Пәнд-несиһәтләр 14

1 Һәр бир дана аял өз аилисини ават қилар; Ахмақ аял аилисини өз қоли билән вәйран қилар.

Mądra niewiasta buduje dom swój; ale go głupia rękami swemi rozwala.

2 Дуруслуқ йолида маңидиған киши Пәрвәрдигардин қорқар; Қиңғир йолда маңған киши [Худани] көзгә илмас.

Kto chodzi w szczerości swojej, boi się Pana; ale przewrotny w drogach swoich gardzi nim.

3 Ахмақниң тәкәббур ағзи өзигә таяқ болар; Ақиланиниң ләвлири өзини қоғдар.

W ustach głupiego jest rózga hardości; ale wargi mądrych strzegą ich.

4 Улақ болмиса, еғил пак-пакиз турар; Бирақ өкүзниң күчи болғандила [саңға] ашлиқ толар.

Gdzie niemasz wołów, żłób jest próżny; ale siłą wołów mnoży się obfitość zboża.

5 Ишәшлик гувачи ялған ейтмас; Сахта гувачи ялған гәпни нәпәстәк тинар.

Świadek prawdziwy nie kłamie; ale świadek fałszywy mówi kłamstwo.

6 Һакавурлар даналиқ издәп тапалмас; Бирақ йорутулған адәмгә билим елиш асанға чүшәр.

Naśmiewca szuka mądrości, a nie znajduje; ale umiejętność roztropnemu jest snadna.

7 Бирәвниң ағзида билим йоқлуғини билип йәткәндә, Униңдин өзүңни нери тарт.

Idź precz od oblicza męża głupiego, gdyż nie znajdziesz przy nim warg umiejętności.

8 Әқил-парасәтлик кишиниң даналиғи өз йолини ойлиништидур; Ахмақларниң әқилсизлиги болса өзлириниң алдинишидур.

Mądrość ostrożnego jest rozumieć drogę swoję, ale głupstwo głupich jest zdrada.

9 Ахмақлар болса «итаәтсизлик қурбанлиғи»ни көзгә илмайду, Һәққанийлар арисида болса илтипат тепилар.

Każdy głupi nakrywa grzech, a między uprzejmymi mieszka przyjaźń.

10 Көңүлдики дәрдни пәқәт өзила көтирәләр; Көңүлдики хушлуққиму башқилар шерик болалмас.

Serce każdego uznaje gorzkość duszy swojej, a do wesela jego nie przymięsza się obcy.

11 Яманниң өйи өрүлүп чүшәр; Һәққаний адәмниң чедири гүллинип кетәр.

Dom niezbożnych zgładzony będzie; ale przybytek cnotliwych zakwitnie.

12 Адәм балисиға тоғридәк көрүнидиған бир йол бар, Лекин ақивити һалакәткә баридиған йоллардур.

Zda się pod czas droga być prosta człowiekowi; wszakże dokończenie jej jest drogą na śmierć.

13 Оюн-күлкә болса қәлбтики ғәм-қайғуни япар, Хошаллиқ өтүп кәткәндә, ғәм-қайғу йәнила қалар.

Także i w śmiechu boleje serce, a koniec wesela bywa smutek.

14 Тоғра йолдин бурулуп янған адәм һаман өз йолидин тояр; Яхши адәм өз ишидин қанаәтлинәр.

Drogami swemi nasyci się człowiek przewrotnego serca; ale się go chroni mąż dobry.

15 Саддилар һәммә гәпкә ишинип кетәр; Лекин пәм-парасәтлик киши һәр бир қәдәмни авайлап басар.

Prostak wierzy każdemu słowu; ale ostrożny zrozumiewa postępki swoje.

16 Дана адәм еһтиятчан болуп аваричиликтин нери кетәр; Ахмақ һакавурлуқ қилип, өзигә ишинип алдиға маңар.

Mądry się boi, i odstępuje od złego; ale głupi dociera, i śmiałym jest.

17 Териккәк ахмақлиқ қилар; Нәйрәңваз адәм нәпрәткә учрар.

Porywczy człowiek dopuszcza się głupstwa, a mąż złych myśli w nienawiści bywa.

18 Саддилар ахмақлиққа варислиқ қилар; Пәм-парасәтликләр билимни өз таҗи қилар.

Głupstwo prostacy dziedzicznie trzymają; ale ostrożni bywają koronowani umiejętnością.

19 Яманлар яхшиларниң алдида егиләр; Қәбиһләр һәққанийниң дәрвазилири алдида [баш урар].

źli się kłaniają przed dobrymi, a niepobożni stoją u drzwi sprawiedliwego.

20 Намрат киши һәтта өз йеқиниғиму яман көрүнәр. Байниң дости болса көптур.

Ubogi bywa i u przyjaciela swego w nienawiści; ale wiele jest tych, którzy bogatego miłują.

21 Йеқинини пәс көргән гунакардур; Лекин мискинләргә рәһим қилған бәрикәт тапар.

Bliźnim swym grzesznik pogardza; ale kto ma litość nad ubogimi, błogosławionym jest.

22 Яманлиқ ойлиғанлар йолдин адашқанлардин әмәсму? Бирақ яхшилиқ ойлиғанлар рәһим-шәпқәт, һәқиқәт-садиқлиққа муйәссәр болар.

Izali nie błądzą, którzy wymyślają złe? a miłosierdzie i prawda należy tym, którzy wymyślają dobre.

23 Һәммә меһнәттин пайда чиқар; Бирақ қуруқ параңлар адәмни муһтаҗлиқта қалдурар.

W każdej pracy bywa pożytek; ale gołe słowo warg tylko do nędzy służy.

24 Ақиланиләр үчүн байлиқлар бир таҗдур; Ахмақларниң наданлиғидин пәқәт йәнә шу наданлиқла чиқар.

Bogactwo mądrych jest koroną ich; ale głupstwo głupich zostaje głupstwem.

25 Һәққаний гувалиқ бәргүчи кишиләрниң һаятини қутқузар; Ялған-явидақ сөзләйдиған [гувачи] ялған гәпни нәпәстәк тинар.

Świadek prawdziwy wyzwala duszę; ale fałszywy kłamstwo mówi.

26 Пәрвәрдигардин қорқидиғанниң күчлүк йөләнчүки бар, Униң балилириму һимайигә егә болар.

Kto się boi Pana, ma ufanie mocne; a synowie jego ucieczkę mieć będą.

27 Пәрвәрдигардин қорқуш һаятниң булиқидур; У кишини әҗәллик қапқанлардин қутқузар.

Bojaźń Pańska jest źródło żywota ku uchronieniu się sideł śmierci.

28 Падишаһниң шан-шәриви пухрасиниң көплигидиндур; Пухрасиниң кәмлиги әмирниң һалакитидур.

W mnóstwie ludu jest zacność królewska; ale w trosze ludu zniszczenie hetmana.

29 Еғир-бесиқ киши интайин ақил кишидур; Чечилғақ ахмақлиқни улуқлар.

Nierychły do gniewu jest bogaty w rozum; ale porywczy pokazuje głupstwo.

30 Хатирҗәм көңүл тәнниң сақлиғидур; Һәсрәт чекиш болса сүйәкләрни чиритар.

Serce zdrowe jest żywotem ciała; ale zazdrość jest zgniłością w kościach.

31 Мискинни бозәк қилғучи — Пәрвәрдигарға һақарәт қилғучидур; Һаҗәтмәнләргә шапаәт қилиш Уни һөрмәтлигәнликтур.

Kto ciemięży ubogiego, uwłacza stworzycielowi jego; ale go czci, kto ma litość nad ubogim.

32 Яман өз яманлиғи ичидә жиқитилар; Һәққаний адәм һәтта сәкратта ятқандиму хатирҗәм болар.

Dla złości swojej wygnany bywa niepobożny; ale sprawiedliwy nadzieję ma i przy śmierci swojej.

33 Йорутулған кишиниң көңлидә даналиқ ятар; Бирақ ахмақниң көңлидикиси ашкарә болмай қалмас.

W sercu mądrego odpoczywa mądrość, ale wnet poznać, co jest w sercu głupich.

34 Һәққанийәт һәр қайси әлни жуқури көтирәр; Гуна һәр қандақ милләтни номусқа қалдурар.

Sprawiedliwość wywyższa naród; ale grzech jest ku pohańbieniu narodów.

35 Падишаһниң илтипати әқиллиқ хизмәткарниң бешиға чүшәр; Бирақ униң ғәзиви номуста қалдурғучи уятсиз хизмәткариниң бешиға чүшәр.

Król łaskaw bywa na sługę roztropnego; ale się gniewa na tego, który mu hańbę czyni.