До римлян 7

1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?

Ou bien ignorez-vous, frères (car je parle à des gens qui connaissent la loi), que la loi n'a puissance sur l'homme que pendant qu'il vit?

2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.

En effet la femme mariée est liée par la loi à son mari tant qu'il vit, mais si le mari vient à mourir, elle est dégagée de la loi qui la liait au mari.

3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.

C'est pourquoi, pendant la vie du mari, elle méritera le nom d'adultère si elle se donne à un autre mari; mais si son mari vient à mourir, elle est affranchie de la loi, en sorte qu'elle n'est pas adultère en se donnant à un autre mari.

4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.

Ainsi donc, vous aussi, mes frères, vous avez été mis à mort en ce qui concerne la loi par le moyen du corps de Christ, pour que vous vous donniez à un autre, à celui qui est ressuscité d'entre les morts afin que nous portions des fruits pour Dieu;

5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.

car lorsque nous vivions dans la chair, les passions des péchés provoquées par la loi agissaient dans nos membres, de manière à porter des fruits pour la mort.

6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.

Mais maintenant nous avons été dégagés de la loi, en mourant à ce qui nous retenait captifs, en sorte que nous servons sous le régime nouveau de l'Esprit et non sous le régime ancien de la lettre.

7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.

Que dirons-nous donc? Que la loi est un principe de péché? Loin de nous cette pensée! Cependant je n'aurais pas connu le péché sans l'entremise de la loi; et en effet je ne connaîtrais pas la convoitise, si la loi ne disait: « Tu ne convoiteras point. »

8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.

Mais le péché saisissant l'occasion a développé en moi, grâce à ce commandement, toute sorte de convoitise; car sans la loi le péché est mort.

9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,

Pour moi, je vivais une fois sans la loi; mais quand le commandement est survenu, le péché a repris vie,

10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,

et moi je suis mort, et le commandement qui conduit à la vie s'est précisément trouvé pour moi conduire à la mort;

11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.

car le péché saisissant l'occasion m'a trompé par le moyen du commandement, et m'a fait mourir par son moyen.

12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.

Ainsi, la loi, il est vrai, est sainte, et le commandement est saint, juste et bon…

13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.

Ce qui est bon est-il donc devenu pour moi une cause de mort? Loin de nous cette pensée! Mais c'est le péché; afin qu'il se manifestât comme péché en se servant de ce qui est bon pour me donner la mort, et qu'ainsi le péché devînt, par le moyen du commandement, excessivement pécheur.

14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.

Nous savons en effet que la loi est spirituelle, mais, pour moi, je suis charnel, vendu au péché;

15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.

en effet je ne sais pas ce que je fais, car je n'exécute point ce que je veux, mais c'est ce que je hais que je pratique.

16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,

Or, si c'est ce que je ne veux pas que je pratique, je conviens avec la loi qu'elle est bonne.

17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Mais maintenant ce n'est plus moi qui fais cela, mais c'est le péché qui habite en moi;

18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.

car je sais qu'en moi, c'est-à-dire, en ma chair, il n'habite pas de bien; en effet, vouloir le bien m'est naturel, mais ce qui ne l'est pas, c'est de le faire;

19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.

car le bien que je veux, je ne le pratique pas, mais c'est le mal que je ne veux pas, que j'exécute.

20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.

Or, si c'est ce que je ne veux pas, que je pratique, ce n'est plus moi qui le fais, mais c'est le péché qui habite en moi.

21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.

Je trouve donc en moi cette loi: que, lorsque je veux pratiquer le bien, c'est le mal qui m'est naturel;

22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,

en effet j'acquiesce avec joie, à la loi de l'intelligence, selon l'homme intérieur,

23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.

mais je vois une loi différente dans mes membres, laquelle lutte contre la loi de mon intelligence et me rend captif de la loi du péché qui est dans mes membres.

24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?

Malheureux homme que je suis! Qui me délivrera du corps sujet à cette mort?

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.

Grâces soient rendues à Dieu par Jésus-Christ notre Seigneur! Ainsi donc, laissé à moi-même, je m'asservis, il est vrai par l'intelligence, à la loi de Dieu, mais par la chair à la loi du péché.