Рут 4
1 А Бо́аз прийшов до брами, та й сів там. Аж ось проходить родич, про якого говорив був Боаз. І він сказав йому́: „Зайди сюди, послухай, і сядь отут!“І той зайшов і сів.
Boaz loe khongkha taengah caeh tahang moe, to ah anghnut. Khenah, anih mah thuih ih canawk maeto loe anih taengah angzoh, to naah Boaz mah, Aw ampui nang, angzoh loe, hae ah anghnu ah, tiah a naa. To pongah anih loe caeh moe, anghnut.
2 А Боаз узяв десять мужа зо старши́х того міста та й сказав: „Сідайте тут!“І вони посідали.
Boaz mah vangpui thung ih kacoehtanawk hato hoih moe, Hae ah anghnu o raeh, tiah a naa. A thuih ih baktih toengah nihcae doeh anghnut o.
3 І сказав він до родича: „Діля́нку поля, що нашого брата Елімеле́ха, продала́ Ноомі́, яка вернулася з моавського поля.
To naah a canawk khaeah, Moab prae hoiah amlaem let, Naomi mah aicae amya Elimalek ih lawk hmuen to a zawh;
4 А я постановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорячи: Купи при тих, що сидять тут, та при старши́х мого народу. Якщо викупиш — викупи, а якщо не викупиш — скажи мені, і нехай я знаю, бо окрім тебе нема кому викупити, а я за тобою“. А той сказав: „Я викуплю“.
nang kang thaisak hanah angaih, tiah ka poek; hae ah anghnu kaminawk hoi kai ih kacoehtanawk hmaa ah na qan han oh. Akrang han na koeh nahaeloe akrang ah; toe na krang han koeh ai nahaeloe, na panoeksak ah; nang khue ai ah loe mi doeh hae ahmuen hae akrang mak ai; kai loe nang pacoengah ni ka oh vop, tiah a naa. Anih mah, Ka krang han hmang, tiah a naa.
5 І сказав Бо́аз: „Того дня, коли набу́деш поле з руки Ноомі, то набудеш також моавитянку Рут, жінку померлого, — щоб поставити ім'я́ померлому на наді́лі його“.
To naah Boaz mah, Naomi khae ih lawk hmuen na qan na niah, kadueh kami ih hmuen hoi anih ih ahmin panoek poe thai hanah, anih ih zu Moab nongpata Ruth to doeh na qan han oh, tiah a naa.
6 А родич сказав: „Не можу я викупити собі, щоб не понищити свого наді́лу. Викупи собі мого викупа, бо я не можу викупити“.
To naah angmah ih canawk mah, Kaimah hanah long ka krang thai mak ai; ka krang nahaeloe kaimah ih qawk to kam rosak moeng tih; to pongah nangmah taham ah nang mah akrang halat ah, tiah a naa.
7 А оце було колись серед Ізраїля на викуп, і на заміну, і на ствердження кожної справи: чоловік здіймав санда́лю свою, і давав своєму ближньому, і це було свідо́цтвом серед Ізраїля.
Canghniah Israel kaminawk mah, hmuen akranghaih hoi anglaihaih kawng pongah, hmuen boih caksak hanah, kami maeto mah angmah ih khokpanai to angkhring moe, kalah maeto khaeah paek: hae tiah Israel kaminawk salakah a sak o.
8 І сказав родич до Боаза: „Купи собі!“І зняв свою́ санда́лю.
To pongah a canawk ah kaom kami mah Boaz khaeah, Nangmah hanah qan ah, tiah a naa. To naah anih mah angmah ih khokpanai to angkhring.
9 І сказав Боаз до старши́х та до всього народу: „Ви свідки сьогодні, що я набув усе, що Елімеле́хове, і все, що Кілйонове та Махлонове з руки Ноомі́.
To naah Boaz mah kacoehtanawk hoi kaminawk boih hmaa ah, Kai mah, vaihniah Naomi ih ban khae hoiah, Elimelek, Kilion hoi Mahlon ih lawk hmuen hae ka qan boeh, tiah nangcae loe panoekkung ah na oh o.
10 А також моавітянку Рут, Махлонову жінку, набув я собі за жінку, щоб поставити ім'я́ померлому на спа́дкові його, — і не буде знищене ім'я померлого між братами його та з брами його місця. Ви сьогодні свідки на це! “
Mahlon ih zu, Moab tanuh Ruth doeh ka zu ah oh hanah ka qan boeh; kadueh kami ih hmuen loe angmah ih ahmin hoiah om poe ueloe, anih ih nawkamya thung hoiah maw, a ohhaih khongkha thung hoiah maw ahmin to anghmasak mak ai: vaihniah nangcae loe hnukung ah na oh o boeh, tiah a naa.
11 І сказав увесь народ, що були в брамі, та старші, свідки: „Нехай дасть Господь цю жінку, що входить до дому твого, як Рахи́ль та як Лі́ю, що вони оби́дві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, і здобуть собі славне ім'я́ в Віфлеємі.
To naah khongkha ah kaom kacoehtanawk hoi kaminawk boih mah, Kaicae loe hnukung ah ka oh o, tiah a thuih o. Angraeng mah na im ah angzo nongpata to Israel imthung takoh padoekung, Rachel hoi Leah baktiah omsak nasoe; nang loe Ephrathah ah khet kamcuk ah omh loe, Bethlehem ah ahmin amthang nasoe.
12 А з насіння, що Господь дасть тобі від цієї молодої жінки, нехай стане дім твій, як дім Переца, що Тамар породила була Юді“.
Hae saning kanawk nongpata khaeah, Angraeng mah ang paek han ih atii hoiah na caanawk loe, Judah kami Tamar mah tapen ih, Perez acaeng baktiah na imthung takoh ah om nasoe, tiah a naa o.
13 І взяв Бо́аз Рут, і вона стала йому за жінку. І він увійшов до неї, а Господь дав їй вагітність, — і вона породила сина.
Boaz mah Ruth to lak moe, anih ih zu ah oh; anih loe a zu khaeah caeh moe, Angraeng mah a zu to zokpomsak pongah, ca nongpa maeto a sak.
14 І сказали жінки́ до Ноомі́: „Благословенний Господь, що не позбавив тебе сьогодні родича! І буде славним ім'я́ його серед Ізраїля.
Nongpatanawk mah Naomi khaeah, Nang akrangkung canawk apet ai ah omsakkung, Angraeng ahmin pakoehhaih om nasoe; nawkta ih ahmin loe Israel kaminawk thungah ahmin amthang nasoe.
15 І він буде тобі потішителем душі та на вижи́влення твоєї сивини́, бо породила його твоя невістка, що любить тебе, що ліпша тобі за сімо́х синів“.
Anih loe na hinghaih angthasak let kami, na mitong naah nang khenzawnkung ah om nasoe; capa sarihtonawk pongah doeh, na langah mah nang to ang palung kue, anih mah capa maeto tapen boeh, tiah a naa o.
16 І взяла́ Ноомі ту дитину, і поклала її на коліна свої, і була їй за няньку.
To naah Naomi mah nawkta to tapom moe, a khetzawn.
17 А сусідки назвали ім'я́ йому, говорячи: „Народився син для Ноомі́!“І назвали ім'я йому: Ове́д. А він — батько Єссе́я, Дави́дового батька.
To ah kaom a imtaeng ih nongpatanawk mah, Naomi mah capa maeto sak, tiah a thuih o pongah, nawkta ih ahmin to Obed, tiah phui o; anih loe Jesse ampa ah oh; Jesse loe David ampa ah oh.
18 А оце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,
Hae loe Perez ih caanawk ah oh, Perez mah Hezron to sak,
19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Аммінадава,
Hezron mah Ram to sak moe, Ram mah Amminadab to sak,
20 а Аммінадав породив Нахшона, а Нахшон породив Салмона;
Amminadab mah Nahshon to sak moe, Nashon mah Salmon to sak,
21 а Салмон породив Бо́аза, а Бо́аз породив Ове́да;
Salmon mah Boaz to sak moe, Boaz mah Obed to sak,
22 а Ове́д породив Єссе́я, а Єссе́й породив Дави́да.
Obed mah Jesse to sak moe, Jesse mah David to sak.
