До римлян 4

1 Що ж, скажемо, знайшов Авраа́м, наш отець за тілом?

Quel avantage dirons-nous donc qu'Abraham, notre père, a obtenu selon la chair?

2 Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.

Sans doute, si Abraham a été justifié par les oeuvres, il a sujet de se glorifier; mais devant Dieu, il n'en est pas ainsi.

3 Що бо Писа́ння говорить? „Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність“.

En effet, que dit l'Écriture? «Abraham, dit-elle, crut à Dieu, et cela lui fut imputé à justice.»

4 А заплата викона́вцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

Or, celui qui fait une oeuvre, reçoit son salaire non pas comme une grâce, mais comme une chose due;

5 А тому́, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

tandis que, pour celui qui ne fait point d'oeuvre, mais qui croit en celui qui justifie l'impie, sa foi lui est imputée à justice.

6 Як і Давид називає блаженною люди́ну, якій рахує Бог праведність без діл:

C'est ainsi que David exprime le bonheur de l'homme à qui Dieu impute la justice sans les oeuvres:

7 „Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

«Heureux ceux dont les iniquités sont pardonnées, et dont les péchés sont couverts!

8 Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха́!“

Heureux l'homme à qui le Seigneur n'impute point son péché!»

9 Чи ж це блаже́нство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що „віра залічена Авраамові в праведність“.

Cette déclaration de bonheur ne concerne-t-elle donc que les circoncis? Elle est également pour les incirconcis. Nous disons, en effet, que la foi d'Abraham lui fut imputée à justice.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

Or, comment lui fut-elle imputée? Alors qu'il était circoncis, ou lorsqu'il ne l'était pas encore? Ce n'a pas été après, mais avant sa circoncision.

11 І прийняв він ознаку обрізання, — печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

Puis il reçut le signe de la circoncision, comme un sceau de la justice qu'il avait obtenue par la foi, quand il était encore incirconcis, afin qu'il fût le père de tous ceux qui ont la foi bien qu'étant incirconcis, pour que la justice leur soit imputée.

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

Il est aussi le père des circoncis, de ceux qui n'ont pas seulement reçu la circoncision, mais qui marchent sur les traces de la foi qu'avait Abraham, notre père, avant sa circoncision.

13 Бо обі́тницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Зако́ном, але праведністю віри.

En effet, la promesse d'avoir le monde pour héritage fut faite à Abraham ou à sa postérité, non pas en vertu de la loi, mais en vertu de la justice de la foi.

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Зако́ну, то спорожніла віра й зні́вечилась обі́тниця.

Car, si c'est de la loi que vient l'héritage, la foi est rendue vaine, et la promesse est annulée,

15 Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.

parce que la loi produit la colère. Mais où il n'y a point de loi, il n'y a pas non plus de transgression.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обі́тниця певна була всім нащадкам, не тільки тому́, хто з Закону, але й тому́, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

C'est donc par la foi qu'on devient héritier, afin que ce soit par grâce, et que la promesse soit assurée à toute la postérité d'Abraham, non seulement à celle qui est sous la loi, mais aussi à celle qui possède la foi d'Abraham, notre Père à tous, selon ce qui est écrit:

17 як написано: „Отцем багатьох наро́дів Я поставив тебе, “— перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

«Je t'ai établi père de beaucoup de nations» — notre père, dis-je, devant Dieu, en qui il a cru, qui donne la vie aux morts, et qui appelle les choses qui ne sont point comme si elles étaient.

18 Він — проти надії — увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: „Таке числе́нне буде насіння твоє!“

Espérant contre toute espérance, il crut, et il devint ainsi le père de beaucoup de nations, selon ce qui lui avait été dit; «Telle sera ta postérité.»

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утро́би Сариної за змертвілу,

Il vit, sans faiblir dans sa foi, que son corps était usé, puisqu'il avait près de cent ans, et que Sara n'était plus en âge d'avoir des enfants.

20 і не мав сумніву в обі́тницю Божу через недові́рство, але зміцни́вся в вірі, і віддав славу Богові,

Il n'eut ni hésitation ni défiance à l'égard de la promesse de Dieu, mais il fut fortifié dans sa foi, et il donna gloire à Dieu,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

étant pleinement persuadé que ce que Dieu a promis, il a aussi la puissance de l'accomplir.

22 Тому й „залічено це йому в праведність“.

C'est pourquoi, sa foi lui fut imputée à justice.

23 Та не написано за нього одно́го, що залічено йому,

Or, ce n'est pas pour lui seul qu'il est écrit que sa foi lui fut imputée à justice,

24 а за нас, — залі́читься й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

mais c'est aussi pour nous, à qui notre foi doit être pareillement imputée; pour nous, qui croyons en Celui qui a ressuscité d'entre les morts Jésus, notre Seigneur,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для ви́правдання нашого.

qui a été livré pour nos offenses et qui est ressuscité pour notre justification.