До римлян 9
1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
Em Cristo digo a verdade, não minto (dando-me testemunho juntamente a minha consciência no espírito Sancto):
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
Que tenho grande tristeza e continua dor no meu coração.
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
Porque eu mesmo desejara ser separado de Cristo, por amor de meus irmãos, que são meus parentes segundo a carne;
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
Que são israelitas, dos quais é a adoção de filhos, e a glória, e os concertos, e a lei, e o culto, e as promessas:
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
Dos quais são os pais, e dos quais é Cristo segundo a carne, o qual é Deus sobre todos, bendito eternamente: amém. (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Não, porém, que a palavra de Deus haja faltado, porque nem todos os que são de Israel são israelitas;
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
Nem por serem descendência de Abraão são todos filhos; mas: Em Isaac será chamada a tua descendência.
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
Isto é: não são os filhos da carne que são filhos de Deus, mas os filhos da promessa são contados como descendência.
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
Porque a palavra da promessa é esta: Por este tempo virei, e Sarah terá um filho.
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
E não somente esta, mas também Rebeca, quando concebeu de um, de Isaac, nosso pai;
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
Porque, não tendo eles ainda nascido, nem tendo feito bem ou mal (para que o propósito de Deus, segundo a eleição, ficasse firme, não por causa das obras, mas por aquele que chamava),
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
Foi-lhe dito a ela: O maior servirá o menor.
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
Como está escrito: Amei Jacob, e aborreci Esaú.
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
Que diremos pois? que há injustiça da parte de Deus? de maneira nenhuma.
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
Pois diz a Moisés: compadecer-me-ei de quem me compadecer, e terei misericórdia de quem eu tiver misericórdia.
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
De sorte que não é do que quer, nem do que corre, mas de Deus, que se compadece.
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
Porque diz a escritura a faraó: Para isto mesmo te levantei; para em ti mostrar o meu poder, e para que o meu nome seja anunciado em toda a terra.
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
De sorte que se compadece de quem quer, e endurece a quem quer.
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
Dir-me-ás então: Porque se queixa ele ainda? Porquanto, quem resiste à sua vontade?
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Mas antes, ó homem, quem és tu, que contestas contra Deus? Porventura a coisa formada dirá ao que a formou: Porque me fizeste assim?
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
Ou não tem o oleiro poder sobre o barro, para da mesma massa fazer um vaso para honra e outro para desonra?
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
E que direis se Deus, querendo mostrar a sua ira, e dar a conhecer o seu poder, suportou com muita paciência os vasos da ira, preparados para perdição;
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
Para que também desse a conhecer as riquezas da sua glória nos vasos de misericórdia, que para glória já de antes preparou,
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Os quais somos nós, a quem também chamou, não só dentre os judeus, mas também dentre os gentios?
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
Como também diz em Oseias: Chamarei meu povo ao que não era meu povo; e amada à que não era amada.
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
E sucederá que no lugar em que lhes foi dito: Vós não sois meu povo; ai serão chamados filhos do Deus vivo.
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
Também Isaias clamava acerca de Israel: Ainda que o número dos filhos de Israel seja como a areia do mar, o restante será salvo.
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
Porque o Senhor consumará e abreviará a sua palavra em justiça; pois fará breve a sua palavra sobre a terra.
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
E como antes disse Isaias: Se o Senhor dos exércitos nos não deixara descendência, fôramos feitos como Sodoma, e seríamos semelhantes a Gomorra.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Que diremos pois? Que os gentios, que não buscavam a justiça, alcançaram a justiça? Sim, porém a justiça que é pela fé.
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
Mas Israel, que buscava a lei da justiça, não chegou à lei da justiça.
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
Porque? Porque não foi pela fé, mas como que pelas obras da lei; porque tropeçaram na pedra de tropeço;
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
Como está escrito: Eis que eu ponho em Sião uma pedra de tropeço, e uma rocha de escândalo; e todo aquele que crer nela não será confundido.
