< До римлян 9 >

1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
ⲁ̅⳿ⲑⲙⲏⲓ ⲡⲉϯϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ϧⲉⲛ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲛϯ ϫⲉⲙⲉⲑⲛⲟⲩϫ ⲁⲛ ⲉⲥⲉⲣⲙⲉⲑⲣⲉ ⳿ⲉⲣⲟⲓ ⲛⲉⲙⲏⲓ ⳿ⲛϫⲉ ⲧⲁⲥⲩⲛⲏⲇⲉⲥⲓⲥ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲡ͞ⲛⲁ̅ ⲉϥⲟⲩⲁⲃ.
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
ⲃ̅ϫⲉ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲛ⳿ⲙⲕⲁϩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⲛⲉⲙⲏ ⲓ ⲛⲉⲙ ⲟⲩϣⲉⲛϩⲏⲧ ⳿ⲙⲡⲁϥⲙⲟⲩⲛⲕ ϧⲉⲛ ⲡⲁϩⲏ ⲧ.
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
ⲅ̅ⲛⲁⲓⲧⲱⲃϩ ⲅⲁⲣ ⳿ⲁⲛⲟⲕ ⳿ⲉⲉⲣ⳿ⲁⲛⲁⲑⲏⲙⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⲛⲁ⳿ⲥⲛⲏⲟⲩ ⲛⲁⲥⲩⲛⲅⲉⲛⲏⲥ ⲕⲁⲧⲁ ⲥⲁⲣⲝ.
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
ⲇ̅ⲉⲧⲉ ⳿ⲛ⳿ⲓⲥⲣⲁⲏⲗⲓⲧⲏⲥ ⲛⲉ ⲛⲏⲉⲧⲉ ⲑⲱⲟⲩ ⲧⲉ ϯⲙⲉⲧϣⲏⲣⲓ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲱⲟⲩ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲇⲓ⳿ⲁⲑⲏⲕⲏ ⲛⲉⲙ ⲡⲓⲥⲉⲙⲛⲉ ⲛⲟⲙⲟⲥ ⲛⲉⲙ ⲡⲓϣⲉⲙϣⲓ ⲛⲉⲙ ⲛⲓⲱϣ.
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
ⲉ̅ⲛⲏⲉⲧⲉ ⳿ⲛⲟⲩⲟⲩ ⲛⲉ ⲛⲓⲓⲟϯ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲑⲱⲟⲩ ⲟⲛ ⲁ Ⲡⲭ̅ⲥ̅ ⳿ⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛϧⲏⲧⲟⲩ ⲕⲁⲧⲁ ⲥⲁⲣⲝ ⲫⲏⲉⲧⲭⲏ ϩⲓϫⲉⲛ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲫϯ ⲉⲧ⳿ⲥⲙⲁⲣⲱⲟⲩⲧ ϣⲁ ⲉⲛⲉϩ ⲁⲙⲏⲛ. (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
ⲋ̅ⲡⲁⲓⲣⲏϯ ⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲉ ⲡⲓⲥⲁϫⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ϩⲉⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲟⲛ ⲛⲓⲃⲉⲛ ⲁⲛ ⲉⲧⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅.
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
ⲍ̅ⲟⲩⲇⲉ ϫⲉ ϩⲁⲛ⳿ϫⲣⲟϫ ⳿ⲛⲧⲉ ⲁⲃⲣⲁⲁⲙ ⲛⲉ ϩⲁⲛϣⲏⲣⲓ ⲧⲏⲣⲟⲩ ⲛⲉ ⲁⲗⲗⲁ ϧⲉⲛ ⳿ Ⲓⲥⲁⲁⲕ ⲉⲩ⳿ⲉⲑⲁϩⲉⲙ ⲟⲩ⳿ϫⲣⲟϫ ⲛⲁⲕ.
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
ⲏ̅ⲉⲧⲉ ⲫⲁⲓ ⲡⲉ ϫⲉ ⲛⲓϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲧⲥⲁⲣⲝ ⲁⲛ ⲛⲁⲓ ⲛⲉ ⲛⲓϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲫϯ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲓϣⲏⲣⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲱϣ ⲉⲧⲟⲩⲛⲁⲟⲡⲟⲩ ⲉⲩ⳿ϫⲣⲟϫ.
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
ⲑ̅ⲡⲁⲓⲥⲁϫⲓ ⲅⲁⲣ ⲫⲁ ⲟⲩⲱϣ ⲡⲉ ϫⲉ ⲕⲁⲧⲁ ⲡⲁⲓⲥⲏⲟⲩ ⲫⲁⲓ ⲉⲓ⳿ⲉ⳿ⲓ ⲟⲩⲟϩ ⲉⲣⲉ ⲟⲩϣⲏⲣⲓ ϣⲱⲡⲓ ⳿ⲛⲥⲁⲣⲣⲁ.
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
ⲓ̅ⲟⲩ ⲙⲟⲛⲟⲛ ⲇⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲉⲙ ⳿ⲧⲕⲉⲉⲣⲉⲃⲉⲕⲕⲁ ⳿ⲉⲁⲥϭⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲟⲩϣⲁ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲧ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ Ⲓⲥⲁⲁⲕ ⲡⲉⲛⲓⲱⲧ.
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
ⲓ̅ⲁ̅ⲉⲙⲡⲁⲛⲧⲟⲩⲙⲁⲥⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲡⲁⲧⲟⲩ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲛⲟⲩϩⲱⲃ ⳿ⲉⲛⲁⲛⲉϥ ⲓⲉ ⲉϥϩⲱⲟⲩ ϩⲓⲛⲁ ϯⲙⲉⲧⲥⲱⲧⲡ ⲉⲧⲁ ⲫϯ ⲑⲁϣⲥ ⲓⲥϫⲉⲛ ϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲧⲉⲥϣⲱⲡⲓ ⲉⲥ⳿ⲥⲙⲟⲛⲧ.
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
ⲓ̅ⲃ̅⳿ⲉⲛⲟⲩ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ϩⲃⲏⲟⲩ⳿ⲓ ⲁⲛ ⲧⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲉⲧⲑⲱϩⲉⲙ ⲁⲩϫⲟⲥ ⲛⲁⲥ ϫⲉ ⲉⲣⲉ ⲡⲓⲛⲓϣϯ ⲉⲣⲃⲱⲕ ⳿ⲙⲡⲓⲕⲟⲩϫⲓ.
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
ⲓ̅ⲅ̅ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ ϫⲉ ⲓⲁⲕⲱⲃ ⲙⲉⲛ ⲁⲓⲙⲉⲛⲣⲓⲧϥ ⲏⲥⲁⲩ ⲇⲉ ⲁⲓⲙⲉⲥⲧⲱϥ.
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
ⲓ̅ⲇ̅ⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲁϫⲟϥ ⲙⲏ ⲟⲩⲟⲛ ⲟⲩⲙⲉⲧϭ ⲓ⳿ⲛϫⲟⲛⲥ ϧⲁⲧⲉⲛ ⲫϯ ⳿ⲛⲛⲉⲥϣⲱⲡⲓ.
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
ⲓ̅ⲉ̅⳿ϥϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲙⲙⲱ⳿ⲩⲥⲏⲥ ϫⲉ ϯ ⲛⲁⲛⲁⲓ ⳿ⲙⲫⲏ ⳿ⲉϯⲛⲁⲛⲁⲓ ⲛⲁϥ ⲟⲩⲟϩ ϯⲛⲁϣⲉⲛϩⲏ ⲧ ϧⲁ ⲫⲏ ⳿ⲉϯⲛⲁϣⲉⲛϩⲏⲧ ϧⲁⲣⲟϥ.
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
ⲓ̅ⲋ̅ϩⲁⲣⲁ ⲟⲩⲛ ⲫⲁ ⲡⲉⲑⲟⲩⲱϣ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲟⲩⲇⲉ ⳿ⲙⲫⲁ ⲡⲉⲧϭⲟϫⲓ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲗⲗⲁ ⲫⲁ ⲫϯ ⲉⲑⲛⲁⲓ ⲡⲉ.
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
ⲓ̅ⲍ̅⳿ⲥϫⲱ ⲅⲁⲣ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ϯ⳿ⲅⲣⲁⲫⲏ ⳿ⲙⲫⲁⲣⲁⲱ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉ ⲫⲁⲓ ⲁⲓⲧⲟⲩⲛⲟⲥⲕ ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲁⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲛⲧⲁϫⲟⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲛ⳿ϧⲣⲏⲓ ⳿ⲛϧⲏⲧⲕ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲛⲥⲉⲫ⳿ⲓⲣⲓ ⳿ⲉⲡⲁⲣⲁⲛ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ ⲧⲏⲣϥ.
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
ⲓ̅ⲏ̅ϩⲁⲣⲁ ⲟⲩⲛ ⲡⲉⲧⲉϥⲟⲩⲁϣϥ ϣⲁϥⲛⲁⲓ ⲛⲁϥ ⲫⲏ ⲇⲉ ⲉⲧⲁϥⲟⲩⲁϣϥ ⲁⲛ ϣⲁϥⲉⲑⲣⲉϥⲉⲛϣⲱⲧ.
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
ⲓ̅ⲑ̅⳿ⲭⲛⲁϫⲟⲥ ⲟⲩⲛ ⲛⲏⲓ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⳿ϥϫⲉⲙ ⲁⲣⲓⲕⲓ ⲛⲓⲙ ⲅⲁⲣ ⲉϥϯ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲡⲉϥⲥⲟϭ ⲛⲓ.
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
ⲕ̅ⲙⲉⲛⲟⲩⲛⲅⲉ ⲱ ⳿ⲫⲣⲱⲙⲓ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲛⲓⲙ ⳿ⲛⲑⲟⲕ ⲫⲏⲉⲧⲉⲣⲟⲩⲱ ⳿ⲉϧⲟⲩⲛ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲉⲛ ⲫϯ ⲙⲏ ⳿ⲉⲣⲉϣ ⲡⲓⲙⲟⲛⲕ ϫⲟⲥ ⳿ⲙⲫⲏⲉⲧⲁϥⲙⲟⲛⲕϥ ϫⲉ ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ⲁⲕⲑⲁⲙⲓⲟⲓ ⳿ⲙⲡⲁⲓⲣⲏϯ.
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
ⲕ̅ⲁ̅ϣⲁⲛ ⳿ⲙⲙⲟⲛ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲓⲕⲉⲣⲁⲙⲉⲩⲥ ⳿ⲙ⳿ⲡⲉⲣϣⲓϣⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥ⳿ⲟⲙⲓ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲡⲁⲓⲟⲩⲱϣⲉⲙ ⲣⲱ ⳿ⲉⲑⲁⲙⲓⲟ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⲟⲩⲁⲓ ⲙⲉⲛ ⳿ⲉ⳿ⲡⲧⲁⲓⲟ ⲕⲉⲟⲩⲁⲓ ⲇⲉ ⲉⲩϣⲱϣ.
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
ⲕ̅ⲃ̅ⲓⲥϫⲉ ⲇⲉ ⲁϥⲟⲩⲱϣ ⳿ⲛϫⲉ ⲫϯ ⲉϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲙⲡⲉϥϫⲱⲛⲧ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⳿ⲉⲧⲁⲙⲟⲛ ⳿ⲉⲧⲉϥϫⲟⲙ ⲁϥ⳿ⲓⲛⲓ ϧⲉⲛ ⲟⲩⲛⲓϣϯ ⳿ⲙⲙⲉⲧⲣⲉϥⲱⲟⲩ ⳿ⲛϩⲏⲧ ⳿ⲛϩⲁⲛ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲡϫⲱⲛⲧ ⲉⲩⲥⲉⲃⲧⲱⲧ ⳿ⲉ⳿ⲡⲧⲁⲕⲟ.
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
ⲕ̅ⲅ̅ϩⲓⲛⲁ ⳿ⲛⲧⲉϥⲟⲩⲱⲛϩ ⳿ⲛϯⲙⲉⲧⲣⲁⲙⲁ⳿ⲟ ⳿ⲛⲧⲉ ⲡⲉϥⲱⲟⲩ ⳿ⲉ⳿ϩⲣⲏⲓ ⳿ⲉϫⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ⲥⲕⲉⲩⲟⲥ ⳿ⲛⲛⲁⲓ ⲉⲧⲉ ⲛⲏ ⲛⲉ ⲉⲧⲁϥⲉⲣϣⲟⲣⲡ ⳿ⲛⲥⲉⲃⲧⲱⲧⲟⲩ ⲉⲩⲱⲟⲩ.
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
ⲕ̅ⲇ̅ⲉⲧⲉ ⳿ⲁⲛⲟⲛ ⲡⲉ ϧⲁ ⲛⲏⲉⲧⲁϥⲑⲁϩⲙⲟⲩ ⲟⲩ ⲙⲟⲛⲟⲛ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲓⲟⲩⲇⲁⲓ ⲁⲗⲗⲁ ⲛⲉⲙ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⲛⲓⲕⲉⲉⲑⲛⲟⲥ.
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
ⲕ̅ⲉ̅⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲟⲛ ⳿ⲉⲧⲉϥϫⲱ ⳿ⲙⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲱⲥⲓⲉ ϫⲉ ϯⲛⲁⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲫⲏⲉⲧⲉ ⲡⲁⲗⲁⲟⲥ ⲁⲛ ⲡⲉ ϫⲉ ⲡⲁⲗⲁⲟⲥ ⲟⲩⲟϩ ⲑⲏ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩⲙⲉⲛⲣⲓⲧⲥ ϫⲉ ⲁⲩⲙⲉⲛⲣⲓⲧⲥ.
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
ⲕ̅ⲋ̅ⲟⲩⲟϩ ⲉⲥ⳿ⲉϣⲱⲡⲓ ϧⲉⲛ ⲡⲓⲙⲁ ⲉⲧⲁⲩϫⲟⲥ ⲛⲱⲟⲩ ⳿ⲙⲙⲟϥ ϫⲉ ⳿ⲛⲑⲱⲧⲉⲛ ⲡⲁⲗⲁⲟⲥ ⲁⲛ ⳿ⲙⲡⲓⲙⲁ ⳿ⲉⲧⲉ⳿ⲙⲙⲁⲩ ⲉⲩ⳿ⲉⲙⲟⲩϯ ⳿ⲉⲣⲱⲟⲩ ϫⲉ ⲛⲉⲛϣⲏ ⲣⲓ ⳿ⲙⲫϯ ⲉⲧⲟⲛϧ.
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
ⲕ̅ⲍ̅ⲏⲥⲁ⳿ⲏⲁⲥ ⲇⲉ ⲉϥⲱϣ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⳿ⲉϫⲉⲛ ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ϫⲉ ⲉϣⲱⲡ ⲉⲣⲉ ⳿ⲧⲏⲡⲓ ⳿ⲛⲧⲉ ⲛⲉⲛϣⲏⲣⲓ ⳿ⲙ⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲉⲥⲟⲓ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲙⲡⲓϣⲱ ⳿ⲛⲧⲉ ⳿ⲫⲓⲟⲙ ⳿ⲡⲥⲱϫⲡ ⲉϥ⳿ⲉⲛⲟϩⲉⲙ.
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
ⲕ̅ⲏ̅ⲟⲩⲥⲁϫⲓ ⲅⲁⲣ ⲉϥϫⲱⲕ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲟⲩⲟϩ ⲉϥϣⲱⲧ ⳿ⲙⲙⲟϥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ⲫⲏⲉⲧⲉ Ⲡ⳪ ⲛⲁⲁⲓϥ ϩⲓϫⲉⲛ ⳿ⲡⲕⲁϩⲓ.
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
ⲕ̅ⲑ̅ⲟⲩⲟϩ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲟⲛ ⲉⲧⲁϥϫⲟⲥ ⳿ⲛϫⲉ ⲏⲥⲁ⳿ⲏⲁⲥ ϫⲉ ⲉⲛⲉ⳿ⲙⲡⲉ Ⲡ⳪ ⲥⲁⲃⲁⲱⲑ ⲥⲱϫⲡ ⳿ⲛⲟⲩ⳿ϫⲣⲟϫ ⲛⲁⲛ ⲛⲁⲛⲛⲁⲉⲣ ⳿ⲙ⳿ⲫⲣⲏϯ ⳿ⲛⲥⲟⲇⲟⲙⲁ ⲡⲉ ⲟⲩⲟϩ ⲛⲁⲛⲛⲁ⳿ⲓⲛⲓ ⳿ⲛⲅⲟⲙⲟⲣⲣⲁ.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
ⲗ̅ⲟⲩ ϫⲉ ⲡⲉⲧⲉⲛⲛⲁϫⲟϥ ϫⲉ ⲛⲓⲉⲑⲛⲟⲥ ⲉⲧⲉ ⳿ⲙⲡⲟⲩϭⲟϫⲓ ⳿ⲛⲥⲁ ϯⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⲁⲩⲧⲁϩⲉ ϯⲙⲉⲑⲙⲏ ⲓ ϯⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⲇⲉ ϯ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ.
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
ⲗ̅ⲁ̅⳿ⲡⲓⲥ̅ⲗ̅ ⲇⲉ ⲉϥϭⲟϫⲓ ⳿ⲛⲥⲁ ⲡⲓⲛⲟⲙⲟⲥ ⳿ⲛⲧⲉ ϯⲙⲉⲑⲙⲏⲓ ⳿ⲙⲡⲉϥⲫⲟϩ ⳿ⲉⲡⲓⲛⲟⲙⲟⲥ.
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
ⲗ̅ⲃ̅ⲉⲑⲃⲉⲟⲩ ϫⲉ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ⳿ⲫⲛⲁϩϯ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲁⲗⲗⲁ ϩⲱⲥ ⳿ⲉⲃⲟⲗ ϧⲉⲛ ϩⲁⲛ⳿ϩⲃⲏⲟⲩ⳿Ⲓ ⲁⲩϭⲓϭⲣⲟⲡ ⳿ⲉⲡⲓⲱⲛⲓ ⳿ⲛϭⲣⲟⲡ ⲕⲁⲧⲁ⳿ⲫⲣⲏϯ ⲉⲧ⳿ⲥϧⲏⲟⲩⲧ.
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
ⲗ̅ⲅ̅ϫⲉ ϩⲏⲡⲡⲉ ϯⲛⲁⲭⲱ ϧⲉⲛ ⲥⲓⲱⲛ ⳿ⲛⲟⲩⲱⲛⲓ ⳿ⲛϭⲣⲟⲡ ⲛⲉⲙ ⲟⲩⲡⲉⲧⲣⲁ ⳿ⲛ⳿ⲥⲕⲁⲛⲇⲁⲗⲟⲛ ⲟⲩⲟϩ ⲫⲏⲉⲑⲛⲁϩϯ ⳿ⲉⲣⲟϥ ⳿ⲛⲛⲉϥϭⲓϣⲓⲡⲓ

< До римлян 9 >