< До римлян 7 >

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?
ហេ ភ្រាត្ឫគណ វ្យវស្ថាវិទះ ប្រតិ មមេទំ និវេទនំ។ វិធិះ កេវលំ យាវជ្ជីវំ មានវោបយ៌្យធិបតិត្វំ ករោតីតិ យូយំ កិំ ន ជានីថ?
2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
យាវត្កាលំ បតិ រ្ជីវតិ តាវត្កាលម៑ ឩឍា ភាយ៌្យា វ្យវស្ថយា តស្មិន៑ ពទ្ធា តិឞ្ឋតិ កិន្តុ យទិ បតិ រ្ម្រិយតេ តហ៌ិ សា នារី បត្យុ រ្វ្យវស្ថាតោ មុច្យតេ។
3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.
ឯតត្ការណាត៑ បត្យុជ៌ីវនកាលេ នារី យទ្យន្យំ បុរុឞំ វិវហតិ តហ៌ិ សា វ្យភិចារិណី ភវតិ កិន្តុ យទិ ស បតិ រ្ម្រិយតេ តហ៌ិ សា តស្យា វ្យវស្ថាយា មុក្តា សតី បុរុឞាន្តរេណ វ្យូឍាបិ វ្យភិចារិណី ន ភវតិ។
4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
ហេ មម ភ្រាត្ឫគណ, ឦឝ្វរនិមិត្តំ យទស្មាកំ ផលំ ជាយតេ តទត៌្ហំ ឝ្មឝានាទ៑ ឧត្ថាបិតេន បុរុឞេណ សហ យុឞ្មាកំ វិវាហោ យទ៑ ភវេត៑ តទត៌្ហំ ខ្រីឞ្ដស្យ ឝរីរេណ យូយំ វ្យវស្ថាំ ប្រតិ ម្ឫតវន្តះ។
5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.
យតោៜស្មាកំ ឝារីរិកាចរណសមយេ មរណនិមិត្តំ ផលម៑ ឧត្បាទយិតុំ វ្យវស្ថយា ទូឞិតះ បាបាភិលាឞោៜស្មាកម៑ អង្គេឞុ ជីវន៑ អាសីត៑។
6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
កិន្តុ តទា យស្យា វ្យវស្ថាយា វឝេ អាស្មហិ សាម្ប្រតំ តាំ ប្រតិ ម្ឫតត្វាទ៑ វយំ តស្យា អធីនត្វាត៑ មុក្តា ឥតិ ហេតោរីឝ្វរោៜស្មាភិះ បុរាតនលិខិតានុសារាត៑ ន សេវិតវ្យះ កិន្តុ នវីនស្វភាវេនៃវ សេវិតវ្យះ
7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
តហ៌ិ វយំ កិំ ព្រូមះ? វ្យវស្ថា កិំ បាបជនិកា ភវតិ? នេត្ថំ ភវតុ។ វ្យវស្ថាម៑ អវិទ្យមានាយាំ បាបំ កិម៑ ឥត្យហំ នាវេទំ; កិញ្ច លោភំ មា កាឞ៌ីរិតិ ចេទ៑ វ្យវស្ថាគ្រន្ថេ លិខិតំ នាភវិឞ្យត៑ តហ៌ិ លោភះ កិម្ភូតស្តទហំ នាជ្ញាស្យំ។
8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
កិន្តុ វ្យវស្ថយា បាបំ ឆិទ្រំ ប្រាប្យាស្មាកម៑ អន្តះ សវ៌្វវិធំ កុត្សិតាភិលាឞម៑ អជនយត៑; យតោ វ្យវស្ថាយាម៑ អវិទ្យមានាយាំ បាបំ ម្ឫតំ។
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
អបរំ បូវ៌្វំ វ្យវស្ថាយាម៑ អវិទ្យមានាយាម៑ អហម៑ អជីវំ តតះ បរម៑ អាជ្ញាយាម៑ ឧបស្ថិតាយាម៑ បាបម៑ អជីវត៑ តទាហម៑ អម្រិយេ។
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
ឥត្ថំ សតិ ជីវននិមិត្តា យាជ្ញា សា មម ម្ឫត្យុជនិកាភវត៑។
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
យតះ បាបំ ឆិទ្រំ ប្រាប្យ វ្យវស្ថិតាទេឝេន មាំ វញ្ចយិត្វា តេន មាម៑ អហន៑។
12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
អតឯវ វ្យវស្ថា បវិត្រា, អាទេឝឝ្ច បវិត្រោ ន្យាយ្យោ ហិតការី ច ភវតិ។
13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
តហ៌ិ យត៑ ស្វយំ ហិតក្ឫត៑ តត៑ កិំ មម ម្ឫត្យុជនកម៑ អភវត៑? នេត្ថំ ភវតុ; កិន្តុ បាបំ យត៑ បាតកមិវ ប្រកាឝតេ តថា និទេឝេន បាបំ យទតីវ បាតកមិវ ប្រកាឝតេ តទត៌្ហំ ហិតោបាយេន មម មរណម៑ អជនយត៑។
14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.
វ្យវស្ថាត្មពោធិកេតិ វយំ ជានីមះ កិន្ត្វហំ ឝារីរតាចារី បាបស្យ ក្រីតកិង្ករោ វិទ្យេ។
15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.
យតោ យត៑ កម៌្ម ករោមិ តត៑ មម មនោៜភិមតំ នហិ; អបរំ យន៑ មម មនោៜភិមតំ តន្ន ករោមិ កិន្តុ យទ៑ ឫតីយេ តត៑ ករោមិ។
16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
តថាត្វេ យន៑ មមានភិមតំ តទ៑ យទិ ករោមិ តហ៌ិ វ្យវស្ថា សូត្តមេតិ ស្វីករោមិ។
17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
អតឯវ សម្ប្រតិ តត៑ កម៌្ម មយា ក្រិយត ឥតិ នហិ កិន្តុ មម ឝរីរស្ថេន បាបេនៃវ ក្រិយតេ។
18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.
យតោ មយិ, អត៌្ហតោ មម ឝរីរេ, កិមប្យុត្តមំ ន វសតិ, ឯតទ៑ អហំ ជានាមិ; មមេច្ឆុកតាយាំ តិឞ្ឋន្ត្យាមប្យហម៑ ឧត្តមកម៌្មសាធនេ សមត៌្ហោ ន ភវាមិ។
19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
យតោ យាមុត្តមាំ ក្រិយាំ កត៌្តុមហំ វាញ្ឆាមិ តាំ ន ករោមិ កិន្តុ យត៑ កុត្សិតំ កម៌្ម កត៌្តុម៑ អនិច្ឆុកោៜស្មិ តទេវ ករោមិ។
20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
អតឯវ យទ្យត៑ កម៌្ម កត៌្តុំ មមេច្ឆា ន ភវតិ តទ៑ យទិ ករោមិ តហ៌ិ តត៑ មយា ន ក្រិយតេ, មមាន្តវ៌ត៌្តិនា បាបេនៃវ ក្រិយតេ។
21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
ភទ្រំ កត៌្តុម៑ ឥច្ឆុកំ មាំ យោ ៜភទ្រំ កត៌្តុំ ប្រវត៌្តយតិ តាទ្ឫឝំ ស្វភាវមេកំ មយិ បឝ្យាមិ។
22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,
អហម៑ អាន្តរិកបុរុឞេណេឝ្វរវ្យវស្ថាយាំ សន្តុឞ្ដ អាសេ;
23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.
កិន្តុ តទ្វិបរីតំ យុធ្យន្តំ តទន្យមេកំ ស្វភាវំ មទីយាង្គស្ថិតំ ប្របឝ្យាមិ, ស មទីយាង្គស្ថិតបាបស្វភាវស្យាយត្តំ មាំ កត៌្តុំ ចេឞ្ដតេ។
24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?
ហា ហា យោៜហំ ទុព៌្ហាគ្យោ មនុជស្តំ មាម៑ ឯតស្មាន៑ ម្ឫតាច្ឆរីរាត៑ កោ និស្តារយិឞ្យតិ?
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.
អស្មាកំ ប្រភុណា យីឝុខ្រីឞ្ដេន និស្តារយិតារម៑ ឦឝ្វរំ ធន្យំ វទាមិ។ អតឯវ ឝរីរេណ បាបវ្យវស្ថាយា មនសា តុ ឦឝ្វរវ្យវស្ថាយាះ សេវនំ ករោមិ។

< До римлян 7 >