Һекмәт топлиғучи 10

1 Худди өлүк чивинләр әттарниң әтирини сеситиветидиғандәк, азраққинә ахмақлиқ таразида даналиқ вә иззәт-һөрмәттинму еғир тохтайду.

Las moscas muertas hacen que hieda el perfume del perfumista. Así una pequeña locura al que es estimado como sabio y honorable.

2 Даналиқниң көңли оңға майил, ахмақниңки солға.

El corazón del sabio se inclina a su derecha, Pero el corazón del necio, a su izquierda.

3 Ахмақ киши һәтта йолда меңиватқандиму, униң әқли кам болғачқа, у ахмақ екәнлигини һәммигә аян қилиду.

Aun mientras va de camino le falta cordura al necio. A todos les anuncia que es necio.

4 Һөкүмдарниң саңа аччиғи кәлсә, орнуңдин истепа бәрмә; чүнки тинич-сәвричанлиқ хата-сәһвәнликтин болған зор хапилиқни тиничлитиду.

Si el temperamento del gobernante se levanta contra ti, No dejes tu lugar, Porque la mansedumbre apacigua grandes ofensas.

5 Қуяш астида яман бир ишни көрдумки, у һөкүмдардин чиққан бир хата иштур —

Hay un mal que vi bajo el sol Y es prevaleciente entre los hombres:

6 ахмақлар жуқури мәнсәптә, шуниң билән тәң байлар пәс орунда олтириду;

El necio encumbrado en muchos lugares exaltados, Y el dotado en lugares humildes.

7 мән қулларниң атқа мингәнлигини, әмирләрниң қуллардәк пиядә маңғанлиғини көрдум.

Vi esclavos a caballo, Y príncipes que andan Como esclavos con pie en tierra.

8 Орини колиған киши униңға жиқилиши мүмкин; тамни бузған кишини илан чеқиши мүмкин;

El que cava un hoyo caerá en él, Y al que rompa el cerco lo morderá una serpiente.

9 ташларни йөткигән киши таш тәрипидин ярилиниши мүмкин; отун яридиған киши хәвпкә учрайду.

El que corta piedras se lastimará con ellas, Y el que parte leños peligra en ello.

10 Палта гал болса, бириси тиғини билимисә, палтини күчәп чепишқа тоғра келиду; бирақ даналиқ адәмни утуқ-мувәппәқийәткә ериштүриду.

Si el hierro pierde el filo y no le sacan corte, Hay que aplicar más fuerza. La sabiduría tiene la ventaja de dar éxito.

11 Илан ойнитилмай туруп, иланчини чақса, иланчиға немә пайда?

Si la serpiente muerde antes de ser encantada, De nada sirve el encantador.

12 Дана кишиниң сөзлири шәпқәтликтур; бирақ ахмақниң ләвлири өзини жутиду.

Las palabras del sabio son provechosas, Pero los labios del necio causan su propia ruina.

13 Сөзлириниң беши ахмақлиқ, айиғи рәзил тәлвиликтур;

Las palabras de su boca comienzan con necedad, Y el fin de su charla es perverso desvarío.

14 амма ахмақ йәнила гәпни көпәйтиду. Бирақ һеч ким кәлгүсини билмәйду; униңдин кейинки ишларни ким униңға ейталисун?

El necio multiplica palabras Aunque nadie sabe lo que va a suceder, Y lo que habrá después de él. ¿Quién se lo dirá?

15 Ахмақлар җапаси билән өзлирини упритиду; чүнки улар һәтта шәһәргә баридиған йолниму билмәйду.

El trabajo de los necios los fatiga, Porque ni saben cómo ir a la ciudad.

16 И зимин, падишасиң бала болса, әмирлириң сәһәрдә зияпәт өткүзсә, һалиңға вай!

¡Ay de ti, oh tierra, cuando tu rey es un muchacho, Y tus príncipes banquetean en la mañana!

17 И зимин, падишасиң мөтивәрниң оғли болса вә әмирлириң кәйп үчүн әмәс, бәлки өзини қувәтләш үчүн мувапиқ вақтида зияпәт өткүзсә, бу сениң бәхитиң!

¡Dichosa tú, oh tierra, cuando tu rey es hijo de nobles, Y tus príncipes comen a su tiempo Para reponer fuerzas Y no para embriagarse!

18 Һорунлуқтин өйниң торуси ғулай дәп қалиду; қолларниң бошлуғидин өйдин ямғур өтиду.

Por la pereza se cae el techo, Y por la negligencia de manos la casa tiene goteras.

19 Зияпәт күлкә үчүн тәйярлинар, шарап һаятни хуш қилар; лекин пул һәммә ишни һәл қилар!

Por placer se hace el banquete. El vino alegra la vida, Y el dinero sirve para todo.

20 Падишаға ләнәт қилма, һәтта оюңдиму тиллима; һоҗраңдиму байларни тиллима; чүнки асмандики бир қуш авазиңни таритиду, бир қанат егиси бу ишни аян қилиду.

Ni en tu aposento maldigas al rey, Ni aun en el secreto de tu dormitorio hables mal del rico, Porque un ave del cielo puede llevar tu voz, Y un pájaro en vuelo puede contar el asunto.