До римлян 7
1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?
兄弟よ、なんぢら知らぬか、（われ律法を知る者に語る）律法は人の生ける間のみ之に主たるなり。
2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
夫ある婦は律法によりて夫の生ける中は之に縛らる。然れど夫 死なば夫の律法より解かるるなり。
3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.
されば夫の生ける中に他の人に適かば淫婦と稱へらるれど、夫 死なばその律法より解放さるる故に、他の人に適くとも淫婦とはならぬなり。
4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
わが兄弟よ、斯くのごとく汝 等もキリストの體により律法に就きて死にたり。これ他の者、すなはち死人の中より甦へらせられ給ひし者に適き、神のために實を結ばん爲なり。
5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.
われら肉に在りしとき、律法に由れる罪の情は我らの肢體のうちに働きて、死のために實を結ばせたり。
6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
されど縛られたる所に就きて我等いま死にて律法より解かれたれば、儀文の舊きによらず、靈の新しきに從ひて事ふることを得るなり。
7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
さらば何をか言はん、律法は罪なるか、決して然らず、律法に由らでは、われ罪を知らず、律法に『貪る勿れ』と言はずば、慳貪を知らざりき。
8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
されど罪は機に乘じ誡命によりて各樣の慳貪を我がうちに起せり、律法なくば罪は死にたるものなり。
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
われ曾て律法なくして生きたれど、誡命きたりし時に罪は生き、我は死にたり。
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
而して我は生命にいたるべき誡命の反つて死に到らしむるを見出せり。
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
これ罪は機に乘じ誡命によりて我を欺き、かつ之によりて我を殺せり。
12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
それ律法は聖なり、誡命もまた聖にして正しく、かつ善なり。
13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
されば善なるもの我に死となりたるか。決して然らず、罪は罪たることの現れんために、善なる者によりて我が内に死を來らせたるなり。これ誡命によりて罪の甚だしき惡とならん爲なり。
14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.
われら律法は靈なるものと知る、されど我は肉なる者にて罪の下に賣られたり。
15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.
わが行ふことは我しらず、我が欲する所は之をなさず、反つて我が憎むところは之を爲すなり。
16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
わが欲せぬ所を爲すときは律法の善なるを認む。
17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
然れば之を行ふは我にあらず、我が中に宿る罪なり。
18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.
我はわが中、すなわち我が肉のうちに善の宿らぬを知る、善を欲すること我にあれど、之を行ふ事なければなり。
19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
わが欲する所の善は之をなさず、反つて欲せぬ所の惡は之をなすなり。
20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
我もし欲せぬ所の事をなさば、之を行ふは我にあらず、我が中に宿る罪なり。
21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
然れば善をなさんと欲する我に惡ありとの法を、われ見出せり。
22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,
われ中なる人にては神の律法を悦べど、
23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.
わが肢體のうちに他の法ありて、我が心の法と戰ひ、我を肢體の中にある罪の法の下に虜とするを見る。
24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?
噫われ惱める人なるかな、此の死の體より我を救はん者は誰ぞ。
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.
我らの主イエス・キリストに頼りて神に感謝す、然れば我みづから心にては神の律法につかへ、内にては罪の法に事ふるなり。
