pouczenie, a swe uszy na słowa rozumne.
13 Балаңға тәрбийә бериштин еринмә; Әгәр таяқ билән урсаң, у өлүп кәтмәйду;
Nie szczędź dziecku karcenia, [bo] jeśli je bijesz rózgą, nie umrze.
Będziesz je bił rózgą, a jego duszę ocalisz od piekła. (Sheol h7585)
15 И оғлум, дана болсаң, Мениң қәлбим қанчә хуш болар еди!
Synu mój, jeśli twoje serce będzie mądre, moje serce będzie się radowało, właśnie moje;
16 Ағзиңда орунлуқ сөзләр болса, ич-ичимдин шатлинимән.
I moje nerki będą się weselić, gdy twoje usta będą mówiły to, co jest prawe.
17 Гуна садир қилғучиларға рәшк қилма, Һәрдайим Пәрвәрдигардин әймиништә турғин;
Niech twoje serce nie zazdrości grzesznikom, lecz każdego dnia [postępuj] w bojaźni PANA;
18 Шундақ қилғиниңда җәзмән көридиған яхши күнүң болиду, Арзу-үмүтүң бекарға кәтмәс.
Bo koniec jest pewny i twoja nadzieja nie będzie zawiedziona.
19 И оғлум, сөзүмгә қулақ селип дана бол, Қәлбиңни [Худаниң] йолиға башлиғин.
Słuchaj, synu mój, i bądź mądry, i skieruj swoje serce na drogę.
20 Мәйхорларға арилашма, Нәпси яман гөшхорлар билән барди-кәлди қилма;
Nie bywaj wśród pijaków ani wśród obżerających się mięsem;
21 Чүнки һарақкәш билән нәпси яман ахирида йоқсуллуқта қалар, Ғәпләт уйқисиға патқанларға җәндә кийимни кийгүзәр.
Bo pijak i żarłok zubożeją, a ospały będzie chodził w łachmanach.
22 Сени тапқан атаңниң сөзини аңла, Анаң қериғанда униңға һөрмәтсизлик қилма.
Słuchaj ojca, który cię spłodził, a nie gardź matką, gdy się zestarzeje.
23 Һәқиқәтни сетивал, Уни һәргиз сетивәтмә. Даналиқ, тәрбийә вә йорутулушниму ал.
Kupuj prawdę i nie sprzedawaj [jej]; [kupuj] mądrość, karność i rozum.
24 Һәққаний балиниң атиси чоң хошаллиқ тапар; Дана оғулни тапқан атиси униңдин хурсән болар.
Ojciec sprawiedliwego będzie się wielce radował, a kto spłodzi mądrego, będzie się z niego cieszył.
25 Ата-анаңни сөйүндүрүп, Сени туққан анаңни хуш қил.
Niech się weseli twój ojciec i matka i niech się raduje ta, która cię rodziła.
26 И оғлум, қәлбиңни маңа тапшур; Көзлириңму һаятлиқ йоллиримға тикилсун!
Synu mój, daj mi swoje serce, a niech twoje oczy strzegą moich dróg.
27 Чүнки паһишә аял чоңқур оридур, Бузуқ ят аял тар зиндандур;
Bo nierządnica [jest] głębokim dołem, a cudza [kobieta jest] ciasną studnią.
28 Улар қарақчидәк мөкүвелип, Инсанийәт арисидики вапасизларни көпәйтәр.
Ona też czyha jak zbój i pomnaża przewrotnych wśród ludzi.
29 Кимдә азап бар? Кимдә дәрд-әләм? Ким җедәл ичидә қалар? Ким налә-пәряд көтирәр? Ким сәвәпсиз ярилинар? Кимниң көзи қизирип кетәр?
U kogo biada? U kogo żal? U kogo kłótnie? U kogo szemranie? Kto ma rany bez powodu? Kto ma zaczerwienione oczy?
30 Дәл шарап үстидә узун олтарған, Әбҗәш шараптин тетишқа алдириған мәйхорлар!
Ci, którzy przesiadują przy winie; ci, którzy idą szukać zmieszanego wina.
31 Шарапниң әҗайип қизиллиғиға, униң җамдики җулалиғиға, Кишиниң гелидин шундақ силиқ өткәнлигигә мәптун болуп қалма!
Nie patrz na wino, gdy się czerwieni; gdy wydaje łunę swą w kielichu, a samo się przesuwa.
32 Ахирида у зәһәрлик иландәк чеқивалиду, Оқ иландәк нәштирини санҗийду.
Na koniec ugryzie jak wąż i ukąsi jak żmija;
33 Көз алдиңда ғәлитә мәнзириләр көрүниду, Ағзиңдин қалаймиқан сөзләр чиқиду.
Twoje oczy będą patrzeć na cudze kobiety, a twoje serce będzie mówiło rzeczy przewrotne;
34 Худди деңиз-океанларда ләйләп қалғандәк, Йәлкәнлик кеминиң мома яғичи үстидә ятқандәк болисән.
I będziesz jak ten, który leży na środku morza, i jak ten, który śpi na szczycie masztu;
35 Сән чоқум: — Бириси мени урди, лекин мән яриланмидим! Бириси мени таяқ билән урди, бирақ ағриғини сәзмидим!» — дәйсән. Бирақ сән йәнә: «Һошумға кәлсәмла, мән йәнила шарапни издәймән! — дәйсән.
[Powiesz]: Bili mnie, a nie bolało, uderzyli mnie, a [nic] nie czułem. Gdy się obudzę, znów go poszukam.
