До римлян 9
1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
Ninchova icha yelweli mwa Klisite. Saninchova uvudesi, ni nyievonelo nchengo nchikhumbula paninie nune mumepo umbalanche,
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
Ukhuta khulinulusu valo uluvaha nuluvavo ulusalwisila ngati munumbula yango.
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
Ukhuta nale ninogwe une nie mwene ukhukotoliwa nu khutengiwa patali nu Klisite khunogwa ya valokolo lwango, uvuvahwani nune khimbili.
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
Avene vanya Israeli, uvalivumbikhe vana, va vuvalanche, nu lwokhelo lwa lutagilo, ukhwisa ya khwa Nguluve nu lwokhelo.
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
Avene vuvalongonchi u Klisite wa inchile kwu lisima ukhofwala umbili ugu - umwene vi Nguluve va fyoni. Navope agini vwage imiaka. Amina. (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Khange sakhukhuta ulwidihano lwa Nguluve lukemilwe ukhutimila. Ulwakhuva sakhilo munu uviavile inya Israeli vi muIsrael lweli.
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
Ate ne khikhipapo kya Abrahamu ukhuva vana va mwene lweli, “Pwu ukhugendela kwa Isaka ikhipago kyoko khikhwelangiwa.”
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
Ukhuta avana va mbili savana va Nguluve. Pwu avanu va lwidihano viloliwa ukhuva khipapo.
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
Uhwakhuva ili lyu limenyu lya lwidiheno: “Mwu misinkhi haya nikhwincha, nu Sara iva nu mwana.”
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
Salili vuvule, nayu Rebeka ukhukhava unchigo khu munu yumo, u Isaka udada vitu-
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
Ukhuta avana vakhasigalile ukhu holiwa khange sakha vomba imbombo yoyoni inonu apange imbivi, apange uvunogwe wa Nguluve ukhukongana nu vuhale wime, sio khu mbombo, ulwakhuva ukuta.
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
Lyanchovile khu mwene, “Umbaha ikhumbombela udebe.”
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
Nduvuyisimbiwe: U Yakobo naaganile, pwu Esau ansulile.”
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
Pwu lino pwu twinchova ikhikhi? Khuli vuvivi khwa Nguluve? Ata.
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
Ulwakuva inchova kwa Mose, “Niva nikhisa kwulo uvinikwu nsyikhela, niva nu lusyikhilo kwa ula uviya nikwu n'syikhila, khange niva huruma khu yule uvinikwusyikila.
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Pwu lino sayivile umwene uviinogwa khange sa lwakuva inyile uviivonesya ikhisa.
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
Ulwakuva uvusimbe vwita kwa Farao, “Khuvunogwe uvu uvuvamana nikha khwimikha une nivonesye amakha gango khulyuve, nukuva ilitavwa lyango linchovivwage ikhilunga kyoni.”
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
Pwu lino uNguluve iva ni khisa khumunu yoni uvyaganile, na uvyaganile, ikhumbikhe ukhuvanya ngani.
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
Pwu yawita khulione, “Pwu khikhi vupilola uvuvivi? Pwu alikhi uviegumilinche uvunogwe vwa mwene?”
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Vi munu veve veni vi vukhumbulo vunge uNguluve? vwiwesya ukhulumanye ikhinu ikyu vumbile ukunchova kwu munu uvya khivumbile, “Khekhi ukhambikhile evwo une?”
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
Khukhu uvivumba inchila vwa yelweli kwu ng'anga ukhuvumba ikhivombelo ukhumana nu ng'anga gula gule, ni khyombo khinge khu mbombo yi figono fyoni?
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
Ndakhekhi ingave, uNguluve, uvi alinuvunu vwa khuvonesya uvuvivi vwa uvuvivi vwa mwene nu khuvomba ne makhaga mwene ukhuvoneka, akhanogile ukwiyumilinche, iatbu iyuyivikhiwe kwa khuyancho?
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
Ndakhikhi ingave avombile evo avonesye uwingi vwa vulancha vwa mwene kwu fyombo fya khisa, ifyo ifi fikhavikhilwe kwu vuvalanche?
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Ndakhikhi ingave akhavombile khuvanu va khilunga?
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
Nduvwichova khange khwa Hosea: “Nikhuvilanga avanu vango uvuvale savanu vangu nu ngane va mwene uvisakhe ngane.
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
Khange yayiva ukhuta pala upwa khanchovivivwe kuvene, 'Umwe samlivanu vango,' pala vikhilangiwa 'vana va Nguluve umwumi.'”
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
Uyisaya ilila ukhukongano ni Israeli, “Ingave imbalilo ncha vana va Israeli ncha chivenchage ndu nganga ugwa nyanja, igiva gu melagalila legu giva masigalila uvu yavipokiwa.
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
Ulwakhuva unkuludeva ayikulitola ilimenyu lya mwene pakhanya pakhilunga, khimbivi nu uvukwilanile.
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
Nduvu Isaya vu anchovile, “Ingave unkuludeva vavasikhali sa khatulekhe khunsana kwu khivumbukho kyito, tukhale twiva ndu Sodoma, na tuvombivwa nda Mgomora.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
twita khekhi lino? Ukhuta avanu va nkilunga uvu savalikhulonda uvwa yilweli, uvwa yilweli wa lwidincho.
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
Pwu lino unya Israeli, vyalikhulobda ululagilo lwe vwa yilweli sakhefikha.
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
Khekhi sayikhale ivwo? Ulwakhuva savalikhu nu lwidikho, valikholonde kwu mbombo. Vakhi khuvancha pakyanya paliwe ilya kwi kuvancho,
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
Nduvuyivile yisimbiwe, “Lola, nivikhile ilivwe lya kwi kuvancha mSayuni nu umwene uviikhwidikha salasukha.”
