До римлян 6
1 Що ж скажемо? Позоста́немся в гріху́, щоб благодать примно́жилась? Зо́всім ні!
What shall we say then? Shall we continue in sin, that favour may abound?
2 Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
By no means. How shall we, that are dead to sin, live any longer therein?
3 Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися?
Know ye not, that so many of us as were baptized into Yahushua the Messiah were baptized into his death?
4 Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обно́вленні життя.
Therefore we are buried with him by baptism into death: that like as the Messiah was raised up from the dead by the glory of the Father, even so we also should walk in newness of life.
5 Бо коли ми з'єдна́лися подо́бою смерти Його, то з'єднаємось і подобою воскре́сення,
For if we have been planted together in the likeness of his death, we shall be also in the likeness of his resurrection:
6 знаючи те, що наш давній чоловік розп'я́тий із Ним, щоб зни́щилось тіло гріхо́вне, щоб не бути нам більше рабами гріха,
Knowing this, that our old man is crucified with him, that the body of sin might be destroyed, that henceforth we should not serve sin.
7 бо хто вмер, той звільни́всь від гріха!
For he that is dead is freed from sin.
8 А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним бу́демо,
Now if we be dead with the Messiah, we believe that we shall also live with him:
9 знаючи, що Христос, воскре́снувши з мертвих, уже більш не вмирає, — смерть над Ним не панує вже більше!
Knowing that the Messiah being raised from the dead dieth no more; death hath no more dominion over him.
10 Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе.
For in that he died, he died unto sin once: but in that he liveth, he liveth unto YHWH.
11 Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім.
Likewise reckon ye also yourselves to be dead indeed unto sin, but alive unto YHWH through Yahushua the Messiah our Saviour.
12 Тож нехай не панує гріх у смерте́льному вашому тілі, щоб вам слухатись його пожадли́востей,
Let not sin therefore reign in your mortal body, that ye should obey it in the lusts thereof.
13 і не віддавайте членів своїх гріхові за знаря́ддя неправедности, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, а члени ваші — Богові за знаря́ддя праведности.
Neither yield ye your members as instruments of unrighteousness unto sin: but yield yourselves unto YHWH, as those that are alive from the dead, and your members as instruments of righteousness unto YHWH.
14 Бо хай гріх не панує над вами, — ви бо не під Законом, а під благода́ттю.
For sin shall not have dominion over you: for ye are not under the law, but under favour.
15 Що ж? Чи бу́демо грішити, бо ми не під Законом, а під благода́ттю? Зо́всім ні!
What then? shall we sin, because we are not under the law, but under favour? By no means.
16 Хіба ви не знаєте, що кому віддаєте себе за рабів на по́слух, то ви й раби того, кого слухаєтесь, — або гріха на смерть, або послуху на праведність?
Know ye not, that to whom ye yield yourselves servants to obey, his servants ye are to whom ye obey; whether of sin unto death, or of obedience unto righteousness?
17 Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
But YHWH be thanked, that ye were the servants of sin, but ye have obeyed from the heart that form of doctrine which was delivered you.
18 А звільни́вшися від гріха́, стали рабами праведности.
Being then made free from sin, ye became the servants of righteousness.
19 Говорю́ я по-лю́дському, через неміч вашого тіла. Бо як ви віддавали були члени ваші за рабів нечи́стості й беззако́нню на беззако́ння, так тепер віддайте члени ваші за рабів праведности на освя́чення.
I speak after the manner of men because of the infirmity of your flesh: for as ye have yielded your members servants to uncleanness and to iniquity unto iniquity; even so now yield your members servants to righteousness unto holiness.
20 Бо коли були́ ви рабами гріха, то були вільні від праведности.
For when ye were the servants of sin, ye were free from righteousness.
21 Який же плід ви мали тоді? Такі речі, що ними соромитесь тепер, бо кінець їх — то смерть.
What fruit had ye then in those things whereof ye are now ashamed? for the end of those things is death.
