До римлян 15

1 Ми, сильні, повинні не́сти слабості безсилих, а не собі догоджати.

Мы, сильные, должны сносить немощи бессильных и не себе угождать.

2 Кожен із нас нехай догоджа́є ближньому на добро для збудува́ння.

Каждый из нас должен угождать ближнему, во благо, к назиданию.

3 Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: „Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене“.

Ибо и Христос не Себе угождал, но, как написано: злословия злословящих Тебя пали на Меня.

4 А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писа́ння ми мали надію.

А все, что писано было прежде, написано нам в наставление, чтобы мы терпением и утешением из Писаний сохраняли надежду.

5 А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,

Бог же терпения и утешения да дарует вам быть в единомыслии между собою, по учению Христа Иисуса,

6 щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

дабы вы единодушно, едиными устами славили Бога и Отца Господа нашего Иисуса Христа.

7 Приймайте тому́ один о́дного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.

Посему принимайте друг друга, как и Христос принял вас в славу Божию.

8 Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,

Разумею то, что Иисус Христос сделался служителем для обрезанных - ради истины Божией, чтобы исполнить обещанное отцам,

9 а для поган — щоб сла́вили Бога за милосердя, як написано: „Тому́ я хвали́тиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім'я́ Твоє буду виспівувати!“

а для язычников - из милости, чтобы славили Бога, как написано: за то буду славить Тебя Господи между язычниками, и буду петь имени Твоему.

10 І ще каже: „Тіштесь, погани, з наро́дом Його!“

И еще сказано: возвеселитесь, язычники, с народом Его.

11 І ще: „Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди!“

И еще: хвалите Господа, все язычники, и прославляйте Его, все народы.

12 І ще каже Ісая: „Буде корінь Єссе́їв, що постане, щоб панува́ти над поганами, — погани на Нього надіятись бу́дуть!“

Исаия также говорит: будет корень Иессеев, и восстанет владеть народами; на Него язычники надеяться будут.

13 Бог же надії нехай вас напо́внить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагати́лись надією, силою Духа Святого!

Бог же надежды да исполнит вас всякой радости и мира в вере, дабы вы, силою Духа Святаго, обогатились надеждою.

14 І я про вас сам пересві́дчений, браття мої, що й самі ви повні до́брости, напо́внені всяким знання́м, і можете й один о́дного навчати.

И сам я уверен о вас, братия мои, что и вы полны благости, исполнены всякого познания и можете наставлять друг друга;

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благода́ттю, що да́на мені від Бога,

но писал вам, братия, с некоторою смелостью, отчасти как бы в напоминание вам, по данной мне от Бога благодати

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Єва́нгелії Божої, щоб прино́шення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

быть служителем Иисуса Христа у язычников и совершать священнодействие благовествования Божия, дабы сие приношение язычников, будучи освящено Духом Святым, было благоприятно Богу.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

Итак я могу похвалиться в Иисусе Христе в том, что относится к Богу,

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на по́слух поган, словом і чином,

ибо не осмелюсь сказать что-нибудь такое, чего не совершил Христос через меня, в покорении язычников вере, словом и делом,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поши́рив Єва́нгелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Іллі́ріка.

силою знамений и чудес, силою Духа Божия, так что благовествование Христово распространено мною от Иерусалима и окрестности до Иллирика.

20 При то́му пильнував я звіщати Єва́нгелію не там, де Христове Ім'я́ було знане, щоб не будувати на основі чужій,

Притом я старался благовествовать не там, где уже было известно имя Христово, дабы не созидать на чужом основании,

21 але як написано: „Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!“

но как написано: не имевшие о Нем известия увидят, и не слышавшие узнают.

22 Тому́ часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

Сие-то много раз и препятствовало мне придти к вам.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажа́ння прибути до вас,

Ныне же, не имея такого места в сих странах, а с давних лет имея желание придти к вам,

24 коли тільки піду́ до Еспа́нії, прибу́ду до вас. Бо маю надію, як бу́ду прохо́дити, побачити вас, і що ви проведе́те мене туди, коли перше почасти матиму я задово́лення з вами побути.

как только предприму путь в Испанию, приду к вам. Ибо надеюсь, что, проходя, увижусь с вами и что вы проводите меня туда, как скоро наслажусь общением с вами, хотя отчасти.

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

А теперь я иду в Иерусалим, чтобы послужить святым,

26 бо Македо́нія й Аха́я ви́знали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

ибо Македония и Ахаия усердствуют некоторым подаянием для бедных между святыми в Иерусалиме.

27 Бо ви́знали за добре, та й боржники́ вони їхні. Бо коли погани стали спільника́ми в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

Усердствуют, да и должники они перед ними. Ибо если язычники сделались участниками в их духовном, то должны и им послужить в телесном.

28 Як це докінчу́ та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду́ до Еспа́нії.

Исполнив это и верно доставив им сей плод усердия, я отправлюсь через ваши места в Испанию,

29 І знаю, що коли прийду́ до вас, то прийду́ в повноті́ Христового благослове́ння.

и уверен, что когда приду к вам, то приду с полным благословением благовествования Христова.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, — помагайте мені в моли́твах за мене до Бога,

Между тем умоляю вас, братия, Господом нашим Иисусом Христом и любовью Духа, подвизаться со мною в молитвах за меня к Богу,

31 щоб мені ви́зволитися від неслухня́них в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була́ приємна святим,

чтобы избавиться мне от неверующих в Иудее и чтобы служение мое для Иерусалима было благоприятно святым,

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочи́ти з вами!

дабы мне в радости, если Богу угодно, придти к вам и успокоиться с вами.

33 А Бог миру нехай буде зо всіма́ вами. Амі́нь.

Бог же мира да будет со всеми вами, аминь.