До римлян 7
1 Чи ви не знаєте, браття, — бо говорю́ тим, хто знає Закона, — що Зако́н панує над люди́ною, поки вона живе?
ⲁ̅ⲏ̅ ⲉⲧⲉⲧⲛ̅ⲟ ⲛ̅ⲁⲧⲥⲟⲟⲩⲛ ⲛⲉⲥⲛⲏⲩ ⲉⲓ̈ϣⲁϫⲉ ⲅⲁⲣ ⲙⲛ̅ⲛⲉⲧⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ. ϫⲉ ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲟ ⲛ̅ϫⲟⲉⲓⲥ ⲉⲡⲣⲱⲙⲉ ⲛ̅ⲟⲩⲟⲉⲓϣ ⲛⲓⲙ ⲉϥⲟⲛϩ̅.
2 Бо замі́жня жінка, поки живе чоловік, прив'язана до нього Законом; а коли помре чоловік, вона звільняється від закону чоловіка.
ⲃ̅ⲧⲉⲥϩⲓⲙⲉ ⲅⲁⲣ ⲉⲧϩⲙⲟⲟⲥ ⲙⲛ̅ϩⲁⲓ̈ ⲥⲙⲏⲣ ⲉⲡⲉⲥϩⲁⲓ̈ ⲉⲧⲟⲛϩ̅ ϩⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ. ⲉⲣϣⲁⲛⲡⲉⲥϩⲁⲓ̈ ⲇⲉ ⲙⲟⲩ ⲁⲥⲟⲩⲱⲥϥ̅ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡϩⲁⲓ̈.
3 Тому то, поки живе чоловік, вона буде вважатися перелю́бницею, якщо стане дружи́ною іншому чоловікові; коли ж чоловік помре, вона вільна від Зако́ну, і не буде перелю́бницею, якщо стане за дружи́ну іншому чоловікові.
ⲅ̅ⲁⲣⲁ ϭⲉ ⲉⲣⲉⲡϩⲁⲓ̈ ⲟⲛϩ̅ ⲥⲉⲛⲁⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲛ̅ⲟⲉⲓⲕ ⲉⲥϣⲁⲛϩⲙⲟⲟⲥ ⲙⲛ̅ⲕⲉϩⲁⲓ̈. ⲉⲣϣⲁⲛⲡϩⲁⲓ̈ ⲇⲉ ⲙⲟⲩ ⲟⲩⲣⲙ̅ϩⲏ ⲧⲉ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲉⲧⲙ̅ⲧⲣⲉⲩⲙⲟⲩⲧⲉ ⲉⲣⲟⲥ ϫⲉ ⲛ̅ⲟⲉⲓⲕ ⲉⲥϣⲁⲛϩⲙⲟⲟⲥ ⲙⲛ̅ⲕⲉϩⲁⲓ̈.
4 Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
ⲇ̅ϩⲱⲥⲧⲉ ⲛⲁⲥⲛⲏⲩ ⲁⲧⲉⲧⲛ̅ⲙⲟⲩ ϩⲱⲧⲧⲏⲩⲧⲛ̅ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ϩⲓⲧⲙ̅ⲡⲥⲱⲙⲁ ⲛ̅ⲓ̅ⲥ̅ ⲡⲉⲭ̅ⲥ̅ ⲉⲧⲣⲉⲧⲛ̅ϣⲱⲡⲉ ⲛ̅ⲕⲉⲟⲩⲁ ⲡⲉⲛⲧⲁϥⲧⲱⲟⲩⲛ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲛ̅ⲛⲉⲧⲙⲟⲟⲩⲧ. ϫⲉ ⲉⲛⲉϯⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ.
5 Бо коли ми жили за ті́лом, то при́страсті гріховні, що похо́дять від Закону, ді́яли в наших членах, щоб прино́сити плід смерти.
ⲉ̅ⲛ̅ⲛⲉϩⲟⲟⲩ ⲅⲁⲣ ⲉⲛϩⲛ̅ⲧⲥⲁⲣⲝ̅ ⲙ̅ⲡⲁⲑⲟⲥ ⲛ̅ⲛ̅ⲛⲟⲃⲉ ⲛⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲛⲉⲩⲉⲛⲉⲣⲅⲉⲓ ⲡⲉ ϩⲛ̅ⲛⲉⲛⲙⲉⲗⲟⲥ ⲉⲧⲣⲉⲛϯⲕⲁⲣⲡⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲙⲟⲩ.
6 А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
ⲋ̅ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲉⲁⲛⲙⲟⲩ ⲁⲛⲟⲩⲱⲥϥ̅ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲡⲁⲓ̈ ⲉⲛⲉⲩⲁⲙⲁϩⲧⲉ ⲙ̅ⲙⲟⲛ ⲛ̅ϩⲏⲧϥ̅. ϩⲱⲥⲧⲉ ⲉⲧⲣⲉⲛⲣ̅ϩⲙ̅ϩⲁⲗ ⲛ̅ⲟⲩⲙⲛ̅ⲧⲃⲣ̅ⲣⲉ ⲙ̅ⲡ̅ⲛ̅ⲁ̅ ϩⲛ̅ⲟⲩⲙⲛ̅ⲧⲁⲥ ⲁⲛ ⲙ̅ⲡⲉⲥϩⲁⲓ̈.
7 Що ж скажемо? Чи Зако́н — то гріх? Зо́всім ні! Але я не пізнав гріха, як тільки через Зако́н, бо я не знав би пожадливости, коли б Закон не наказував: „Не пожада́й“.
ⲍ̅ⲟⲩ ϭⲉ ⲡⲉⲧⲛⲛⲁϫⲟⲟϥ ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲡⲉ ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲛ̅ⲛⲉⲥϣⲱⲡⲉ. ⲁⲗⲗⲁ ⲙ̅ⲡⲓⲥⲟⲩⲛ̅ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲉⲓⲙⲏⲧⲉⲓ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ. ⲛⲉⲓ̈ⲥⲟⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲡⲉ ⲛ̅ⲧⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓⲁ ⲛ̅ⲥⲁⲃⲏⲗ ϫⲉ ⲁⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ϫⲟⲟⲥ ϫⲉ ⲛ̅ⲛⲉⲕⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓ.
8 Але гріх, узявши при́від від заповіді, зробив у мені всяку пожадливість, бо без Закону гріх мертвий.
ⲏ̅ⲁⲡⲛⲟⲃⲉ ⲇⲉ ϫⲓ ⲛ̅ⲟⲩⲁⲫⲟⲣⲙⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲛ̅ⲧⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲁϥⲣ̅ϩⲱⲃ ϩⲣⲁⲓ̈ ⲛ̅ϩⲏⲧ ⲉⲉⲡⲓⲑⲩⲙⲓⲁ ⲛⲓⲙ. ⲁϫⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲅⲁⲣ ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲙⲟⲟⲩⲧ.
9 А я колись жив без Закону, але, коли прийшла заповідь, то гріх ожив,
ⲑ̅ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ⲛⲉⲉⲓⲟⲛϩ̅ ⲁϫⲛ̅ⲛⲟⲙⲟⲥ ⲛ̅ⲟⲩⲟⲩⲟⲉⲓϣ ⲡⲉ. ⲛ̅ⲧⲉⲣⲉⲥⲉⲓ ⲇⲉ ⲛ̅ϭⲓⲧⲉⲛⲧⲟⲗⲏ. ⲁⲡⲛⲟⲃⲉ ⲱⲛϩ̅.
10 а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
ⲓ̅ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ⲁⲓ̈ⲙⲟⲩ. ⲁⲩϩⲉ ⲉϯⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲉⲧϣⲟⲟⲡ ⲉⲩⲱⲛϩ̅ ⲉⲩⲙⲟⲩ ⲛⲁⲓ̈.
11 бо гріх, узявши причину від заповіді, звів мене, і нею вмертви́в.
ⲓ̅ⲁ̅ⲉⲁⲡⲛⲟⲃⲉ ⲅⲁⲣ ϫⲓ ⲛ̅ⲟⲩⲁⲫⲟⲣⲙⲏ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧⲥ̅ ⲛⲧⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲁϥⲉⲝⲁⲡⲁⲧⲁ ⲙ̅ⲙⲟⲓ̈. ⲁⲩⲱ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲓⲧⲟⲟⲧⲥ̅ ⲁϥⲙⲟⲟⲩⲧ.
12 Тому́ то Зако́н святий, і заповідь свята, і праведна, і добра.
ⲓ̅ⲃ̅ϩⲱⲥⲧⲉ ϭⲉ ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲟⲩⲁⲁⲃ ⲁⲩⲱ ⲧⲉⲛⲧⲟⲗⲏ ⲟⲩⲁⲁⲃ. ⲟⲩⲇⲓⲕⲁⲓⲟⲛ ⲧⲉ. ⲁⲩⲱ ⲟⲩⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲧⲉ
13 Тож чи добре стало мені смертю? Зо́всім ні! Але гріх, щоб стати гріхом, приніс мені смерть добром, щоб гріх став мі́цно грі́шний через за́повідь.
ⲓ̅ⲅ̅ⲛ̅ⲧⲁⲡⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ϭⲉ ϣⲱⲡⲉ ⲛⲁⲓ̈ ⲉⲩⲙⲟⲩ ⲛ̅ⲛⲉⲥϣⲱⲡⲉ. ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲡⲉ ϫⲉⲕⲁⲁⲥ ⲉϥⲉⲟⲩⲱⲛϩ̅ ⲉⲃⲟⲗ ϫⲉ ⲟⲩⲛⲟⲃⲉ ⲡⲉ ϩⲓⲧⲙ̅ⲡⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲉϥⲣ̅ϩⲱⲃ ⲛⲁⲓ̈ ⲉⲡⲙⲟⲩ. ϫⲉⲕⲁⲁⲥ ⲉⲣⲉⲡⲛⲟⲃⲉ ⲣ̅ϩⲟⲩⲉⲣⲉϥⲣ̅ⲛⲟⲃⲉ ϩⲓⲧⲛ̅ⲧⲉⲛⲧⲟⲗⲏ·
14 Бо ми знаємо, що Зако́н духовний, а я тіле́сний, про́даний під гріх.
ⲓ̅ⲇ̅ⲧⲛ̅ⲥⲟⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ϫⲉ ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲟⲩⲡ̅ⲛ̅ⲁ̅ⲧⲓⲕⲟⲥ ⲡⲉ ⲁⲛⲟⲕ ⲇⲉ ⲁⲛⲅ̅ⲟⲩⲥⲁⲣⲕⲓⲕⲟⲥ ⲉⲓ̈ⲧⲟ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲁⲡⲛⲟⲃⲉ.
15 Бо що́ я виконую, не розумію; я бо чиню не те, що́ хочу, але що́ нена́виджу, те я роблю́.
ⲓ̅ⲉ̅ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲅⲁⲣ ⲙ̅ⲙⲟϥ ⲛ̅ϯⲥⲟⲟⲩⲛ ⲙ̅ⲙⲟϥ ⲁⲛ. ⲙ̅ⲡⲉϯⲟⲩⲁϣϥ̅ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ. ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲉϯⲙⲟⲥⲧⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ ⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ.
16 А коли роблю́ те, чого я не хо́чу, то згоджуюсь із Законом, що він добрий,
ⲓ̅ⲋ̅ⲉϣϫⲉⲙ̅ⲡⲉϯⲟⲩⲁϣϥ̅ ⲇⲉ ⲁⲛ ⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ. ϯϫⲱ ⲙ̅ⲙⲟⲥ ⲉⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ϫⲉ ⲛⲁⲛⲟⲩϥ.
17 а тому вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
ⲓ̅ⲍ̅ⲧⲉⲛⲟⲩ ⲇⲉ ⲛⲁⲛⲟⲕ ⲁⲛ ϭⲉ ⲡⲉⲧⲣ̅ϩⲱⲃ ⲉⲣⲟϥ. ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲡⲉ ⲉⲧⲟⲩⲏϩ ⲛ̅ϩⲏⲧ.
18 Знаю бо, що не живе в мені, цебто в тілі моїм, добре; бо бажа́ння лежить у мені, але щоб виконати добре, того не знахо́джу.
ⲓ̅ⲏ̅ϯⲥⲟⲟⲩⲛ ⲅⲁⲣ ϫⲉ ⲙⲛ̅ⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲟⲩⲏϩ ⲛ̅ϩⲏⲧ ⲉⲧⲉⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉ ϩⲛ̅ⲧⲁⲥⲁⲣⲝ̅. ⲡⲟⲩⲱϣ ⲅⲁⲣ ϥⲕⲏ ⲛⲁⲓ̈ ⲉϩⲣⲁⲓ̈. ⲡⲉⲣϩⲱⲃ ⲇⲉ ⲉⲡⲡⲉⲧⲛⲁⲛⲟⲩϥ ⲙ̅ⲙⲟⲛ.
19 Бо не роблю́ я доброго, що хочу, але зле, чого не хочу, це чиню.
ⲓ̅ⲑ̅ⲙ̅ⲡⲁⲅⲁⲑⲟⲛ ⲅⲁⲣ ⲁⲛ ⲉϯⲟⲩⲁϣϥ̅ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ. ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲡⲉⲑⲟⲟⲩ ⲉⲧⲉⲛ̅ϯⲟⲩⲁϣϥ̅ ⲁⲛ ⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ.
20 Коли ж я роблю́ те, чого не хочу, то вже не я це виконую, але гріх, що живе в мені.
ⲕ̅ⲉϣϫⲉⲙ̅ⲡⲉϯⲟⲩⲁϣϥ̅ ⲁⲛ ⲡⲁⲓ̈ ⲡⲉϯⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ. ⲉⲓ̈ⲉ ⲛ̅ⲁⲛⲟⲕ ⲁⲛ ϭⲉ ⲡⲉⲧⲉⲓⲣⲉ ⲙ̅ⲙⲟϥ. ⲁⲗⲗⲁ ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲡⲉ ⲉⲧⲟⲩⲏϩ ϩⲣⲁⲓ̈ ⲛ̅ϩⲏⲧ.
21 Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
ⲕ̅ⲁ̅ϯϩⲏⲩ ⲛ̅ⲧⲟⲟⲩⲛ ⲉⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲉⲛϥ̅ϣⲟⲟⲡ ⲛⲁⲓ̈ ⲁⲛ. ⲡⲉⲧⲟⲩⲉϣⲣ̅ⲡⲉⲧⲛⲁⲛⲟⲩϥ ϫⲉ ⲡ̅ⲡⲉⲑⲟⲟⲩ ⲕⲏ ⲛⲁⲓ̈ ⲉϩⲣⲁⲓ̈·
22 Бо маю задово́лення в Законі Божому за вну́трішнім чолові́ком,
ⲕ̅ⲃ̅ϯϩⲏⲇⲁⲛⲉ ⲅⲁⲣ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ⲕⲁⲧⲁⲡⲣⲱⲙⲉ ⲉⲧϩⲓϩⲟⲩⲛ.
23 та бачу інший зако́н у членах своїх, що воює проти закону мого розуму, і поло́нить мене законом гріховним, що знахо́диться в членах моїх.
ⲕ̅ⲅ̅ϯⲛⲁⲩ ⲇⲉ ⲉⲕⲉⲛⲟⲙⲟⲥ ϩⲛ̅ⲛⲁⲙⲉⲗⲟⲥ ⲉϥϯ ⲟⲩⲃⲉⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲁϩⲏⲧ ⲁⲩⲱ ⲉϥⲁⲓⲭⲙⲁⲗⲱⲧⲓⲍⲉ ⲙ̅ⲙⲟⲓ̈ ϩⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲃⲉ ⲡⲁⲓ̈ ⲉⲧϣⲟⲟⲡ ϩⲛ̅ⲛⲁⲙⲉⲗⲟⲥ.
24 Нещасна я люди́на! Хто мене ви́зволить від тіла цієї смерти?
ⲕ̅ⲇ̅ⲡⲧⲁⲗⲁⲓⲡⲱⲣⲟⲥ ⲁⲛⲟⲕ ⲡⲣⲱⲙⲉ ⲛⲓⲙ ⲡⲉⲧⲛⲁⲛⲁϩⲙⲉⲧ ⲉⲃⲟⲗ ϩⲙ̅ⲡⲥⲱⲙⲁ ⲙ̅ⲡⲉⲓ̈ⲙⲟⲩ·
25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.
ⲕ̅ⲉ̅ⲡⲉϩⲙⲟⲧ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ ϣⲏⲡ ϩⲓⲧⲛ̅ⲓ̅ⲥ̅ ⲡⲉⲭ̅ⲥ̅ ⲡⲉⲛϫⲟⲉⲓⲥ· ⲁⲣⲁ ϭⲉ ⲁⲛⲟⲕ ϩⲣⲁⲓ̈ ⲙⲉⲛ ϩⲙ̅ⲡⲁϩⲏⲧ ϯⲟ ⲛ̅ϩⲙ̅ϩⲁⲗ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲩⲧⲉ. ϩⲛ̅ⲧⲁⲥⲁⲣⲝ̅ ⲇⲉ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲙⲟⲥ ⲙ̅ⲡⲛⲟⲃⲉ.
