< До римлян 9 >

1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
অহং কাঞ্চিদ্ কল্পিতাং কথাং ন কথযামি, খ্ৰীষ্টস্য সাক্ষাৎ সত্যমেৱ ব্ৰৱীমি পৱিত্ৰস্যাত্মনঃ সাক্ষান্ মদীযং মন এতৎ সাক্ষ্যং দদাতি|
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
মমান্তৰতিশযদুঃখং নিৰন্তৰং খেদশ্চ
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
তস্মাদ্ অহং স্ৱজাতীযভ্ৰাতৃণাং নিমিত্তাৎ স্ৱযং খ্ৰীষ্টাচ্ছাপাক্ৰান্তো ভৱিতুম্ ঐচ্ছম্|
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
যতস্ত ইস্ৰাযেলস্য ৱংশা অপি চ দত্তকপুত্ৰৎৱং তেজো নিযমো ৱ্যৱস্থাদানং মন্দিৰে ভজনং প্ৰতিজ্ঞাঃ পিতৃপুৰুষগণশ্চৈতেষু সৰ্ৱ্ৱেষু তেষাম্ অধিকাৰোঽস্তি|
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
তৎ কেৱলং নহি কিন্তু সৰ্ৱ্ৱাধ্যক্ষঃ সৰ্ৱ্ৱদা সচ্চিদানন্দ ঈশ্ৱৰো যঃ খ্ৰীষ্টঃ সোঽপি শাৰীৰিকসম্বন্ধেন তেষাং ৱংশসম্ভৱঃ| (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
ঈশ্ৱৰস্য ৱাক্যং ৱিফলং জাতম্ ইতি নহি যৎকাৰণাদ্ ইস্ৰাযেলো ৱংশে যে জাতাস্তে সৰ্ৱ্ৱে ৱস্তুত ইস্ৰাযেলীযা ন ভৱন্তি|
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
অপৰম্ ইব্ৰাহীমো ৱংশে জাতা অপি সৰ্ৱ্ৱে তস্যৈৱ সন্তানা ন ভৱন্তি কিন্তু ইস্হাকো নাম্না তৱ ৱংশো ৱিখ্যাতো ভৱিষ্যতি|
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
অৰ্থাৎ শাৰীৰিকসংসৰ্গাৎ জাতাঃ সন্তানা যাৱন্তস্তাৱন্ত এৱেশ্ৱৰস্য সন্তানা ন ভৱন্তি কিন্তু প্ৰতিশ্ৰৱণাদ্ যে জাযন্তে তএৱেশ্ৱৰৱংশো গণ্যতে|
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
যতস্তৎপ্ৰতিশ্ৰুতে ৰ্ৱাক্যমেতৎ, এতাদৃশে সমযে ঽহং পুনৰাগমিষ্যামি তৎপূৰ্ৱ্ৱং সাৰাযাঃ পুত্ৰ একো জনিষ্যতে|
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
১০অপৰমপি ৱদামি স্ৱমনোঽভিলাষত ঈশ্ৱৰেণ যন্নিৰূপিতং তৎ কৰ্ম্মতো নহি কিন্ত্ৱাহ্ৱযিতু ৰ্জাতমেতদ্ যথা সিদ্ধ্যতি
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
১১তদৰ্থং ৰিব্কানামিকযা যোষিতা জনৈকস্মাদ্ অৰ্থাদ্ অস্মাকম্ ইস্হাকঃ পূৰ্ৱ্ৱপুৰুষাদ্ গৰ্ভে ধৃতে তস্যাঃ সন্তানযোঃ প্ৰসৱাৎ পূৰ্ৱ্ৱং কিঞ্চ তযোঃ শুভাশুভকৰ্ম্মণঃ কৰণাৎ পূৰ্ৱ্ৱং
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
১২তাং প্ৰতীদং ৱাক্যম্ উক্তং, জ্যেষ্ঠঃ কনিষ্ঠং সেৱিষ্যতে,
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
১৩যথা লিখিতম্ আস্তে, তথাপ্যেষাৱি ন প্ৰীৎৱা যাকূবি প্ৰীতৱান্ অহং|
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
১৪তৰ্হি ৱযং কিং ব্ৰূমঃ? ঈশ্ৱৰঃ কিম্ অন্যাযকাৰী? তথা ন ভৱতু|
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
১৫যতঃ স স্ৱযং মূসাম্ অৱদৎ; অহং যস্মিন্ অনুগ্ৰহং চিকীৰ্ষামি তমেৱানুগৃহ্লামি, যঞ্চ দযিতুম্ ইচ্ছামি তমেৱ দযে|
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
১৬অতএৱেচ্ছতা যতমানেন ৱা মানৱেন তন্ন সাধ্যতে দযাকাৰিণেশ্ৱৰেণৈৱ সাধ্যতে|
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
১৭ফিৰৌণি শাস্ত্ৰে লিখতি, অহং ৎৱদ্দ্ৱাৰা মৎপৰাক্ৰমং দৰ্শযিতুং সৰ্ৱ্ৱপৃথিৱ্যাং নিজনাম প্ৰকাশযিতুঞ্চ ৎৱাং স্থাপিতৱান্|
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
১৮অতঃ স যম্ অনুগ্ৰহীতুম্ ইচ্ছতি তমেৱানুগৃহ্লাতি, যঞ্চ নিগ্ৰহীতুম্ ইচ্ছতি তং নিগৃহ্লাতি|
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
১৯যদি ৱদসি তৰ্হি স দোষং কুতো গৃহ্লাতি? তদীযেচ্ছাযাঃ প্ৰতিবন্ধকৎৱং কৰ্ত্তং কস্য সামৰ্থ্যং ৱিদ্যতে?
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
২০হে ঈশ্ৱৰস্য প্ৰতিপক্ষ মৰ্ত্য ৎৱং কঃ? এতাদৃশং মাং কুতঃ সৃষ্টৱান্? ইতি কথাং সৃষ্টৱস্তু স্ৰষ্ট্ৰে কিং কথযিষ্যতি?
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
২১একস্মান্ মৃৎপিণ্ডাদ্ উৎকৃষ্টাপকৃষ্টৌ দ্ৱিৱিধৌ কলশৌ কৰ্ত্তুং কিং কুলালস্য সামৰ্থ্যং নাস্তি?
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
২২ঈশ্ৱৰঃ কোপং প্ৰকাশযিতুং নিজশক্তিং জ্ঞাপযিতুঞ্চেচ্ছন্ যদি ৱিনাশস্য যোগ্যানি ক্ৰোধভাজনানি প্ৰতি বহুকালং দীৰ্ঘসহিষ্ণুতাম্ আশ্ৰযতি;
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
২৩অপৰঞ্চ ৱিভৱপ্ৰাপ্ত্যৰ্থং পূৰ্ৱ্ৱং নিযুক্তান্যনুগ্ৰহপাত্ৰাণি প্ৰতি নিজৱিভৱস্য বাহুল্যং প্ৰকাশযিতুং কেৱলযিহূদিনাং নহি ভিন্নদেশিনামপি মধ্যাদ্
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
২৪অস্মানিৱ তান্যাহ্ৱযতি তত্ৰ তৱ কিং?
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
২৫হোশেযগ্ৰন্থে যথা লিখিতম্ আস্তে, যো লোকো মম নাসীৎ তং ৱদিষ্যামি মদীযকং| যা জাতি ৰ্মেঽপ্ৰিযা চাসীৎ তাং ৱদিষ্যাম্যহং প্ৰিযাং|
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
২৬যূযং মদীযলোকা ন যত্ৰেতি ৱাক্যমৌচ্যত| অমৰেশস্য সন্তানা ইতি খ্যাস্যন্তি তত্ৰ তে|
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
২৭ইস্ৰাযেলীযলোকেষু যিশাযিযোঽপি ৱাচমেতাং প্ৰাচাৰযৎ, ইস্ৰাযেলীযৱংশানাং যা সংখ্যা সা তু নিশ্চিতং| সমুদ্ৰসিকতাসংখ্যাসমানা যদি জাযতে| তথাপি কেৱলং লোকৈৰল্পৈস্ত্ৰাণং ৱ্ৰজিষ্যতে|
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
২৮যতো ন্যাযেন স্ৱং কৰ্ম্ম পৰেশঃ সাধযিষ্যতি| দেশে সএৱ সংক্ষেপান্নিজং কৰ্ম্ম কৰিষ্যতি|
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
২৯যিশাযিযোঽপৰমপি কথযামাস, সৈন্যাধ্যক্ষপৰেশেন চেৎ কিঞ্চিন্নোদশিষ্যত| তদা ৱযং সিদোমেৱাভৱিষ্যাম ৱিনিশ্চিতং| যদ্ৱা ৱযম্ অমোৰাযা অগমিষ্যাম তুল্যতাং|
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
৩০তৰ্হি ৱযং কিং ৱক্ষ্যামঃ? ইতৰদেশীযা লোকা অপি পুণ্যাৰ্থম্ অযতমানা ৱিশ্ৱাসেন পুণ্যম্ অলভন্ত;
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
৩১কিন্ত্ৱিস্ৰাযেল্লোকা ৱ্যৱস্থাপালনেন পুণ্যাৰ্থং যতমানাস্তন্ নালভন্ত|
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
৩২তস্য কিং কাৰণং? তে ৱিশ্ৱাসেন নহি কিন্তু ৱ্যৱস্থাযাঃ ক্ৰিযযা চেষ্টিৎৱা তস্মিন্ স্খলনজনকে পাষাণে পাদস্খলনং প্ৰাপ্তাঃ|
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
৩৩লিখিতং যাদৃশম্ আস্তে, পশ্য পাদস্খলাৰ্থং হি সীযোনি প্ৰস্তৰন্তথা| বাধাকাৰঞ্চ পাষাণং পৰিস্থাপিতৱানহম্| ৱিশ্ৱসিষ্যতি যস্তত্ৰ স জনো ন ত্ৰপিষ্যতে|

< До римлян 9 >