Пісня над піснями 1
1 Соломонова Пісня над піснями.
Wer mamit moloyo wende moko nondiki gi ruoth Solomon.
2 „Нехай він цілує мене поцілу́нками уст своїх, — бо ліпші коха́ння твої від вина!
Bi mondo inyodha gi dhogi, nikech herani kelo mor moloyo divai.
3 На запах оливи твої запашні́, твоє йме́ння — неначе олива розлита, тому діви кохають тебе!
Modhi miwirorigo dungʼ mamit; kendo nyingi chalo gi mo mangʼwe ngʼar ma pukore oko. Kare mano emomiyo nyiri duto oheri!
4 Потягни ти мене за собою, біжім! Цар впровадив мене у пала́ти свої, — ми радіти та ті́шитись будемо тобою, згадаємо коха́ння твої, від вина приємніші, — поправді кохають тебе!
Kawa idhi koda, waret piyo waa kae! Ruoth mondo odhi koda nyaka ei ode maiye. Osiepe Wail kendo chunywa mor kodi; wabiro pako herani moloyo divai. Nyako Gitimo gima kare ka gipuoyi!
5 Дочки єрусалимські, — я чорна та гарна, немов ті намети кеда́рські, мов за́навіси Соломонові!
An nyako ma dichol kendo ma jaber, yaye nyi Jerusalem, an dichol mana ka hembe mag Kedar, kendo mana ka pasia molier e hembe Solomon.
6 Не дивіться на те, що смугля́венька я, бож сонце мене опали́ло, — сини неньки моєї на мене розгні́валися, настанови́ли мене сторожи́ти виноградники, — та свого виноградника власного не встерегла я!“
Kik uchaya nikech an dichol, nimar chiengʼ ema oseloko denda kamano. Yawuot minwa nokecho koda, mine giketa jarit puothegi mag mzabibu; to puotha awuon mar mzabibu to ne ajwangʼo.
7 „Скажи ж мені ти, кого покохала душа моя: Де́ ти пасеш? Де даєш ти спочи́ти у спе́ку ота́рі? Пощо́ біля стад твоїх друзів я буду, немов та причи́нна?“
Yaye jaherana, nyisane kuma ikwayoe jambi kod kuma iweye rombi mondo oyweyee odiechiengʼ tir. Angʼo momiyo dachal mana gi dhako moumo wangʼe e dier jamb osiepeni?
8 „Якщо ти не знаєш цього́, вродливі́ша посеред жіно́к, то вийди собі за слідами отари, і випа́суй при ша́трах пасту́ших козля́тка свої“.
Ka ok ingʼeyo, yaye jaber moloyo mon mamoko, lu bangʼ rombe kuonde ma gikwayoe, mondo ikwa nyidiek ma pod tindo e bath hembe mag jokwath.
9 „Я тебе прирівня́в до лошиці в воза́х фараонових, о моя ти подру́женько!
Jaherana, apimi mana gi faras madhako motwe but achiel kuom geche Farao.
10 Гарні щі́чки твої поміж шну́рами пе́рел, а шийка твоя — між разка́ми намиста!
Lembi nenore maber ka sitadi olierie; ngʼuti bende nenore maber ka olierie tigo ma nengogi tek.
11 Ланцюжки́ золоті ми поробимо тобі разом із срібними ку́льками!“
Wabiro losoni thiwni mag dhahabu, kod tigo mag fedha.
12 „Доки цар при своє́му столі, то мій нард видає́ свої па́хощі.
Kane ruoth chiemo e mesane, mo mangʼwe ngʼar man-gi tik mamit nopongʼo ot kadonjo.
13 Мій коханий для мене — мов ки́тиця ми́рри: спочиває між пе́рсами в мене!
Jaherana chalona gi mo mane-mane mobo matin ma nengone tek, mantie e kind thundena.
14 Мій коханий для мене — мов ки́прове гроно в ен-ґе́дських сада́х-виноградах“!
Jaherana chalona maua maber mothiewo, moa e puoth mzabibu man En Gedi.
15 „Яка ти прекрасна, моя ти подру́женько, яка ти хороша! Твої очі немов голуби́ні!“
Mano kaka ijaber, jaherana! Yaye, mano kaka ijaber! Wengeni neno mamuol ka akuru.
16 „Який ти прекрасний, о мій ти коханий, який ти приємний! а ложе нам — зе́лень!
Mano kaka iber, jaherana! Yaye, mano kaka berni olomba! Kendo kitandawa bende yom ka lum mangʼich.
17 Бруси наших домів — то кедри́ни, стелі в нас — кипари́си!“
Bepe mag tat odwa gin mag sida; kendo bede yien mokar mag obudo nobednwa tado.
