До римлян 9
1 Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,
Khrih awh awitak tang ni kak kqawn, ka qaai ap kqawn nyng, Ciim Myihla awh ka simnaak ingawm dyih pyi hy –
2 що маю велику скорбо́ту й невпинну му́ку для серця свого!
kawseetnaak ak bau soeih ing kawlung tlawhnaak tak khqoet khqoet nyng.
3 Бо я бажав би сам бути відлу́чений від Христа замість братів моїх, рідних мені тілом;
Ka koeinaa, ka pilnamkhqi aham ka mah ve awihkha zawk nawh Khrih ingqawi kqeng qu ham dyna poek nyng.
4 вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
A mingmih taw Israel thlangkhqi ni, cakhqi na coengnaak, boeimangnaak, awikamnaak, sainaak, anaa awi huhnaak, bawkim bawknaak ingkaw awikamnaak ak hu thlangkhqi na awm uhy.
5 що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь. (aiōn g165)
Pakdamkhqi awm a mingmih a koe ni, cekkhqi ak khuiawh kawng ni pumsa benawh taw Khrih ce a law hy, anih taw ik-oeih boeih ak khanawh Khawsa na awm nawh, kumqui kyihcah aham awm hy! Amen. (aiōn g165)
6 Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Khawsak awi ce hqawng hawh hy ni ti man tinaak. Israel awhkawng ak lawkhqi boeih ce Israel na am awm boeih uhy.
7 і не всі діти Авраамові, хто від насіння його, але: „в Ісаку буде насіння тобі“.
Anih a cadilkhqi ce Abraham a cakhqi na am awm boeih bai hy. “Isaak awhkawng ni cadil qui ce noet na a awm hly,” tinawh ni a awm hy.
8 Цебто, не тілесні діти — то діти Божі, але діти обі́тниці признаю́ться за насіння.
Pumsa benawh kaw cakhqi ve Khawsa cakhqi na am awm hy, awikamnaak awh ak paakhqi ceni Abraham cakhqi na a mik awm.
9 А слово обі́тниці таке: „На той час прийду́, і бу́де син у Сари“.
Awikamnaak cetaw; a tym a khoek awh law tlaih kawng nyng saw, Sarah ing cak pa ta kaw,” tinawh awm hy.
10 І не тільки це, але й Реве́кка зачала́ дітей від одно́го ложа отця нашого Ісака,
Ce doeng amni, Rebekah a cakhqi ingawm pa pynoet doeng ni a mi taak hy, ningnih a pa Isaak ce.
11 бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
Cehlai, cakphei ta hlan nawh, ak che ak leek a sim hlanawh – Khawsa ang cainaak tyknaak ce ang dyih thainaak aham:
12 не від учинків, але́ від То́го, Хто кличе, — сказано їй: „Більший служитиме меншому“,
bibinaak ak caming am nawh anih ak khykung ing – “A hqam ing ang no a bi bi pe kaw,” tina hy.
13 як і написано: „Полюбив Я Якова, а Ісава знена́видів“.
Jakob lungna nyng saw Esau sawh na nyng,” tinawh qee hyt na awm hawh hy.
14 Що ж скажемо? Може в Бога неправда? Зо́всім ні!
Cawhtaw ikawmyihna nu ni ti lah voei? Khawsa ve am thym hy nik ti hly nu? Amni ti qoe qoe kaw!
15 Бо Він каже Мойсеєві: „Помилую, кого хочу помилувати, і змилосе́рджуся, над ким хочу змилосе́рдитись“.
Mosi a venawh, “Qeennaak ka taak thlang ak khanawh qeennaak ta kawng nyng saw, lungnaak ka taak ak thlang ak khanawh lungnaak ta kawng nyng,” tinawh kqawn pe hawh hy.
16 Отож, не залежить це ні від то́го, хто хоче, ні від того, хто біжить, але від Бога, що милує.
Cedawngawh, ak ngaihkung ak camawh am nawh, ak thawngkung ak camawh am bai ni, ak qeenkung Khawsa ak camawh ni.
17 Бо Писа́ння говорить фараонові: „Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу, і щоб звістилось по ці́лій землі Моє Йме́ння“.
Cakciim ing Pharaoh a venawh: Kang ming ce khawmdek pum awh khyipyi na a awm nawh, nang ak khanawh ka boeimangnaak kang dang sak aham kang cainaak ik-oeih awh ve nang taw ka ni tlung sak qoe ni,” tina hy.
18 Отож, кого хоче — Він милує, і кого хоче — ожорсто́чує.
Cedawngawh Khawsa amah ing a ngaih thlang ak khanawh qeennaak ta nawh, a ngaih ak thlang ce am thin hqam sak hy.
19 А ти скажеш мені: „Чого ж іще Він докоря́є, бо хто може проти́витись волі Його?“
Nangmih ak khuiawh kawng u ingawm: “Cawhtaw kawtih Khawsa ing thlang thawlh ak puk bai? Anih ak kawngaih ak oelh thai u nu ak awm?” ti kawm uk ti.
20 Отже, хто́ ти, чоловіче, що ти спереча́єшся з Богом? Чи скаже тво́риво творце́ві: Пощо ти зробив мене так?
Cehlai, Aw thlanghqing, Khawsak awi ak oelh thai nang ce a u nu? “A sai ik-oeih ing ak saikung a venawh, ‘Ikawtih vemyihna nani sai?’ tina kawm nu?”
21 Чи ганча́р не має вла́ди над глиною, щоб із того самого міси́ва зробити одну посу́дину на честь, а одну на нечесть?
Am ak sepkung ing tamlai boengoet awhkawng a vang ce ak nep soeih na, a vang bai taw hawnaak mailai na saithainaak am ta nawh nu?
22 Тож Бог, бажаючи показати гнів і виявити могутність Свою, щади́в із великим терпінням посу́дини гніву, що готові були на погибіль,
Khawsa ing kawsonaak ce tyk nawh a saithainaak ce dang sak ham a ngaih mantaw, cehlai plawci aham ak awm am ak khanawh yhnaak ak dung soeih ing ang yh awhtaw, ikawmyihna?
23 і щоб виявити багатство слави Своєї на посудинах милосердя, що їх приготува́в на славу,
Boeimang aham a qoek a bah cekhqi, qeennaak a taak thlangkhqi venawh boeimangnaak ap kqawn noeng ce a sai peek awhtaw –
24 на нас, що їх і покликав не тільки від юдеїв, але й від поган.
Judakhqi ven doeng awhkawng am nawh Gentelkhqi ven awhkawng awm ak khy ningnih vetaw ikawmyihna ni awmnaak kaw?
25 Як і в Осії Він говорить: „Назву Своїм наро́дом не людей Моїх, і не улю́блену — улю́бленою,
Hosea awh vemyihna kqan hawh hy: “Kak thlang na amak awmkhqi ce ‘kak thlangkhqi” tinawh khy kawng nyng saw; am ka lungnaak nu ce ‘ka lungnaak,’ tina kawng nyng”
26 і на місці, де сказано їм: Ви не Мій наро́д, там на́звані будуть синами Бога Живого!“
nangmih kai ak thlangkhqi amni,’ tinawh ak khynaak hun qoe qoe awh, a mingmih ce ‘Ak hqing Khawsa cakhqi,’ tinawh khy kawm uh,” tinawh kqawn hy.
27 А Ісая взиває про Ізраїля: „Коли б число синів Ізра́їлевих було, як мо́рський пісок, то тільки останок спасеться,
Isaiah ingawm Israelkhqi awh vemyihna anak kqawn bai hy: “Israel thlangkhqi ve tuicunli a keng awhkaw dizui zah law u seiawm, ak syng tloek doeng ni a hul hly.
28 бо вирок закінчений та скорочений у праведності учинить Господь на землі!“
Ikawtih Bawipa ing khawmdek khanawh awideng kawmsaw ang tawnna a dytnaak ce pha sak kaw,” tihy.
29 І як Ісая віщував: „Коли б Госпо́дь Савао́т не лишив нам насіння, то ми стали б, як Содо́м, і подібні були б до Гомо́рри!“
Isaiah ing lamma na vemyihna kqawn bai hy: “Bawipa ing cadilkhqi ve a ma hlyn mantaw, ningnih ve Sodom khaw amyihna ni awm kawm usaw, Gomora khaw amyihna ni ni awm hly hawh uhy,” tinawh kqawn hy.
30 Що ж скажемо? Що погани, які не шукали праведности, досягли праведности, тієї праведности, що від віри,
Cawhtaw ikawmyihna ni ti lah voei? Dyngnaak amak hquut Gentelkhqi ing cangnaak ak caming dyngnaak ce hu uhy,
31 а Ізраїль, що шукав Закона праведности, не досяг Закону праведности.
cehlai dyngnaak ham anaa ak hquut Israelkhqi ingtaw am hu uhy.
32 Чому́? Бо шукали не з віри, але якби з учинків Зако́ну; вони бо спіткнулись об камінь спотика́ння,
Ikawtih a mami huh? Cangnaak ing a hquut kaana bibinaak ing ami hquut a dawngawh “Bahnaak lung,” awh bah uhy.
33 як написано: „Ось Я кладу́ на Сіоні камінь спотика́ння та скелю спокуси, і кожен, хто вірує в Нього, не посоро́миться!“
Toek lah, bahnaak aham ingkaw tluuknaak aham Zion awh lung ta nyng, u awm ce ak ypnaak thlang taw ityk awh awm chah am phyi kaw,” tinawh qee hyt awm hawh hy.
