До римлян 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

Ou vocês não sabem, irmãos (pois falo com homens que conhecem a lei), que a lei tem domínio sobre um homem durante todo o tempo em que ele vive?

2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

Pois a mulher que tem marido está vinculada pela lei ao marido enquanto ele vive, mas se o marido morre, ela é exonerada da lei do marido.

3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

Então, se, enquanto o marido viver, ela for unida a outro homem, ela será chamada de adúltera. Mas se o marido morre, ela está livre da lei, de modo que não é adúltera, embora esteja unida a outro homem.

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

Portanto, meus irmãos, vocês também foram feitos mortos para a lei através do corpo de Cristo, para que fossem unidos a outro, àquele que foi ressuscitado dos mortos, para que pudéssemos produzir fruto para Deus.

5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

Pois quando estávamos na carne, as paixões pecaminosas que eram através da lei trabalharam em nossos membros para trazer frutos para a morte.

6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

Mas agora fomos liberados da lei, tendo morrido para aquilo em que fomos mantidos; para que servíssemos em novidade de espírito, e não na antiguidade da letra.

7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

O que devemos dizer então? A lei é pecado? Que nunca seja! No entanto, eu não teria conhecido o pecado a não ser através da lei. Pois eu não teria conhecido a cobiça se a lei não tivesse dito: “Você não cobiçará”.

8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

Mas o pecado, encontrando ocasião através do mandamento, produziu em mim todo tipo de cobiça. Pois, além da lei, o pecado está morto.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Uma vez eu estava vivo fora da lei, mas quando o mandamento veio, o pecado reviveu e eu morri.

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

O mandamento que era para a vida, isto eu descobri que era para a morte;

11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

para o pecado, encontrando ocasião através do mandamento, me enganou, e através dele me matou.

12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

Portanto, a lei é de fato santa, e o mandamento santo, justo e bom.

13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

Então o que é bom se tornou morte para mim? Que nunca venha a ser! Mas o pecado, para que se pudesse demonstrar que era pecado, estava produzindo em mim a morte através daquilo que é bom; para que através do mandamento o pecado se tornasse excessivamente pecaminoso.

14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

Pois sabemos que a lei é espiritual, mas eu sou carnal, vendido sob o pecado.

15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

Pois eu não entendo o que estou fazendo. Pois não pratico o que desejo fazer; mas o que odeio, que eu faço.

16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

Mas se o que eu não desejo, que eu faço, eu consinto com a lei que ela é boa.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Portanto, agora não sou mais eu que o faço, mas o pecado que habita em mim.

18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

Pois eu sei que em mim, isto é, em minha carne, não habita nada de bom. Pois o desejo está presente comigo, mas não o encontro fazendo o que é bom.

19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

Pelo bem que desejo, não o faço; mas pelo mal que não desejo, que pratico.

20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Mas se o que eu não desejo, que eu faço, não sou mais eu que o faço, mas o pecado que habita em mim.

21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

Então eu encontro a lei que, enquanto desejo fazer o bem, o mal está presente.

22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

Pois eu me deleito na lei de Deus depois da pessoa interior,

23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

mas vejo uma lei diferente em meus membros, lutando contra a lei de minha mente, e me levando ao cativeiro sob a lei do pecado que está em meus membros.

24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

Que homem miserável eu sou! Quem me livrará do corpo desta morte?

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

Agradeço a Deus através de Jesus Cristo, nosso Senhor! Então, com a mente, eu mesmo sirvo à lei de Deus, mas com a carne, a lei do pecado.