Пісня над піснями 5

1 „Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“

我妹子，我新妇， 我进了我的园中， 采了我的没药和香料， 吃了我的蜜房和蜂蜜， 喝了我的酒和奶。 〔耶路撒冷的众女子〕 我的朋友们，请吃！ 我所亲爱的，请喝，且多多地喝！

2 „Я сплю, — моє ж серце чува́є. Ось голос мого коханого! Стукає. „Відчини мені, се́стро моя, о моя ти подру́женько, голубко моя, моя чиста, — бо росою покри́лася вся моя голова, мої ку́чері — кра́плями ночі!“

我身睡卧，我心却醒。 这是我良人的声音； 他敲门说： 〔新郎〕 我的妹子，我的佳偶， 我的鸽子，我的完全人， 求你给我开门； 因我的头满了露水， 我的头发被夜露滴湿。

3 „Зняла я одежу свою, — як зно́ву її надягну́? Помила я ні́жки свої, — як же їх занечи́щу?“

我回答说： 我脱了衣裳，怎能再穿上呢？ 我洗了脚，怎能再玷污呢？

4 Мій коханий простя́г свою руку крізь о́твір, — і нутро моє схвилюва́лось від нього!

我的良人从门孔里伸进手来， 我便因他动了心。

5 Встала я відчини́ти своє́му коханому, — а з рук моїх ка́пала ми́рра, і мирра текла́ на засу́вки замка́ з моїх пальців.

我起来，要给我良人开门。 我的两手滴下没药； 我的指头有没药汁滴在门闩上。

6 Відчинила своє́му коханому, — а коханий мій зник, відійшов! Душі не става́ло в мені, як він говорив. Я шукала його, та його не знайшла́. Я гука́ла його, та він не відізва́вся до мене.

我给我的良人开了门； 我的良人却已转身走了。 他说话的时候，我神不守舍； 我寻找他，竟寻不见； 我呼叫他，他却不回答。

7 Стріли мене сторожі́, що ходять по місті, — набили мене, завдали́ мені ра́ни. Здерли з мене моє покрива́ло, сторожі́ міських мурів!“

城中巡逻看守的人遇见我， 打了我，伤了我； 看守城墙的人夺去我的披肩。

8 „Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, — як мого коханого стрінете ви, що йому повісте́? — Що я хвора з коха́ння!“

耶路撒冷的众女子啊，我嘱咐你们： 若遇见我的良人， 要告诉他，我因思爱成病。

9 „Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливі́ша з жіно́к? Чим коха́ний твій кращий від іншіх коханих, що так заклина́єш ти нас?“

你这女子中极美丽的， 你的良人比别人的良人有何强处？ 你的良人比别人的良人有何强处， 你就这样嘱咐我们？

10 „Коханий мій білий й рум'я́ний, визначні́ший він від десяти тисяч інших.

我的良人白而且红， 超乎万人之上。

11 Голова його — щиреє золото, його ку́чері — па́льмове віття, чорні, як во́рон.

他的头像至精的金子； 他的头发厚密累垂，黑如乌鸦。

12 Його очі — немов голубки́ над джере́лами во́дними, у молоці повими́вані, що над повним струмко́м посіда́ли!

他的眼如溪水旁的鸽子眼， 用奶洗净，安得合式。

13 Його ли́чка — як гря́дка бальза́му, немов квітники́ запашні́! Його губи — ліле́ї, з яких ка́пає ми́рра теку́ча!

他的两腮如香花畦， 如香草台； 他的嘴唇像百合花， 且滴下没药汁。

14 Його руки — стовпці́ золоті, повиса́джувані хризолі́том, а ло́но його — твір мисте́цький з слоно́вої кости, покритий сапфі́рами!

他的两手好像金管， 镶嵌水苍玉； 他的身体如同雕刻的象牙， 周围镶嵌蓝宝石。

15 Його сте́гна — стовпи мармуро́ві, поста́влені на золотії підста́ви! Його вигляд — немов той Лива́н, він юна́к — як ті ке́дри!

他的腿好像白玉石柱， 安在精金座上； 他的形状如黎巴嫩， 且佳美如香柏树。

16 Уста його — солодо́щі, і він увесь — пожада́ння. Оце мій коханий, й оце мій дружо́к, дочки єрусали́мські!“

他的口极其甘甜； 他全然可爱。 耶路撒冷的众女子啊， 这是我的良人； 这是我的朋友。