До римлян 9
1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
N maadi mɔmɔni Krisiti nni, mini ki pua faama U Tienu fuoma wangi nni ke n ki pia faama.
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
N ye yeni ti yanyagiciandi yeni li pabɔnli yogunukuli.
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
kelima n bi baa bua ban solini nni ki paadi nni yeni Krisiti, n kpiiba yapo, yaaba n kpi yeni ti gbannandi nni yaa ŋamu po.
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
Bani Isalele buolu buudi yaaba, U Tienu den cedi ke bi tua bimɔnmu, ki dɔgidi bi po o kpiagidi, ki kuani i yantaadi yeni ba, ki tieni ba o bali maama, ki dɔgidi bi po ban baa jaandi o maama, ki niani ba o ñɔniagu.
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
Bi tie ti yaja nba puoli ŋuani, Krisiti moko den mali li yaa buolu nni ti gbannandi po. Wani yua n die bonla kuli. U Tienu n pagidi hali yaa yogunu kuli, Amina (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Mii bua yedi ke U Tienu ñɔnianu kipia mayuli ka. Kelima yaaban mali ki tie Isalele puoli ŋuani, bi kuli ka tie Isalele buolu yaaba mɔmɔni.
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
Laa gɔ tie Abrahama puoli ŋuani kuli ka tie o bi mɔnmu. Ama li yedi: «Isaka puoliŋuani n baa tie a buolu»
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
Li bua yedi ke laa tie yaaba mali nani bi nisaaliba kuli n maa maama n ba tie U Tienu bila. Ama yaaba n mali nani wani U Tienu n bili u ŋɔnianu maama n tie o buolu mɔmɔni.
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
U Tienu n bu niani yaa ñɔnianu n tie ne: «Binli, tin ye yaa yogunu ne yaa pundi, n baa guani ki cua, sala ba maali i bonjaga.»
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
Ama lani baba ka, Rebeka yeni Isaaka den taani bi yaaba ki mali a sanpola bilie.
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
Li bilieda daa den ke cua li ŋandunli nni, ki buali ban tieni ti tuonbiadi lani yaa kaa a tuonŋanma ke U Tienu den gandi ba ke lan togini bi tuona po, ama li den ñani U Tienu yua yi wanbua yua kani.
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
U Tienu den yedi Rebeka: «ŋan baa kpaa ki mali yua baa tuo ke daa tie nacenbiga.»
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
Li ba tieni nani lan diani maama: «N den bua Jakobo ki nani Esyu»
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
Lanwani, ti baa yedi be? U Tienu ki tiegi ba? yeni ka.
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
U Tienu den yedi Musa: «N baa gbia mi ninñinma min bua yua yapo. N gɔ baa li palisiadili min buayua yapo.
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Lanwani, laa ñani yua bua naani kani kaa, bii o mɔndilipo ka, ama li ñani U Tienu niñingbadima po.
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
kelima li diani ki yedi Farawon: «N yeni a ke a tua o badiciamo yaala yapo tie ke n bua min dɔgini n paalu kelima a yapo, ki gɔ cedi n yeli n pundi ŋanduna kuli nni kelima a yapo.
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
Lanwani U Tienu gbia mi niñima wan bua yua yapo ki gɔ juadi li paliwan bua yua ya pali.
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
Yendo bu guani ke yedi nni: Be yapo ke U Tienu fu yeni ti? kelima ŋma n baa fidi ki yie o yanbuama?
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Fini o nisaalo, a tie ŋma ke baa nia yeni U Tienu? U tiagu baa tuo yedi o tiamaalo ke: «Be yapo ke a maa n nni nanda?
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
o tiamaalo ki pia li bali yeni wan ñani yɔgikonyenli nni ki maa yaa tiagu n ba tuuni li tuonli mɔnli, ki ñani laa yɔgikonyenli nni ki maa yaa tiagu n kan tuuni tuon mɔnli.
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
Ti ji baa maadi be, U Tienu bua wan waani o pabienli ke dɔgidi u paalu ama ke nan cuo o ba bonciala ke yaabu ke dagidi, o mutuoli
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
kelima u bua wan dɔgi o kpiagidi n yabi maama yaa niba n tie nani wan den gbadi yaa tiadi po n ninñima wan den tuodi ke gandi yaaba ke ban taani yeni o o kpiagidi nni.
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Lanwani wa yini ti Sufinba siiga baba ka, ama o yini ti yaaba n ki tie Sufinba moko siiga.
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
Nani wan yedi o sawalipualo Ose tili maama: «N baa yeni yaa nibuoli n ki tie n buolu niba, ke gɔ yini yaa buoli ki mii bua baa min bua yaaba»
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
Li baa tieni yeni bi po nani kani ke yedi ba: «yii tie n buolu» Lankani bi yini ba: «U Tienu yua fuo bijaba»
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
O sawalipualo Esayi den kpaandi ki maadi Isayeli ki yedi: «Isirayeli buolu yaa tie nani n ñincianma tanbini yeni, yaaba n baa tindi baa tie waamu.
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
kelima O Diedo ba tieni ki juodi i tinga nni wan den yedi yaala ke li kan waagi»
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
Li baa tie nani Esayi n kpia maama ki yedi: Li miali Diedo u paciamu kuli daani o yua den cedi ke ti ti siiga nitianba sieni, ti buolu den baa bodi tn tua nani Sodomi yeni Gomori yaaba yeni.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Lanwani ti baa yedi ledi? Yaa nibuoli n ki tie Isirayeli yaaba ki den lingi n teginma laa n teginma bi dandanli po.
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
Ama Isirayeli buolu yaaba den lingi n teginmakelima li bali maama kubima po naa den baa.
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
Be yaapo ke baa den laa n teginma? Baa den lingi ki baa kelima li dandanli yapo. Lanwani bi den tuudi li tantuudikaala.
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
Nan lan diani maama: «diidi ke laa, n bili siyoa juali kani yaa tanli n baa cedi bi niba n baa, Ama yua n dugi o po kuli, o kan laa i fe baa yaa daali n cuoni.»
