До Тита 2

1 А ти говори, що відповідає здоровій науці.

yathArthasyopadezasya vAkyAni tvayA kathyantAM

2 Щоб старі чоловіки твере́зі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, у любові, у терпеливості.

vizeSataH prAcInalokA yathA prabuddhA dhIrA vinItA vizvAse premni sahiSNutAyAJca svasthA bhaveyustadvat

3 Щоб старі жінки́ в своїм стані так само були, як належить святим, — не обмо́вниці, не відда́ні п'янству, навчали добра,

prAcInayoSito'pi yathA dharmmayogyam AcAraM kuryyuH paranindakA bahumadyapAnasya nighnAzca na bhaveyuH

4 щоб навчали жіно́к молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,

kintu suzikSAkAriNyaH satya Izvarasya vAkyaM yat na nindyeta tadarthaM yuvatIH suzIlatAm arthataH patisneham apatyasnehaM

5 щоб були помірковані, чисті, господа́рні, добрі, слухня́ні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже Слово.

vinItiM zucitvaM gRhiNItvaM saujanyaM svAminighnaJcAdizeyustathA tvayA kathyatAM|

6 Так само благай юнакі́в, щоб були помірковані.

tadvad yUno'pi vinItaye prabodhaya|

7 У всім сам себе подавай за зразка добрих діл, у навча́нні непорушеність, повагу,

tvaJca sarvvaviSaye svaM satkarmmaNAM dRSTAntaM darzaya zikSAyAJcAvikRtatvaM dhIratAM yathArthaM

8 слово здорове, неосу́дливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.

nirddoSaJca vAkyaM prakAzaya tena vipakSo yuSmAkam apavAdasya kimapi chidraM na prApya trapiSyate|

9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не пере́чили,

dAsAzca yat svaprabhUnAM nighnAH sarvvaviSaye tuSTijanakAzca bhaveyuH pratyuttaraM na kuryyuH

10 не крали, але виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Спасителя нашого Бога.

kimapi nApahareyuH kintu pUrNAM suvizvastatAM prakAzayeyuriti tAn Adiza| yata evamprakAreNAsmakaM trAturIzvarasya zikSA sarvvaviSaye tai rbhUSitavyA|

11 Бо з'явилася Божа благода́ть, що спасає всіх людей,

yato hetostrANAjanaka IzvarasyAnugrahaH sarvvAn mAnavAn pratyuditavAn

12 і навчає нас, щоб ми, відцуравшись безбожности та світських пожадли́востей, жили́ помірковано та праведно, і побожно в тепе́рішнім віці, (aiōn g165)

sa cAsmAn idaM zikSyati yad vayam adharmmaM sAMsArikAbhilASAMzcAnaGgIkRtya vinItatvena nyAyenezvarabhaktyA cehaloke Ayu ryApayAmaH, (aiōn g165)

13 і чекали блаженної надії та з'явлення слави великого Бога й Спаса нашого Христа Ісуса,

paramasukhasyAzAm arthato 'smAkaM mahata Izvarasya trANakarttu ryIzukhrISTasya prabhAvasyodayaM pratIkSAmahe|

14 що Само́го Себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззако́нства та очи́стити Собі людей ви́браних, у добрих ділах запопа́дливих.

yataH sa yathAsmAn sarvvasmAd adharmmAt mocayitvA nijAdhikArasvarUpaM satkarmmasUtsukam ekaM prajAvargaM pAvayet tadartham asmAkaM kRte AtmadAnaM kRtavAn|

15 Оце говори та нагадуй, та з усяким нака́зом карта́й. Хай тобою ніхто не погорду́є!

etAni bhASasva pUrNasAmarthyena cAdiza prabodhaya ca, ko'pi tvAM nAvamanyatAM|